Олесницький Ярослав Іванович

Ярослав Іванович Олесницький (1875, Галич 15 липня 1933, Золочів) — український дипломат, правник. Голова дипломатичного представництва УНР у Великій Британії. Небіж Євгена Олесницького.

Ярослав Олесницький
Ярослав Олесницький
Голова дипломатичного представництва УНР у Великій Британії.
1921  1923
Президент Симон Петлюра
Прем'єр-міністр Андрій Лівицький
Пилип Пилипчук
Попередник Марґолін Арнольд Давидович
Наступник Смаль-Стоцький Роман Степанович
Народився 1875(1875)
Галич, нині Івано-Франківська область
Помер 15 липня 1933(1933-07-15)
Золочів, нині Львівська область
Відомий як дипломат, адвокат
Громадянство  Австро-Угорщина УНР Польща
Освіта Юридичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка
Політична партія Українське національно-демократичне об'єднання
Професія Правознавець, дипломат

Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

Народився в 1875 році в Галичі (Рогатинський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина, нині Івано-Франківська область, Україна). Отримав юридичну освіту.

З 1917 — член Української Національної Демократичної Партії. У жовтні 1918 — обраний до складу Української Національної Ради. З 1918 по 1919 — радник Державного Секретаріату Закордонних справ УНР. 22 січня 1919 — входив до складу делегації Західно-Української Народної Республіки, яка брала участь в урочистому проголошенні Акту Злуки. З 1919 по 1921 — разом з Маркіяном Меленевським обіймав посаду радника української дипломатичної місії у Великій Британії. В 1921 — викладав у Львівському (таємному) Українському Університеті. З 1921 по 1923 — голова дипломатичного представництва УНР у Великій Британії. З 1923 — жив у Золочеві Львівської області. Займався адвокатською практикою, був членом Союзу Українських Адвокатів. Належав до провідних членів Українського Національно-Демократичного Об'єднання, З 1930 — депутат польського парламенту.

На поч. 1930-х — активно виступав проти кривавих репресій польського окупаційного режиму щодо українського населення Західної України. В 1931 — від імені Української Парляментарної Репрезентації в сеймі звернувся до Ліги Націй у Женеві з рішучим протестом проти політики «Пацифікації».

15 липня 1933 — помер у Золочеві (за польським адмінподілом, Тернопільське воєводство, Польська республіка, нині Львівська область, Україна).

Група співробітників посольства УНР у Лондоні (Велика Британія): зліва направо сидять. 1 — С. Шафаренко, 3 — М. Меленевський, 4 — М. Стаховський, 5 — Я. Олесницький

Сім'я

Див. також

Примітки

  1. Олесницькі в ПІВНІЧНІЙ АМЕРИЦІ і в АВСТРАЛІЇ. Архів оригіналу за 29 березня 2016. Процитовано 17 липня 2019.

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.