Пашинський Сергій Володимирович

Сергі́й Володи́мирович Паши́нський (нар. 14 жовтня 1966, с. Зірне, Березнівський район, Рівненська область, УРСР, СРСР) український політик і державний діяч. Народний депутат України чотирьох скликань, голова Комітету ВРУ з питань національної безпеки і оборони[4] .

Сергій Володимирович Пашинський
Народився 14 жовтня 1966(1966-10-14) (55 років)
с. Зірне, Березнівський район, Рівненська область, УРСР, СРСР
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність політик
Alma mater Національний педагогічний університет імені Михайла Драгоманова
Членство Верховна Рада України VIII скликання, Верховна Рада України VII скликання, Верховна Рада України VI скликання, Верховна Рада України V скликання і Верховна Рада України IV скликання
Посада Народний депутат України[1], Народний депутат України[2], Народний депутат України[3] і Народний депутат України
Партія Народний фронт
Автограф
Нагороди

Народний депутат України
5-го скликання
безпартійний (БЮТ) 25 травня 2006 14 червня 2007
6-го скликання
ВО «Батьківщина» (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014
8-го скликання
«Народний фронт» 27 листопада 2014 29 серпня 2019

Картка на сайті Верховної Ради України

З 5 березня по 10 червня 2014 року — т.в.о. Глави Адміністрації Президента України[5][6].

Життєпис

Народився 14 жовтня 1966 року в селі Зірне, Березнівського району Рівненської області у вчительській родині. Батько Володимир Олексійович (пом. 20.12.2019) — викладач англійської мови, мати — німецької мови.

Освіта

1978 року переїжджає на батьківщину батька до Коростеня на Житомирщині, де закінчує СШ № 3.

1983 — після закінчення школи йде працювати токарем на підприємство «Хіммаш» в Коростені.

1984 — вступив до історичного факультету Київського педагогічного інституту.

1985 — призваний до армії СРСР. Службу проходив у військовій частині 23296 в Херсоні. Після проходження військової служби продовжує навчання в інституті.

1991 — закінчив Київський педагогічний інститут (історик-суспільствознавець).

Трудова діяльність

Із 1991 по 1998 роки — займається підприємницькою діяльністю у сфері торгівлі, виробництва та переробки сільськогосподарської продукції.

1998—1999 роки — президент ЗАТ "Торговий дім банку «Україна».

1999—2000 роки — заступник Голови правління «Ощадбанку».

2000 — радник віце-прем'єр-міністра України з питань ПЕК Юлії Тимошенко.

Домігся того, щоб «Ощадбанк» став уповноваженим банком енергоринку та ключовим елементом реформ в енергетичній сфері. Зокрема, через прийняття нового закону про електроенергію на енергоринку було введено розподільчі рахунки, ліквідовано схеми бартерних розрахунків та корупційні вексельні схеми. Як результат, частка грошових розрахунків на ринку збільшилася із 7 % до більш ніж 90 %. За визнанням експертів, зазначена реформа дала старт подальшому відродженню української промисловості та багаторічному періоду рекордного зростання ВВП[7].

Перехід в опозицію до Кучми

Після відставки Уряду Ющенка-Тимошенко Пашинський переходить у опозицію до режиму Л.Кучми та стає об'єктом політичних переслідувань і тиску з боку правоохоронних органів. 26 листопада 2002 року, напередодні дня народження Тимошенко, у якості «подарунку» від Кучми-Медведчука, С.Пашинського було затримано за сфальшованими обвинуваченнями та ув'язнено у СІЗО, звідки було звільнено лише у березні 2003 року. У 2004 році всі звинувачення остаточно було знято.

Політика

Під час другого туру виборів президента 2004 року та Помаранчевої революції, очолив штаб виборчого округу № 66 на Житомирщині.

Лютий 2005 — серпень 2005 року — радник прем'єр-міністра Тимошенко, стає генеральним директором ДП «Укррезерв» та із серпня 2005 по січень 2006 року активно працює над подоланням кризової ситуації на продуктових ринках.

Партія «Батьківщина»

2005 — став кандидатом в народні депутати за виборчим списком партії «Батьківщина». З 2006 року — керівник Житомирської обласної організації партії.

2006 року вперше обирається народним депутатом України від БЮТ VI скликання. З 2011 року — заступник керівника партії та центрального штабу партії.

2011 — після арешту Тимошенко брав участь у судових засіданнях та у організації політичних заходів на її підтримку. Брав участь в роботі Комітету опору диктатурі, створеному 5 серпня 2011 року для узгодження опозиційної діяльності та недопущення політичних репресій в Україні.

На парламентські вибори в Україні 2012 — у складі партії «Батьківщина» і втретє поспіль пройшов до парламенту України VII скликання. З грудня 2012-го обраний заступником голови фракції «Батьківщина».

2012—2013 — з Турчиновим, Парубієм, Віталієм Кличком, Яценюком, Тягнибоком та іншими опозиційними політиками, стає опонентом режиму Януковича. Бере участь у масових акціях опозиційних сил та резонансних політичних подіях, зокрема: проти безпрецедентного побиття депутатів-опозиціонерів депутатами-регіоналами[8], проти нападів «тітушок» на журналістів[9], проти т. зв. мовного закону Ківалова-Колєсніченка[10], проти узурпації влади Януковичем шляхом внесення змін до Конституції України[11][12].

Участь у Революції гідності

З листопада 2013 по лютий 2014 року — заступник керівника Штабу національного спротиву, що координував протестні акції на Майдані та по всій країні. За словами екс-керівника СБУ Наливайченка, прізвище Пашинського було серед «орієнтувань» на першочергове знищення у разі прийняття рішення про повну зачистку майдану від протестантів[13][14].

Згідно відео-документів, був одним з небагатьох народних депутатів, хто не покинув Майдан в ніч із 18-на 19 лютого, а також зранку 20 лютого 2014 року, коли очікувалася повна зачистка наметового містечка та вже загинуло кілька десятків людей.

Т.в.о. Глави адміністрації Президента України

З 5 березня по 10 червня 2014 року — після прийняття Постанови ВРУ про покладання виконання обов'язків Президента України на Голову ВРУ Олександра Турчинова, Сергій Пашинський став «тимчасово виконуючим обов'язки» Глави Адміністрації Президента України.

За власним зізнанням, головним завданням на новій державній посаді стало формування органів влади в умовах післяреволюційного колапсу державних інституцій: армія, правоохоронні органи, держуправління, економіка, регіональна політика.

Був одним із перших українських політиків, хто публічно заявив про військову агресію РФ в Криму та на Сході України[15]. За неофіційною інформацією, був автором перших наказів військовим на застосування зброї проти сепаратистів у Слов'янську і Краматорську[16][17] та одним із ініціаторів початку АТО[18][19].

Особисто організував та контролював перші поставки військової допомоги Україні, створення перших добробатів, запуск реформ в системі управління армією, реанімацію ВПК та налагодження міжнародної військово-технічної співпраці[20].

Попри супротив колишніх регіоналів, сприяв внесенню змін до бюджету-2014, які дозволили розпочати АТО та вирівняти розмір грошових виплат військовим із різних родів військ[21].

За даними ЗМІ, не будучи військовослужбовцем, декілька разів особисто виїжджав у зону проведення АТО, проте ніколи не оформляв офіційний статус УБД.

«Народний фронт»

10 квітня 2014 року, разом із Турчиновим, Яценюком, Аваковим, Парубієм стає одним з засновників партії «Народний Фронт». На з'їзді партії разом із командирами добровольчих батальйонів, Пашинського обрано до Військової ради партії — органу, який мав би розробляти пропозиції з обороноздатності України.

На виборах до ВРУ 2014 року обраний нардепом VIII скл. (№ 12 у списку) від «Народного фронту», був заступником голови фракції та головою Комітету ВРУ з питань національної безпеки і оборони.

За даними дослідження фахівців Громадської мережі «Опора», входить до 18 найефективніших депутатів ВР VIII скликання. За останнє скликання був автором чи співавтором понад 200 законопроектів та постанов, з яких близько 80 ухвалені. Значна частка законопроектів стосується реформування ЗСУ, питань національної безпеки, соціального захисту військовослужбовців та їх родин[22].

Рух «Чесно» 14 жовтня 2014 року зафіксував на фотокамеру порушення Пашинським 84 статті Конституції України (кнопкодавство)[23]. Сам нардеп цю інформацію спростував і надав відповідні докази[24].

Обвинувачення з боку РФ

2014 року Слідчий Комітет РФ порушив щодо Пашинського кілька кримінальних справ[25]. Азаров, Клюєв, Портнов, Захарченко, Пшонка та Янукович неодноразово публічно звинувачували Пашинського у особистій причетності до керівництва загонами озброєних «бойовиків» під час Євромайдану[26], розстрілів активістів, організації збройного захоплення влади[27], втрати Криму, державній зраді[28], розпалюванні русофобії, до вчинення злочинів проти жителів Донецької та Луганської обл. 1 листопада 2018 року, Постановою Уряду РФ відносно Пашинського та ще 321 українських фізосіб і 68 юрособи введено спеціальні економічні заходи (санкції).

Резонансні події

7 липня 2016 року у Верховній Раді України сталася бійка між депутатом від фракції «Народний фронт» Сергієм Пашинським і депутатом від фракції «Батьківщина» Сергієм Власенком[29].

Справа про київських снайперів

18 лютого 2014 року на Майдані протестувальники зупинили автівку «Хонда», в багажнику якої виявили мисливський карабін Norinco CQ-A[30], який був зовні подібний на снайперську гвинтівку. Невдовзі з'явився Пашинський, який допоміг водію залишити місце події, сівши до нього в машину. Довгий час громадськість вимагала пояснень від Пашинського щодо цієї справи. В лютому 2016 року начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк в інтерв'ю «Українській правді» розповів, що нардепа і водія допитали. Власник гвинтівки пояснив, що возив її в багажнику протягом десяти днів «про всяк випадок». Фактів використання цієї зброї проти мітингувальників та проти правоохоронців не виявлено[31].

Працевлаштування сина в «Спецтехноекспорт»

У лютому 2015 року стало відомо, що 24 річний син Сергія Пашинського, Антон Пашинський став топ-менеджером «Спецтехноекспорту», який займається імпортом та експортом української зброї. Сергій Пашинський цю інформацію спростовує, але сама компанія її підтвердила. За відомостями журналістів korrespondent.net у Антона немає профільної освіти та в експорті-імпорті зброї він не розбирається.

Стрілянина в новорічну ніч 2016—2017

31 грудня 2016 року відбувся конфлікт між Пашинським та жителем Васильківського району Київщини В'ячеславом Хімікусом. За даними слідства, після удару пляшкою по голові, Пашинський вистрілив у Хімікуса з пістолета Glock 19. За словами Пашинського, він застосував зброю для самозахисту. Генпрокуратура закрила кримінальну справу, постановивши, що Пашинський діяв у рамках необхідної оборони. Дії другого учасника подій — Хімікуса — визнані «суспільно небезпечними».

4 жовтня 2019 року слідчі ДБР оголосили Пашинському підозру у заподіянні тяжкого тілесного ушкодження. 7 жовтня Печерський суд оголосив Пашинському запобіжний захід у вигляді взяття від варту на 2 місяці до 4 грудня без можливості внесення завдатку[32] Адвокат Пашинського Андрій Федур заявив, що Сергієві у в'язниці загрожує небезпека[33].

18 грудня 2019 Київський апеляційний суд змінив попередній запобіжний захід Пашинському у вигляді арешту — екснардепу обрали цілодобовий домашній арешт[34], 18 лютого було продовжено до 27 березня[35].

6 липня 2020 року ДБР передало до суду обвинувальний акт стосовно Пашинського, сам Сергій назвав це й акт «фейковим і сфальшованим»[36][37]. 9 березня 2021 потерпілий В'ячеслав Хімікус відмовився від позовних вимог, пояснивши, що отримав компенсацію до 1,5 млн грн[38].

18 березня 2021 цю справу проти Пашинського було закрито, його самого виправдано, йому повернули вилучений пістолет[39].

Погрози Тетяні Блистав

В липні 2018 року секретар комітету з питань національної безпеки і оборони Тетяна Блистів подала в ГПУ заяву на Пашинського, який нібито погрожував їй та її родині вбивством. Юрій Луценко заявив, що справа зареєстрована і передана за підзвітністю до Служби безпеки України.[40]

Закупівля техніки для армії за завищеними цінами

У березні 2018 року в журналі НВ вийшло журналістське розслідування, в якому доводилася причетність Міністерства оборони України до закупівель за завищеними цінами старих БМП-1 (випуску 1966—1983 років) у польської фірми Wtorplast, яка, в свою чергу, набувала техніку у Чехії. У схемі брали участь Сергій Пашинський і перший заступник секретаря РНБОУ Олег Гладковський. Міністр оборони Степан Полторак в інтерв'ю «Бі-бі-сі» заявив, що «Інформація не відповідає дійсності, тому що Міноборони закупило бойові машини за 169 000 доларів. Інформація, яку я читав в журналі — там йшлося про 205 000», підтвердивши при цьому сам факт закупівель «Укроборонпромом» техніки через ланцюжок посередників.

Після опублікування цих даних «Новое Время» передало документи в Національне антикорупційне бюро України, яке почало власне розслідування деталей закупівель. Згодом журналісти виявили ще одну компанію — кіпрську PetraLink Limited, яка в рамках засекреченого оборонного замовлення набувала техніку по 154 тис. доларів США за одиницю у чеської компанії Real Trade, яка є дочірнім підприємством чеської Excalibur Army. БМП-1 з документами проходили як модернізовані за спрощеним варіантом БМП-1АК, але фактично вони не відрізнялися від типових машин, що випускалися в НДР в 1980-і роки. «Укроборонпром», згідно з документами («інвойсамм»), набувала техніку у кіпріотів по 176,7 тис. доларів США за одиницю. Відділ зовнішніх контрактів «Спецтехноекспорту» (підрозділ «Укроборонпрому»), який і веде операції із закупівлі техніки, очолює Антон Пашинський, син Сергія Пашинського.

Благодійна діяльність

2007 року виступив ініціатором створення та засновником «Благодійного фонду Сергія Пашинського»[41]. Основні напрямки діяльності — допомога учасникам бойових дій на Сході України та їх родинам, допомога малозабезпеченим та одиноким людям, підтримка дітей та молоді тощо[42].

Також було задекларовано допомогу школам спортивним інвентарем, допомогу сільським амбулаторіям обладнанням, допомогу дитсадкам, реалізацію екологічних програм. У вересні 2018 року за підтримки фонду в Олевську на Житомирщині встановлено меморіальний комплекс загиблим воїнам-учасникам АТО[43].

У грудні 2018 року фонд стає співорганізатором акції «Від небайдужої Олевщини», було зібрано та передано продукти харчування та новорічні подарунки для військовослужбовців у зоні ООС та дітей із прифронтової зони[44].

5 квітня 2018 року в Олевському районі Житомирської області волонтери фонду висадили гектар лісу[45].

З 2008 року фонд підтримує Овруцьку районну Малу академію народних мистецтв та ремесел, організовано низку виставок робіт вихованців академії. За підтримки фонду, з 2 березня по 10 квітня 2019 року в заповіднику «Софія Київська» проходила виставка «Нащадки древлян»[46].

Сім'я

Одружений, має двох синів.

Примітки

  1. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=5
  2. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  3. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
  4. Верховна Рада України.
  5. Указ Президента України № 249/2014 «Про тимчасове виконання повноважень Глави Адміністрації Президента України»
  6. Указ Президента України № 508/2014 «Про увільнення С.Пашинського від тимчасового виконання повноважень Глави Адміністрації Президента України»
  7. Пашинский Сергей Владимирович
  8. БЮТОВЦЕВ ИЗБИЛ ДО КРОВИ ДЕПУТАТ-АГРОНОМ (9 ФОТО)
  9. Вадим Титушко. Драка в Киеве. 18 05 2013. YouTube. raintele. 25 лютого 2014. Процитовано 6 червня 2021.
  10. Бійка в Раді: Через закон про мову депутати проливали… кров
  11. http://mignews.com.ua/politics/inukraine/2332904.html
  12. https://www.rbc.ru/politics/09/04/2015/5525ea7b9a7947778695bd51
  13. Наливайченко рассказал, какие документы пытались сжечь в СБУ сразу после убийств активистов Майдана. НВ. 23 листопада 2018. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 25 січня 2022.
  14. http://bulvar.com.ua/gazeta/archive/s621/dvazhdy-eks-glava-sbu-valentin-nalivajchenko-v-planah-putina-byl-blitskrig-i-do-8-marta-2014-goda-vojska-rossijskoj-federatsii-dolzhny-byli-okazatsja-v-kieve.html
  15. АТО Сергей Пашинский. YouTube. МВС УКРАЇНИ. 2 травня 2014. Процитовано 6 червня 2021.
  16. АТО в Славянске и Краматорске на финальной стадии, - Пашинский. YouTube. NEWS and FACTS. 11 травня 2014. Процитовано 6 червня 2021.
  17. Почалась друга фаза АТО: блокується Слов'янськ - Пашинський. YouTube. Радіо Свобода Україна. 25 квітня 2014. Процитовано 6 червня 2021.
  18. Пашинский: Руководство "Альфы" во время АТО отказалось выполнять приказы Киева. YouTube. Факти ICTV. 30 квітня 2014. Процитовано 6 червня 2021.
  19. Брифинг Авакова и Пашинского про АТО 8 апреля - сюжет телеканала "112 Украина". YouTube. 112 Украина. 3 липня 2014. Процитовано 6 червня 2021.
  20. https://censor.net.ua/tag/2139/pashinskiyi
  21. Військові у зоні АТО отримуватимуть тепер до 5 тисяч гривень – Пашинський. YouTube. hromadske. 15 січня 2015. Процитовано 6 червня 2021.
  22. https://zhitomir.life/10576-pashinskij-syumar-gerasimov-opora-nazvala-najefektivnishikh-nardepiv.html
  23. Пашинського зловили на "кнопкодавстві". Українська правда. 14 жовтня 2014. Процитовано 14 жовтня 2014.
  24. Пашинський руху ЧЕСНО - я не «кнопкодавив».
  25. Следком РФ завел уголовные дела на меня с Полтораком, а не на Тенюха, - Пашинский о заявлениях экс-министра по Крыму. Цензор.нет. 7 лютого 2018. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 6 червня 2021. (рос.)
  26. "Грузинский снайпер": Пашинский стрелял из автомата, Парасюк – из карабина "Сайга". "РИА Новости" опубликовало показания Ревазишвили о Майдане. Гордон. 13 лютого 2018. Архів оригіналу за 21 грудня 2021. Процитовано 25 січня 2022.
  27. Янукович о кровопролитии на Майдане: виноват Пашинский, который «бегал там с автоматиком». УНІАН. 6 лютого 2019. Архів оригіналу за 20 квітня 2019. Процитовано 6 червня 2021. (рос.)
  28. https://russian.rt.com/inotv/2019-02-06/LB-YAnukovich-obvinil-visshih-dolzhnostnih
  29. У Раді побилися нардепи Пашинський і Власенко. ukranews.com. Українські новини. 7 липня 2016.
  30. http://svit-zbroi.com.ua/karabn-norinco-cq-a-223-rem-5-56-45
  31. У ГПУ розповіли, звідки взялася «гвинтівка Пашинського» на Майдані
  32. Суд арештував Пашинського на два місяці. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 7 жовтня 2019.
  33. Суд заарештував Пашинського. РБК-Україна (рос.). Процитовано 8 жовтня 2019.
  34. Пашинського випустили із СІЗО. Українська правда. 18 грудня 2019. Архів оригіналу за 18 березня 2021. Процитовано 6 червня 2021.
  35. Апеляційний суд залишив Пашинського під домашнім арештом. РБК-Україна (рос.). Процитовано 22 березня 2021.
  36. Справу Пашинського направили до суду, йому вручили обвинувальний акт. РБК-Україна (рос.). Процитовано 6 липня 2020.
  37. Стрільба екс-нардепа Пашинського у людину: ДБР направило до суду обвинувальний акт. www.unian.ua (укр.). Процитовано 6 липня 2020.
  38. Справа Пашинського: потерпілий відкликав позов до екс-нардепа. РБК-Україна (рос.). Процитовано 9 березня 2021.
  39. Екс-нардепа Пашинського виправдали у справі про стрілянину з потерпілим. РБК-Україна (рос.). Процитовано 22 березня 2021.
  40. Rbc.ua. Проти Пашинського відкрито справу за погрози секретарю комітету нацбезпеки, - Луценко. РБК-Украина (укр.). Процитовано 1 вересня 2018.
  41. https://www.facebook.com/storbfpashinsky/
  42. Сайт drevpravda.com не настроен на сервере. drevpravda.com. Процитовано 6 липня 2020.
  43. http://news.dks.com.ua/index.php/news/zhitomir/27850-v-olevsku-vidkrili-memorilnij-kompleks-zagiblim-vojinam-ato
  44. http://olevsk-gromada.gov.ua/2019/02/01/privit-z-viyn/
  45. https://zhitomir-online.com/2019/04/08/na-olevschyni-vysadyly-gektar-lisu.html
  46. Нащадки древлян. Вернісаж виставки[недоступне посилання з вересня 2019]

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.