Павликів Теофіл Михайлович
о. Теофіль Михайлович Павликів[2] (7 серпня 1821, Бережани — 17 липня[3] 1905, Львів) — руський (український) педагог,[2] греко-католицький священник, політичний і громадський діяч, москвофіл. Батько співачки Марії Павликів.
о. Теофіль Павликів | |
---|---|
Парох церкви Успіння Пресвятої Богородиці у Львові (1858—1905) | |
Загальна інформація | |
Народження |
7 серпня 1821 м. Бережани |
Смерть |
17 липня 1905 (83 роки) м. Львів |
Служіння в церкві | |
Конфесія | УГКЦ |
Рукоположення | 1846 |
Матеріали до статті на Вікісховищі |
Павликів Теофіль Михайлович | |
---|---|
о. Т. Павликів (2-й ряд, стоїть 2-й справа) | |
Посол до Австрійського парламенту | |
1873 — 1879 | |
Посол до Галицького сейму | |
1861 — 1876 | |
Народився |
7 серпня 1821[1] Бережани, Тернопільська область, СРСР[1] |
Помер |
17 липня 1905[1] (83 роки) Львів, Долитавщина, Австро-Угорщина[1] |
Похований |
: |
Відомий як | політик |
Країна | Австрійська імперія і Австро-Угорщина |
Освіта | Львівський національний університет імені Івана Франка[1] |
Політична партія | Руський клуб |
Релігія | Українська греко-католицька церква |
Життєпис
Народився 7 серпня 1821 року в сім'ї пароха Бережан.[4]
Навчався у Бережанській гімназії[2] Закінчив Львівську духовну семінарію, був висвячений у 1846 році. Від 1846 року адміністратор парафії Дунаїв поблизу Бережан, парох Бережан (1846—1858, або з 1847 року[2]), водночас учитель Бережанської гімназії (перший викладач руської (української) мови в Бережанській гімназії.[2] З 1858 року парох Успенської (Волоської) церкви у Львові, з 1869 року львівський декан, крилошанин митрополичої капітули.
Авторитетний лідер москвофілів, входив до складу проводу багатьох москвофільських товариств, перший голова «Руської ради», у 1880—1884 роках очолював «Общество ім. М. Качковського».
Автор статей у пресі, скарбник «Руської ради».[2] Його особистий архів зберігають у Львівській науковій бібліотеці ім. В. Стефаника.
Помер у Львові 17 липня 1905 року. Похований на полі № 4 Личаківського цвинтаря.
Громадсько-політична діяльність
Посол до Галицького Сейму у 1861—1866 (округ Бережани — Перемишляни, IV курія, входив до «Руського клубу»[5]), 1867—1869 (округ Підгайці — Козова, IV курія, входив до «Руського клубу»[6]), 1873—1876 (округ Белз — Угнів — Сокаль, IV курія, входив до «Руського клубу», обраний замість о. Йосифа Яюса, повноваження якого не були затверджені[7]) роках. Один з найздібніших і найактивніших парламентарів, промовляв ледь не щозасідання. Посол до Райхсрату в 1873—1879 роках.[4]
Примітки
- http://www.biographien.ac.at/oebl/oebl_P/Pavlikov_Theophil_1821_1905.xml
- Пиндус Б., Хаварівський Б. Павликів Теофіль Михайлович… — С. 7.
- Доповнення та уточнення до 3-го тому // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 784. — ISBN 978-966-528-318-8.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — С. 169.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму… — C. 103—104.
- Там само. — C. 105—106.
- Там само. — С. 107—108.
Джерела
- Пиндус Б., Хаварівський Б. Павликів Теофіль Михайлович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 7. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Чорновол І. 199 депутатів Галицького Сейму. — Львів : Тріада плюс, 2010. — 228 с., іл. — (Львівська сотня).