Передмістя Дубецьке
Передмістя Дубецьке (пол. Przedmieście Dubieckie) — село на Закерзонні в Польщі, у гміні Дубецько Перемишльського повіту Підкарпатського воєводства. Населення — 1208 осіб (2011[1]).
| Село
|
Географія
Село розташоване на відстані 2 кілометри на північний захід від центру гміни села Дубецько, 30 кілометрів на захід від центру повіту міста Перемишля і 33 кілометри на південний схід від центру воєводства — міста Ряшіва.
Історія
В XI-XIII століттях на цих землях існувало Перемишльське руське князівство зі столицею в Перемишлі, яке ввійшло до складу Галицького князівства, а пізніше Галицько-Волинського князівства.
Після захоплення цих земель Польщею територія в 1340–1772 роках входила до складу Сяноцької землі Руського воєводства Королівства Польського, за податковим реєстром 1515 р. в селі було 9 ланів (коло 225 га) оброблюваної землі[2], а в 1589 р. село належало Стадницьким і було 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі та ще 1/4 лану в попа.[3] Отже, тоді в селі була церква.
В 1772 році внаслідок першого поділу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів і ввійшло до складу австрійської провінції Галіція.
Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1888 р. село знаходилось у Бжозовському повіті Королівства Галичини та Володимирії Австро-Угорщини, гміна складалося з власне села, а також 4 будинків з 24 мешканцями на землях фільварку, загалом були 108 будинків і 688 мешканців, з них 528 римо-католиків, 131 греко-католик і 29 юдеїв[4]. За шематизмом того року в селі було 268 греко-католиків, які належали до парафії Дубецько Бірчанського деканату Перемишльської єпархії.[5] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці західного Надсяння опинилися в меншості.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення Другої Речі Посполитої це частково населене українцями село Надсяння окупувала Польща. Входило до Перемишльського повіту Львівського воєводства, у 1934-1939 рр. — у складі ґміни Дубецько.
На 01.01.1939 в селі проживало 1310 мешканців, з них 170 українців, 1120 поляків і 20 євреїв[6]. У 1939 р. налічувалось 272 греко-католики, які належали до парафії Дубецько Порохницького деканату Перемишльської єпархії.[7]
Після Другої світової війни село опинилося по польському боці розмежування лінії Керзона, у так званому Закерзонні.
У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.
Демографія
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 613 | 173 | 376 | 64 |
| Жінки | 595 | 143 | 323 | 129 |
| Разом | 1208 | 316 | 699 | 193 |
Примітки
- GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 149.(лат.)
- Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 48.(лат.)
- Przedmieście Dubieckie 2 (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 137. (пол.)
- Схиматизм всего клира руско-католического Епархій соединених Перемиской, Самборской и Сяноцкой на Рок от Рожд. Хр. 1888. — с. 34.
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 111.
- Шематизм греко-католицького духовенства злучених епархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на рік Божий 1939. — с. 91.
- Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.