Павло Гіжицький

Павло́ Гижи́цький або Павел Ґіжицький (пол. Paweł Giżycki SJ; 24 січня 1692 — 28 січня 1762, Кременець) — архітектор й живописець доби пізнього бароко на Волині і Галичині, єзуїт.

Павло Гіжицький
Народився 24 січня 1692(1692-01-24)
Помер 28 січня 1762(1762-01-28) (70 років)
Кременець, Кременецький повіт, Волинське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна  Річ Посполита
Діяльність художник, архітектор
Знання мов польська
Конфесія католицтво
Рід Q63531225?

Біографія

16 серпня 1710 року вступив до ордену Єзуїтів. Студіював філософію і теологію спочатку у Любліні (1713—1716), а згодом у Сандомирі (1719) і Кракові (1720—1723). Займався місійною діяльністю в Ковелі, Полонному, Луцьку, Володимирі та Кременці.

Міродайною виступає думка, що мистецтво архітектури Павло Гіжицький опанував власним розумом і умінням. Автор кількох десятків храмів, переважно єзуїтських, у Самборі, Кременці, Луцьку, Піддубцях, Старому Чарторийську, Городищі тощо.

Павлові Гижицькому належить авторство вівтаря у фарному костелі Живця й іконостасу греко-католицької церкви в Підгірцях.

Окремо у творчості майстра виділяють роботи над поховальними декораціями. Зокрема, є автором лат. castra doloris Ядвіги Загоровської (1725), Томаша Юзефа Замойського (1726), Казимира Олександра Потія (1729), Міхала Сервація Вишневецького (1745), Павла Карла Санґушка (1750), Юзефа Потоцького (1751) та ін.

Світлинин

Джерела
  • Andrzej Betlej. Paweł Giżycki SJ architekt polski XVIII wieku. — Kraków : Towarzystwo Naukowe «Societas Vistulana», 2003. — ISBN 83-88385-16-X (пол.)
  • Edward Rastawiecki. Giżycki Paweł // Słownik malarzów polskich, tudzież obcych w Polsce osiadłych lub czasowo w niej przebywających. — Warszawa, 1857. — T . 3. — S. 212—213. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.