Опукла поверхня
Опуклою поверхнею евклідова або метричного простору називається будь-яка область (тобто зв'язна і відкрита множина), що лежить на межі опуклого тіла. Поверхня, що є межею опуклого тіла, називається повною опуклою поверхнею.[1]
Приклад
Найпростіший приклад опуклого тіла — куля радіуса R евклідову простору , задана рівнянням . Відповідно, сфера — повна опукла поверхня.
З поверхні сфери можна отримати опуклу поверхню необмежено великого діаметра наступним чином. Достатньо уявити ніби зрізають з кулі яблука ножем шкуринку — це і буде шукана опукла поверхня, яка може бути скільки завгодно довгою.
Топологічна будова опуклих поверхонь
Опуклі тіла евклідову простору можуть бути тільки п'яти топологічно різних типів:[2]
- кінцеві опуклі тіла, гомеоморфні кулі;
- нескінченні опуклі тіла, гомеоморфні півпростору;
- циліндри, гомеоморфні безкінечного круговому циліндру;
- шари між паралельними площинами;
- весь простір.
Тим самим повні опуклі поверхні евклідову простору можуть бути трьох типів:
- замкнуті поверхні, гомеоморфні сфері;
- нескінченні поверхні, гомеоморфні площині;
- циліндричні поверхні, гомеоморфні поверхні нескінченного кругового циліндра.
Кількість топологічно різних типів повних опуклих поверхонь у просторі Лобачевського не скінченна, як в евклідовому просторі, а нескінченна:
Опукла поверхня в просторі Лобачевського гомеоморфна області на сфері, і для всякої області на сфері існує гомеоморфна їй повна опукла поверхня в просторі Лобачевського.[3]
Локальна опуклість
Поверхню F називають локально опуклою в точці , якщо існує такий окіл U точки x, що — опукла поверхня.
Для опуклості зв'язної замкненої множини F в необхідно і достатньо локальної опуклості F у всіх точках.[4]
Якщо в (n+1)-вимірний евклідів простір занурено повний в індукованій метриці n-вимірний локально опуклий, суворо опуклий в деякій точці різновид M розмірності тоді M вкладено як межу опуклого тіла і або M — компакт, який обмежує опукле тіло і гомеоморфний сфері , або M гомеоморфний .[5]
Нехай в (n+1)-вимірний простір Лобачевського занурено повний в індукованій метриці n-вимірний локально опуклий, локально опорний на орисфери різновид M розмірності тоді M вкладено як межу опуклого тіла і або M — компакт, який обмежує опукле тіло і гомеоморфний сфері , або M — орисфера.[6]
Див. також
Примітки
- А. Д. Александров, Внутренняя геометрия выпуклых поверхностей. М.; Л.: ОГИЗ, 1948, с. 11.
- А. Д. Александров, Внутренняя геометрия выпуклых поверхностей. М.; Л.: ОГИЗ, 1948, с. 377.
- А. Д. Александров, Внутренняя геометрия выпуклых поверхностей. М.; Л.: ОГИЗ, 1948, с. 360.
- Nakajima (Matsumura) S. // Tohku Math. J., 1928, 29, 227–230.
- J. van Heijenoort // On locally convex manifolds, Comm. Pure Appl. Math., 1952, v. 5, 223–242.
- О.А. Борисенко, Д.І. Власенко // Опуклі поверхні простору Лобачевського, МАГ, 1997, т. 4, вип. 3, 278-285.