Павликів Теофіл Михайлович

о. Теофіль Михайлович Павликів[2] (7 серпня 1821, Бережани 17 липня[3] 1905, Львів) — руський (український) педагог,[2] греко-католицький священник, політичний і громадський діяч, москвофіл. Батько співачки Марії Павликів.

о. Теофіль Павликів
Парох церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Львові
(1858—1905)
Загальна інформація
Народження 7 серпня 1821(1821-08-07)
м. Бережани
Смерть 17 липня 1905(1905-07-17) (83 роки)
м. Львів
Служіння в церкві
Конфесія УГКЦ
Рукоположення 1846

Матеріали до статті на Вікісховищі
Павликів Теофіль Михайлович
Павликів Теофіль Михайлович
о. Т. Павликів (2-й ряд, стоїть 2-й справа)
Посол до Австрійського парламенту
1873  1879
Посол до Галицького сейму
1861  1876
Народився 7 серпня 1821(1821-08-07)[1]
Бережани, Тернопільська область, СРСР[1]
Помер 17 липня 1905(1905-07-17)[1] (83 роки)
Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1]
Похований
 : 
Відомий як політик
Країна Австрійська імперія і Австро-Угорщина
Освіта Львівський національний університет імені Івана Франка[1]
Політична партія Руський клуб
Релігія Українська греко-католицька церква

Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 7 серпня 1821 року в сім'ї пароха Бережан.[4]

Навчався у Бережанській гімназії[2] Закінчив Львівську духовну семінарію, був висвячений у 1846 році. Від 1846 року адміністратор парафії Дунаїв поблизу Бережан, парох Бережан (1846—1858, або з 1847 року[2]), водночас учитель Бережанської гімназії (перший викладач руської (української) мови в Бережанській гімназії.[2] З 1858 року парох Успенської (Волоської) церкви у Львові, з 1869 року львівський декан, крилошанин митрополичої капітули.

Авторитетний лідер москвофілів, входив до складу проводу багатьох москвофільських товариств, перший голова «Руської ради», у 1880—1884 роках очолював «Общество ім. М. Качковського».

Автор статей у пресі, скарбник «Руської ради».[2] Його особистий архів зберігають у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.

Помер у Львові 17 липня 1905 року. Похований на полі № 4 Личаківського цвинтаря.

Громадсько-політична діяльність

Посол до Галицького Сейму у 1861—1866 (округ Бережани Перемишляни, IV курія, входив до «Руського клубу»[5]), 1867—1869 (округ Підгайці Козова, IV курія, входив до «Руського клубу»[6]), 1873—1876 (округ Белз Угнів Сокаль, IV курія, входив до «Руського клубу», обраний замість о. Йосифа Яюса, повноваження якого не були затверджені[7]) роках. Один з найздібніших і найактивніших парламентарів, промовляв ледь не щозасідання. Посол до Райхсрату в 1873—1879 роках.[4]

Примітки

  1. http://www.biographien.ac.at/oebl/oebl_P/Pavlikov_Theophil_1821_1905.xml
  2. Пиндус Б., Хаварівський Б. Павликів Теофіль Михайлович… — С. 7.
  3. Доповнення та уточнення до 3-го тому // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А  Я (додатковий). — С. 784. ISBN 978-966-528-318-8.
  4. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 169.
  5. Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 103—104.
  6. Там само. — C. 105—106.
  7. Там само. — С. 107—108.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.