Перевальськ
Перева́льськ (до 1924 — Селезнівський Рудник, у 1924–1938 — імені Паризької Комуни, у 1938–1964 — Паркоммуна) — місто в Україні, у Алчевському районі Луганської області.
| Перевальськ | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
 | |||||||||
| Основні дані | |||||||||
| Країна |  Україна | ||||||||
| Область | Луганська область | ||||||||
| Район | Алчевський район | ||||||||
| Код КАТОТТГ: | UA44020010040016131 | ||||||||
| Засноване | 1902 | ||||||||
| Статус міста | з 1964 року | ||||||||
| Населення | ▼25 476 (01.01.2017)[1] | ||||||||
| Площа | 30 км² | ||||||||
| Густота населення | 849 осіб/км² | ||||||||
| Поштові індекси | 94308 | ||||||||
| Телефонний код | +380-06441 | ||||||||
| Координати | 48°26′ пн. ш. 38°49′ сх. д. | ||||||||
| Висота над рівнем моря | 259 м | ||||||||
| Відстань | |||||||||
| Найближча залізнична станція | Комунарськ | ||||||||
| До станції | 7 км | ||||||||
| До обл./респ. центру | |||||||||
| - залізницею | 45 км | ||||||||
| - автошляхами | 45 км | ||||||||
| До Києва | |||||||||
| - автошляхами | 770 км | ||||||||
| Міська влада | |||||||||
| Адреса | 94300, Луганська обл., Перевальський р-н, м.Перевальськ, вул. Леніна, 21 | ||||||||
| Вебсторінка | Перевальська міськрада | ||||||||
| Міський голова | Єсауленко Володимир Іванович | ||||||||
|
| |||||||||
Колишній адміністративний центр Перевальського району. Наразі одне з міст, окупованих Росією[2][3].
Загальні відомості
Перевальськ розташований в південно-західній частині Луганської області, на лівому березі річки Білої, на північно-східному схилі Донецького кряжу, у межах Селезнівського геолого-промислового району на відстані 45 км від Луганська та 7 км від Алчевська, на висоті 259 м над рівнем моря.
Місто має розміри: 6 км зі сходу на захід і 35 км з півночі на південь. Поблизу міста знаходяться поклади вугілля, пісковика тощо.
У місті до недавнього часу працювали шахти «Перевальська» та «Україна».
Через Перевальськ проходять автодороги: E40М04 (Луганськ-Дебальцеве), Кишинів-Волгоград. Перевальськ має спільний з Алчевськом автовокзал. Місто має автобусне сполучення з Запоріжжям, Донецьком, Дніпропетровськом, Луганськом, Києвом, Харковом, Ростовом-на-Дону, та іншими містами.
Місцевий транспорт: автобуси, таксі, тролейбуси (до осені 2008 року).
Історія
Перевальськ заснований 1889 року й до 1924 року носив назву Селезнівський Рудник, з 1924 — селище імені Паризької Комуни (Паркомуна), з 1938 року — місто Паркомуна, а з 1964 року — місто Перевальськ. Після утворення 1965 року Перевальського району Перевальськ набув статус районного центру.
Місто має кілька будівель, які мають архітектурну та історичну цінність: будівля електроцеху ремонтно-механічного заводу (1914 р.), будинок районної пекарні (початок ХХ ст.), деякі з будівель на шахті «Перевальська».
Місто постраждало внаслідок геноциду українського народу, вчиненого урядом СССР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв — щонайменше від 707[4] до 715 жителів міста[5].
Економіка
Видобуток кам'яного вугілля (ДП шахти «Україна», «Перевальська» — ДП «Луганськвугілля»), виробництво будматеріалів (ремонтно-механічний завод, завод залізобетонних виробів). Перевальський м'ясопереробний завод.
Відомі люди
У Перевальську жили поети Павло Безпощадний і Микола Упеник, які на початку XX століття працювали на шахтах міста. У місті починав свою творчу діяльність художник Дмитро Леус, дипломант численних вітчизняних і закордонних виставок.
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Верховна Рада визнала частину Донбасу тимчасово окупованою територією. Deutsche Welle. 17 березня 2015. Архів оригіналу за 16 липня 2015.(англ.)
- «Семнадцать километров мы шли маршем через границу». Игорь Стрелков отвечает на вопросы Сергея Шаргунова. СвободнаяПресса. 11 листопада 2014. Архів оригіналу за 16 липня 2015.
- Мартиролог. Луганська, ст. 362—377
- Перевальськ. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
Література
- Василь Пірко Заселення Степової України в XVI—XVIII ст. // Донецьк: Укр. центр, 1998. — 124 с.
- Петро Лаврів. Історія південно-східної України. Львів. «Слово», 1992. 152с. ISBN 5-8326-0011-8
- Алфьоров М. А. Урбанізаційні процеси в Україні в 1945—1991 рр: Монографія/ М. А. Алфьоров — Донецьк: Донецьке відділення НТШ ім. Шевченка, ТОВ «Східний видавничий дім» 2012. — 552 с.
- Алфьоров М. А. Міграційні процеси та їх вплив на соціально-економічний розвиток Донбасу (1939—1959 рр.): монографія / М. А. Алфьоров; Укр. культурол. центр, Донец. від-ня Наук. т-ва ім. Шевченка. — Донецьк, 2008. — 192 c.