Перелік галактик

Нижче наведено переліки вартих уваги галактик за різними характеристиками.

Розмір (ліворуч) і відстань (праворуч) кількох відомих галактик в масштабі.

Існує близько 50 галактик Місцевої групи (див. повний список у списку найближчих галактик), близько 100 000 галактик у нашому місцевому надскупченні, а загальна кількість у всьому видимому Всесвіті оцінюється у 100-200 мільярдів галактик.

Відкриття природи галактик як відмінної від інших туманностей (міжзоряних хмар) було зроблене в 1920-х роках. Перші спроби систематичної каталогізації галактик були зроблені в 1960-ті роки у Каталозі галактик і скупчень галактик, який містив 29 418 галактик і галактичних скупчень, і у Морфологічному каталозі галактик, імовірно повному списку галактик з фотографічною зоряною величиною вище +15, що містив 30 642 об'єктів. У 1980-х роках каталог "Групи галактик Лайонса"  (англ. Lyons Groups of Galaxies, LGG) нарахував 485 груп з 3933 галактиками-членами. Galaxy Zoo - це проект, спрямований на більш повний список: запущений в липні 2007 року, він класифікував більше мільйона галактик з даних Слоанівського цифрового огляду неба, космічного телескопа Габбл і англ. Cosmic Assembly Near-Infrared Deep Extragalactic Legacy Survey.[1]

Немає ніякої універсальної угоди про назви галактик, оскільки вони в основному бувають каталогізовані перш ніж встановлено, чи об'єкт є або не є галактикою. В основному вони ідентифікуються за їх небесними координатами разом з назвою проекту спостережень (HUDF, SDSS, 3С, CFHQS, NGC/IC і т. д.)

Галактики з власними іменами

Це список галактик, які добре відомі чимсь іншим, ніж запис у каталозі або списку, координати чи системне позначення.

Зображення Галактика Сузір'я Походження назви Примітки
Андромеда Андромеда Андромеда, скорочення від "Галактика Андромеди", отримала назву від сузір'я Андромеди, ділянки неба, на якій вона розташована. Найближча велика галактика до нашої
Спляча Красуня Волосся Вероніки Англійська назва "Чорне око" (англ. Black Eye Galaxy) чи "Зле око" пов'язана з чорною смугою пилу, який поглинає світло, попереду яскравого ядра галактики.
Галактика Боде Велика Ведмедиця На честь Йоганна Елерта Боде, який відкрив цю галактику у 1774 р.
Колесо Воза
англ. Cartwheel Galaxy		 Скульптор Зовнішній вигляд схожий на колесо воза зі спицями
Галактика Сигара Велика Ведмедиця Форма схожа на сигару.
Галактика Комета
англ. Comet Galaxy		 Скульптор Названа з огляду на незвичний вигляд, схожий на комету. Схожість з кометою викликана припливним руйнуванням від її її галактичного скупчення, Abell 2667.
Червоний Зсув Космосу 7
англ. Cosmos Redshift 7		 Сексант Назва заснована на вимірі її червоного зсуву (z) у майже 7 (точніше, z = 6.604).[2] Галактика Червоний Зсув Космосу (CR7) є найяскравішою з дуже віддалених галактик (z > 6) та такою, що ймовірно містить деякі з перших зір всесвіту (популяції III), з яких утворились хімічні елементи, необхідні для пізнішого формування планет та життя як ми його знаємо[2].
Об'єкт Хога Змія На честь Арта Хога, який відкрив цю галактику з кільцем. Вона належить до підтипу галактик типу Хога, і в реальності може бути галактикою з полярним кільцем, з кільцем у площині обертання центрального об'єкта.
Велика Магелланова Хмара Золота Риба/Столова Гора На честь Фернана Магеллана Четверта за розміром галактика Місцевої групи, формує пару з Малою Магеллановою Хмарою, а за останніми дослідженнями, взагалі може не входити до супутників Чумацького Шляху.
Мала Магелланова Хмара Тукан На честь Фернана Магеллана Формує пару з Великою Магеллановою Хмарою, а за останніми дослідженнями, взагалі може не входити до супутників Чумацького Шляху.
Об'єкт Мейолла (Arp 148) Велика Ведмедиця Названий на честь Ніколаса Мейолла з обсерваторії Лік, який його відкрив.[3][4][5] Інші назви - VV 32 та Arp 148. Дуже пекулярний об'єкт на вигляд і можливо не одна галактика, а дві, які перебувають у процесі зіткнення. На зображенні - форма веретена та кільця.
Галактика Цівочне Колесо Велика Ведмедиця Схожа на цівочне колесо (іграшку).
Галактика Сомбреро Діва Схожа на сомбреро.
Галактика Соняшник Гончі Пси За вигляд
Галактика Пуголовок Дракон За схожістю на пуголовка. Форма є наслідком припливної взаємодії, яка сформувала довгий припливний хвіст.
Галактика Вир Гончі Пси За схожістю на вир Гравітаційно порушена форма

Галактики, видимі неозброєним оком

Це список галактик, які видно неозброєним оком, або, принаймні, гострими очима спостерігачів на дуже темному небі, високо в горах, при ясній і стійкій погоді.

Галактики, видимі неозброєним оком
Галактика Видима зоряна величина Відстань Сузір'я Примітки
Чумацький Шлях -6,5 (без Сонця[nb 1]) 0 Стрілець (центр) Це наша Галактика. Більшість того, що видно на небі неозброєним оком, є її частиною, у т.ч. Чумацький Шлях, який складає Зону оминання.[6]
Велика Магелланова Хмара +0,9 160 тис. св.р. (50 кпк) Золота Риба/Столова Гора Видима лише з південної півкулі. Також з найяскравішою ділянкою туманності на нічному небі[6][7][8]
Мала Магелланова Хмара (NGC 292) + 2,7 200 тис.св.р. (60 кпк) Тукан Видима лише з південної півкулі[6][9]
Галактика Андромеди (M31, NGC 224) + 3,4 2,5 млн.св.р. (780 кпк) Андромеда Колись мала назву Велика туманність Андромеди[6][10]
Галактика Трикутника (M33, NGC 598) + 5,7 2,9 млн.св.р. (900 кпк) Трикутник Оскільки вона - дифузний об'єкт, на її видимість сильно впливає навіть невелике світове забруднення: її легко побачити на дуже темному небі, але важко у сільській/приміській місцевості.[11]
Центавр A (NGC 5128) + 6,84 13.7 ± 0.9 млн.св.р. (4.2 ± 0.3 Mpc) Центавр Стівен Джеймс О'Міра побачить Центавр А неозброєним оком.[12]
Галактика Боде (M81, NGC 3031) + 6.94 12 млн.св.р. (3,6 млн. пкc) Велика Ведмедиця Дуже досвідчені астрономи-любителі можуть побачити М81 неозброєним оком за винятково гарних умов для спостереження.[13][14][15]
Галактика Скульптора (NGC 253) +8.0 11,4 ± 0,7 млн.св.р. (3.5 ± 0.2 млн. пк) Скульптор Питання видимості цієї галактики неозброєним оком обговорювалось у старому документі Sky & Telescope наприкінці 1960-х чи початку 1970-х.[16]
Галактика Південна Вертушка (NGC 5236, М83) + 8,2 14,7 млн.св.р. (4,5 млн. пк) Гідра Існують повідомлення, що M83 бачили неозброєним оком.[17]

Перші спостереження
Перша подія Галактика Сузір'я Рік Примітки
Перша спіральна галактика Галактика Вир Гончі Пси 1845 Вільям Парсонс, третій лорд Росс відкрив першу спіральну туманність, спостерігаючи M51 (він побачив спіральну форму, але не зрозумів, що це об'єкт за межами Чумацького шляху).[18]
Розуміння галактик Чумацький Шлях & Галактика Андромеди Стрілець (центр) & Андромеда 1923 Розуміння, що Чумацький Шлях та туманність Андромеди є двома окремими галактиками, було отримано Едвіном Габблом.
Перша сейфертівська галактика NGC 1068 (M77) Кит 1943 (1908) Характеристики сейфертівських галактик були вперше спостережені у M77 в 1908 році, але як клас сейфертівські галактики були визначені 1943 року.[19]
Перша радіогалактика Лебідь А Лебідь 1951/2 З декількох об'єктів, які тоді називали радіозорями, Лебідь А була першим, співвіднесеним з далекою галактикою, першою з "радіозір", яких перекласифікували у радіогалактики.[20][21]
Перший квазар 3C 273

3C 48

 Діва

Трикутним

 1962

1960

 3C 273 став першим квазаром з визначеним червоним зсувом, і частина вважає його першим визначеним квазаром. 3C 48 був першою "радіо-зорею" з непрочитуваним спектром, тому інша частина науковців вважає його першим квазаром.
Перший надяскравий галактичний джет 3C 279 Діва 1971 Джет випускається квазаром
Перша галактика з низькою поверхневою яскравістю Малін 1 Волосся Вероніки 1986 Малін 1 стала першою підтвердженою галактикою з низькою поверхневою яскравістю. Їх існування було теоретично припущено 1976 року.[22]
Перший надяскравий галактичний джет з сейфертівської галактики III Zw 2 Риби[23] 2000 [24]

Прототипи

Це список галактик, які стали прототипами класів галактик.

Прототип Галактик
Клас Галактика Сузір'я Дата Примітки
Лацертиди BL Ящірки Ящірка Ці активні галактичні ядра спочатку каталогізували як змінні зорі, а зараз "зорі" цього типу відносять до лацертидів.
Галактики типу Хога Об'єкт Хога Змія Це прототип кільцеподібної галактики типу Хога
Гігантські галактики з низькою поверхневою яскравістю Малін 1 Волосся Вероніки 1986 [25]
FR II радіогалактика

(дволопатева радіогалактика)

Лебідь В Лебідь 1951 [26]
Галактика зі спалахом зореутворення Галактика Сигара Велика Ведмедиця

Найближча і найвіддаленіша з відомих галактик за типами

Наведена інформація про відомі об'єкти станом на 2016 рік, про належність яких до відповідної категорії погоджується більшість астрономів.

Назва Галактика Сузір'я Відстань Примітки
Найближча галактика Карликова галактика Великий Пес Великий Пес 0,025 млн.св.р. Відкрита 2003 року; супутник Чумацького Шляху, який повільно її каннібалізує.
Найвіддаленіша галактика GN-z11 Велика Ведмедиця z=11,09 Відстань оцінена у 32 млрд.світлових років.[27]
Найближчий квазар 3C 273 Діва z=0.158 Перший ідентифікований квазар (див.попер.розділ).
Найвіддаленіший квазар ULAS J1120+0641 Лев z=7,085 Відкритий 29 червня 2011 року за допомогою "UKIRT Infrared Deep Sky Survey"; перший відкритий квазар за межами червоного зсуву більше 7.
Найближча радіогалактика Центавр А (NGC 5128, PKS 1322-427) Центавр 13,7 млн.св.р. [28]
Найвіддаленіша радіогалактика TN J0924-2201 Гідра z=5,2
Найближча сейфертівська галактика Галактика Циркуль (ESO 97-G13) Циркуль 13 млн.св.р. Це також найближча сейфертівська галактика ІІ типу. Найближча сейфертівська галактика І типу - NGC 4151.
Найвіддаленіша сейфертівська галактика z=
Найближчий блазар Маркарян 421 (Mrk 421, Mkn 421, PKS 1101+384, LEDA 33452) Велика Ведмедиця z=0,030 Це лацертид.[29][30]
Найвіддаленіший блазар Q0906+6930 Велика Ведмедиця z=5,47 Це блазар з типу радіогучного квазара з пласким спектром.[31][32]
Найближчий лацертид Маркарян 421 (Mkn 421, Mrk 421, PKS 1101+384, LEDA 33452) Велика Ведмедиця z=0,030 [29][30]
Найвіддаленіший лацертид z=
Найближчий LINER (галактичне ядро з емісійними лініями низької іонізації)
Найвіддаленіший LINER z=
Найближча яскрава інфрачервона галактика (LIRG)
Найвіддаленіша яскрава інфрачервона галактика (LIRG) z=
Найближча надяскрава інфрачервона галактика (ULIRG) IC 1127 (Arp 220/APG 220) Змія z=0,018 [33]
Найвіддаленіша надяскрава інфрачервона галактика (ULIRG) z=
Найближча галактика зі спалахом зореутворення Галактика Сигара (M82, Arp 337/APG 337, 3C 231, Ursa Major A) Велика Ведмедиця 3,2 млн.парсек [34][35]
Найвіддаленіша галактика зі спалахом зореутворення SPT 0243-49 z= 5,698 [36][37]

Найближчі галактики
5 Найближчих галактик
Ранг Галактика Відстань (млн.св.р.) Примітки
1 Чумацький Шлях 0 Це наша галактика, ми є її частиною.
2 Карликова галактика Великий Пес 0,025
3 Потік Діви 0,030
4 Карликова сфероїдальна галактика в Стрільці 0,081
5 Велика Магелланова Хмара 0,163 Найбільша галактика-супутник Чумацького Шляху
6 Мала Магелланова Хмара 0,197
  • млн.св.р. - мільйони світлових років, вимір відстані.
  • Відстані вимірюються від Землі, Земля - в нулі.
Найближчі галактики за типом
Назва Галактика Дата Відстань, млн.св.р. Примітки
Найближча галактика Чумацький Шлях завжди 0 Це наша Галактика
Найближча до нашої власної галактики Карликова галактика Великий Пес 2003 0.025 Абсолютна найближча галактика
Найближча карликова галактика Карликова галактика Великий Пес 2003 0.025
Найближча велика Галактика до нашої власної Галактика Андромеди завжди 2.54 Вперше ідентифікована як окрема галактика в 1923 році
Найближча гігантська галактика Центавр А 12
Галактики, які історично тримали звання найближчої до Чумацького Шляху
Галактика Дата Відстань, млн.св.р. Примітки
Карликова галактика Великий Пес 2003 0.025
Карликова сфероїдальна галактика в Стрільці 1994 - 2003 0.081
Велика Магелланова Хмара з давнини - 1994 0.163 Це верхня межа, оскільки вона є найближчою галактикою, видимою неозброєним оком.
Мала Магелланова Хмара 1913-1914 0.197 Це була перша виміряна міжгалактична відстань. У 1913 році Ейнар Герцшпрунг виміряв відстань до ММХ використовуючи цефєїду. У 1914 році, він зробив це для ВМХ.
Галактика Андромеди 1923 2,5 Була першою галактикою, щодо якої було встановлено, що вона не частина Чумацького Шляху.
  • млн.св.р. - мільйони світлових років, вимір відстані.
  • Відстані вимірюються від Землі, Земля - в нулі.

Найбільш далекі галактики
Найбільш віддалені галактики за типами
Назва Галактика Дата Червоне зміщення Примітки
Кандидат у найвіддаленіші галактики (фотометричне червоне зміщення) UDFj-39546284 2011 z=11,9(?) На момент відкриття був кандидатом у найвіддаленіші галактики. В кінці 2012 року, відстань до нього була переглянута з Z=10,3 до 11,9[38][39], однак недавні дослідження вказують, що ймовірно він має набагато менше червоне зміщення.[40]
Найвіддаленіша підтверджена галактика (спектроскопічне червоне зміщення) GN-z11 2016 z=11,09 Станом на березень 2016, GN-z11 була найвіддаленішою відомою галактикою[27]
Найвіддаленіший квазар ULAS J1120+0641 2011 z=7,085 Це безперечно самий віддалений квазар будь-якого типу, і в першу чергу з червоним зміщенням більше 7.
Найвіддаленіша субміліметрова галактика, яка не є квазаром Галактика Бебі бум (EQ J100054+023435) 2008 z=4,547 [41]
Найвіддаленіша спіральна галактика типу гранд-дизайн Q2343-BX442 2012 z=2,18 [42]
  • z - це червоний зсув, міра рецесійної швидкості і оціночної відстані в результаті космологічного розширення
Галактики, які історично тримали звання найдальшої від Чумацького Шляху
Галактика Дата Відстань

(z=червоний зсув)

Примітки
GN-z11 2016 −  z=11.09 Оголошена у березні 2016.[27]
EGSY8p7

(EGSY-2008532660)

 2015 − 2016 z=8,68 Червоний зсув цієї галактики був визначений на базі аналізу її Ліман-альфа випромінення від серпня 2015 р.[43][44][45]
EGS-zs8-1 2015 − 2015 z=7,730 Була найбільш далекою галактикою у травні 2015.[45][46][47]
Z8 GND 5296 2013 − 2015 z=7,51 [48]
SXDF-NB1006-2 2012 − 2013 z=7.215 [49]
GN-108036 2012 − 2012 z=7.213 [50]
BDF-3299 2012 − 2013 z=7.109 [51]
IOK-1 2006 − 2010 z=6.96 Була найвіддаленішим відомим об'єктом на час відкриття. У 2009 року був відкритий спалах гамма-випромінення GRB 090423 на відстані z=8.2, перебравши титул найбільш далекого об'єкта. Галактика UDFy-38135539 забрала титул найдальшої у обох з них.[52][53][54]
SDF J132522.3+273520 2005 − 2006 z=6.597 Була найвіддаленішим відомим об'єктом на час відкриття.[54][55]
SDF J132418.3+271455 2003 − 2005 z=6.578 Була найвіддаленішим відомим об'єктом на час відкриття.[55][56][57][58]
HCM-6A 2002 − 2003 z=6.56 Була найвіддаленішим відомим об'єктом на час відкриття. Вид на галактику отримує ефект лінзи від галактичного скупчення Abell 370. Вона була першою галактикою (не квазаром), для якої червоний зсув перевищував 6. За червоним зсувом вона перевищила квазар SDSSp J103027.10+052455.0 of z=6.28[56][57][59][60][61][62]
SSA22−HCM1 1999 − 2002 z=5.74 Була найвіддаленішим відомим об'єктом на час відкриття. У 2000 році був відкритий квазар SDSSp J104433.04-012502.2 на z=5.82, перейнявши цей титул. Потім був відкритий квазар SDSSp J103027.10+052455.0 (у 2001 році), перший об'єкт з червоним зсувом більше 6, at z=6.28[63][64]
HDF 4-473.0 1998 − 1999 z=5.60 Була найвіддаленішим відомим об'єктом на час відкриття.[64]
RD1 (0140+326 RD1) 1998 z=5.34 Була найвіддаленішим відомим об'єктом на час відкриття. Перший об'єкт з червоним зсувом більше 5.[64][65][66][67][68]
CL 1358+62 G1 & CL 1358+62 G2 1997 − 1998 z=4.92 Були найвіддаленішими відомими об'єктами на час відкриття. Вид на галактики отримує ефект лінзи від галактичного скупчення CL1358+62 (z=0.33). Вони були першими з 1964 року об'єктами, відмінними від квазару, які тримали рекорд найвіддаленішого об'єкта. Вони перейняли цей титул у квазара PC 1247-3406 з z=4.897[64][66][67][69][70][71]

З 1964 по 1997 рік титул найвіддаленішого об'єкта у всесвіті належав ряду квазарів, які змінювали один одного.[71] Їх перелік - у списку квазарів.

8C 1435+63 1994 − 1997 z=4.25 Радіогалактика. На час її відкриття найвіддаленішим об'єктом вважався квазар PC 1247-3406 на z=4.73, відкритий 1991 року. Вона була останньою радіогалактикою, яка тримала титул найвіддаленішої галактики. Вона була першою галактикою (не квазаром), відкритою з червоним зсувом більше 4.[64][72][73][74]
4C 41.17 1990 − 1994 z=3.792 Радіогалактика. На час її відкриття найвіддаленішим об'єктом вважався квазар PC 1158+4635, відкритий 1989 року, на z=4.73. У 1991 році, цей титул перебрав квазар PC 1247-3406 на z=4.897[64][73][74][75][76]
1 Jy 0902+343 (GB6 B0902+3419, B2 0902+34) 1988 − 1990 z=3.395 Радіогалактика. На час її відкриття найвіддаленішим об'єктом вважався квазар Q0051-279 на z=4.43, відкритий 1987 року. У 1989 році цей титул перебрав квазар PC 1158+4635 на z=4.73. Вона була першою галактикою, відкритою з червоним зсувом більше 3 та більше 2.[64][76][77][78][79]
3C 256 1984 − 1988 z=1.819 Радіогалактика. На час її відкриття найвіддаленішим об'єктом вважався квазар PKS 2000-330 на z=3.78, відкритий 1982 р.[64][80]
3C 241 1984 z=1.617 Радіогалактика. На час її відкриття найвіддаленішим об'єктом вважався квазар PKS 2000-330 на z=3.78, відкритий 1982 р.[81][82]
3C 324 1983 − 1984 z=1.206 Радіогалактика. На час її відкриття найвіддаленішим об'єктом вважався квазар PKS 2000-330 на z=3.78, відкритий 1982 р.[64][81][83]
3C 65 1982 − 1983 z=1.176 Радіогалактика. На час її відкриття найвіддаленішим об'єктом вважався квазар OQ172 на z=3.53, відкритий 1974 року. У 1982 році цей титул перебрав квазар PKS 2000-330 на z=3.78.
3C 368 1982 z=1.132 Радіогалактика. На час її відкриття найвіддаленішим об'єктом вважався квазар OQ172 на z=3.53, відкритий 1974 року.[64]
3C 252 1981 − 1982 z=1.105 Радіогалактика. На час її відкриття найвіддаленішим об'єктом вважався квазар OQ172 на z=3.53, відкритий 1974 року.
3C 6.1 1979 - z=0.840 Радіогалактика. На час її відкриття найвіддаленішим об'єктом вважався квазар OQ172 на z=3.53, відкритий 1974 року.[64][84]
3C 318 1976 - z=0.752 Радіогалактика. На час її відкриття найвіддаленішим об'єктом вважався квазар OQ172 на z=3.53, відкритий 1974 року.[64]
3C 411 1975 - z=0.469 Радіогалактика. На час її відкриття найвіддаленішим об'єктом вважався квазар OQ172 на z=3.53, відкритий 1974 року.[64]

З 1964 по 1997 рік титул найвіддаленішого об'єкта у всесвіті належав ряду квазарів, які змінювали один одного.[71]

3C 295 1960 – 1964 z=0.461 Радіогалактика. Була найвіддаленішим відомим об'єктом на час відкриття її червоного зсуву. Була останнім не-квазаром, яка тримала цей титул до 1997. У 1964 році, квазар 3C 147 перебрав цей титул.[64][71][85][86][87]
LEDA 25177 (MCG+01-23-008) 1951 − 1960 z=0,2

(V=61 000 км/с)

 Ця галактика належить до надскупчення Гідри. Розташована за координатами B1950.0 08г 55х 4с +03° 21′ і є найяскравішою галактикою скупчення більш тьмяного скупчення Гідри Cl 0855+0321 (ACO 732).[64][87][88][89][90][91][92][93]
LEDA 51975 (MCG+05-34-069) 1936 – z=0,13

(V=39000 км/с)

 Найяскравіша галактика скупчення скупчення Волопаса (ACO 1930), еліптична галактика, розташована за координатами B1950.0 14г 30х 6с +31° 46′, видимої зоряної величини +17,8. У 1936 році Мілтон Л.Гумасон відкрив, що вона має рецесійну швидкість червоного зсуву 40 000 км/с[91][94].
LEDA 20221 (MCG+06-16-021) 1932 - z=0.075

(V=23000 km/s)

 Найяскравіша галактика скупчення Близнюків (ACO 568), розташована за координатами B1950.0 07г 05х 0с +35° 04′[94][95]
Найяскравіша галактика скупчення Лева 1931 − 1932 z=

(V=19700 км/с)

 [95][96][97][98]
Найяскравіша галактика скупчення Великої Ведмедиці 1930 − 1931 z=

(V=11700 км/с)

 [98][99]
NGC 4860 1929 − 1930 z=0.026

(V=7800 км/с)

 [100][101]
NGC 7619 1929 z=0.012

(V=3779 км/с)

 NGC 7619 мала найвищий червоний зсув на момент виміру, але на час оголошення про це червоний зсув ще не був визнаний як загальне керівництво до визначення відстані. Пізніше того є року Едвін Габбл описав співвідношення червоного зсуву до відстані, і його значення для цієї галактики було прийнято як розрахунок відстані.[100][102][103]
NGC 584 1921 − 1929 z=0.006

(V=1800 км/с)

 На той час туманності ще не визначались окремими галактиками. Однак у 1923 році галактики були в цілому визнані зовнішніми об'єктами по відношенню до Чумацького Шляху[91][100][102][104][105][106][107].
Галактика Сомбреро (NGC 4594) 1913 − 1921 z=0.004

(V=1180 км/с)

 Сомбреро була другою галактикою, в якій був визначений червоний зсув (першою була галактика Андромеди, яка наближається до нас, а тому її червоний ззсув неможливо використати для визначення відстані) Весто Мелвіном Сліфером. На той час туманності ще не визнавались окремими галактиками. Спочатку швидкість NGC 4594 була визначена як 1000 км/с, потім уточнена до 1100, і потім до 1180 у 1916 р.[100][104][107]
Галактика Боде давнина – 20-те ст.
давнина – 1913 (на основі червоного зсуву)
давнина – 1930 (на основі цефеїд)
 11,8 млн.св.р. (z= -0,10) Це нижня межа, оскільки це найвіддаленіша галактика, яку видно неозброєним оком. Тут не може бути використаний червоний зсув, оскільки вона рухається до нас швидше, ніж відбувається космологічне розширення.
Галактика Цівочне Колесо (М101) 1930 - За вимірами з використанням цефеїд до 1950-х, M101 буда однією з навіддаленіших.
Галактика Трикутника (M33) 1924–1930 У 1924 році Едвін Габбл порахував відстань до M33.
Галактика Андромеди 1923–1924 У 1923 році Едвін Габбл виміряв відстань до галактики Андромеди і вирішив питання, чи існують інші галактики або все є частиною Чумацького шляху.
Мала Магелланова Хмара 1913–1923 Це була перша виміряна міжгалактична відстань. У 1913 році Ейнар Герцшпрунг виміряв відстань до ММХ з використанням цефеїд.
  • z - це червоний зсув, міра рецесійної швидкості і оціночної відстані в результаті космологічного розширення
  • квазари та активні галактичні ядра у цей перелік не включені, оскільки вони є лише центрами галактики, за виключенням випадків, коли в момент відкриття їх галактики, вона була найбільш віддаленою

Примітки до історичного переліку
  • MACS0647-JD, виявлений у 2012 році, з Z=10.7, не включений до списку, оскільки не був підтверджений спектроскопічним червоним зміщенням.[108]
  • UDFy-38135539, виявлений у 2009 році, з Z=8.6, не включений до списку, тому що його червоне зміщення оскаржується[109] (подальші спостереження не повторили наведені вимірювання червоного зсуву).
  • A1689-zD1, виявлена в 2008 році, з Z=7.6, не включена до списку, оскільки не була підтверджена спектроскопічним червоним зміщенням.
  • Abell 68 c1 та Abell 2219 c1, виявлені в 2007 році, з Z=9, не з'являються в цьому списку, оскільки вони не були підтверджені.[110]
  • IOK4 and IOK5, виявлені в 2007 році, з Z=7, не включені до списку, оскільки не були підтверджені спектроскопічним червоним зміщенням.
  • Abell 1835 IR1916, виявлена в 2004 році, з Z=10.0, не з'являється в цьому списку, оскільки заявлений червоний зсув оскаржується. Деякі подальші спостереження змогли знайти сам об'єкт.
  • STIS 123627+621755, виявлений у 1999 році, з Z=6.68, не з'являються в цьому списку, тому що його червоне зміщення засноване на помилковому тлумаченні кисневої лінії випромінювання як водневої лінії.[111][112][113]
  • BR1202-0725 LAE,, виявлена у 1998 році при Z=5.64, не показана у списку, тому що її розташування точно не визначено. BR1202-0725 (QSO 1202-07) — це квазар з Лайман-альфа-випромінюючої галактики поруч. Сам квазар лежить на Z=4.6947[65][68]
  • BaasdR2237-0607 LA1 та BR2237-0607 LA2 були відкриті на z=4.55 при дослідженні квазара BR2237-0607 в 1996 році. Жодна з них не з'являється в списку, оскільки вони остаточно не були на той час визначені у просторі. Сам квазар лежить на Z=4.558[114][115]
  • Два падіння у спектрі квазара BR 1202-07 (QSO 1202-0725, BRI 1202-0725, BRI1202-07) були знайдені, одне на початку 1996 року, друге пізніше в 1996 році. Жодне з них не з'являється в списку, оскільки вони остаточно не були визначені у свій час. Перша була на Z=4.38, друга на Z=4.687, сам квазар перебуває на Z=4.695[64][116][117][118][119]
  • У 1986 році була відкрита галактика, яка зазнала гравітаційного лінзування та мала вигляд синьої дуги. Лінзування було спричинене скупченням галактик CL 2224-02 (C12224 в деяких посиланнях). Однак, її червоне зміщення було визначено лише в 1991 році, при Z=2.237, коли вже були відомі більш далекі галактики.[120][121]
  • Падіння поглинання було виявлено в 1985 році в світловому спектрі квазара PKS 1614+051 при Z=3.21. Він не показаний у списку, оскільки питання остаточно не вирішено. На той час вважалось, що це перша виявлена галактика, а не квазар, з червоним зміщенням більше 3. Сам квазар має Z=3.197[64][122]
  • У 1975 році, червоне зміщення 3С 123 було неправильно визначено у Z=0.637 (насправді Z=0.218)[123][124]
  • З 1964 по 1997 рік звання самого далекого об'єкта у Всесвіті належало низці квазарів[71], перелік яких доступний у списку квазарів.
  • У 1958 році, скупчення Cl 0024+1654 та Cl 1447+2619 отримали оцінку червоних зміщень Z=0.29 і Z=0.35 відповідно. Однак, вони не були визначені спектроскопічно[87].

Відомі галактики за яскравістю і потужністю
Категорія Галактика Дані Примітки
Абсолютна найяскравіша галактика Галактика Бебі-Бум  ? Галактика зі спалахом зореутворення знаходиться на відстані 12 мільярдів світлових років від Землі
Найяскравіша галактика за видимою зоряною величиною Велика Магелланова Хмара Видима зоряна величина +0,6 Ця галактика має високу яскравість поверхні в поєднанні з високою видимою яскравістю.
Абсолютна найтьмяніша галактика Карликова галактика Волопаса (Boo dSph) Абсолютна зоряна величина -6,75 Без урахування ультратемних галактик.
Галактика з найнижчою поверхневою яскравістю Андромеда ІХ
Галактика з найбільшою потужністю випромінення WISE J224607.57-052635.0. Станом на 21 травня 2015 року, WISE J224607.57-052635.0 мала найбільшу потужність випромінення; вона виділяє в 10 000 разів більше енергії, ніж Чумацький Шлях, хоча і менша за розміром. Майже 100% енергії виділяється з цієї галактики в вигляді інфрачервоного випромінювання.[125][126] (зображення)
Найбільш яскрава далека галактика (z > 6) Червоний зсув 7 (CRS7) Галактика Червоний зсув космосу 7 вважається найяскравішою далекою галактикою (z > 6) і містить деякі з найбільш ранніх перших зір (зоряне населення III)[2][127]

Відомі галактики за масою і щільністю
Категорія Галактика Відомості Примітки
Найменш масивна галактика Segue 2 ~550,000 MСонця Вона не вважається зоряним скупченням, оскільки утримується разом завдяки гравітаційній дії темної матерії, а не просто взаємним тяжінням складових - зірок, газу і чорних дір.[128][129]
Найбільш масивна галактика ESO 146-IG 005 ~30×1012 MСонця Головна галактика скупчення Abell 3827, розташована на відстані 1.4 Гли далекою.[130][131]
Найбільш щільна галактика M85-HCC1 Ультракомпактна карликова галактика[132]
Найменш щільна галактика
Найбільш масивна спіральна галактика ISOHDFS 27 1.04×1012 MСонця Попередньою наймасивнішою спіральною галактикою була UGC 12591[133]
Найменш масивна галактика з кулястими скупченнями Андромеда I [134]

Список польових галактик

Польова галактика - це галактика, яка не належить до більших скупчень галактик і, отже, гравітаційно одинока.

Галактика Відомості Примітки
NGC 4555
SDSS J1021+1312 [135]

Взаємодіючі галактики
Галактики у припливній взаємодії
Галактики Дані Примітки
Магелланові Хмари припливно порушені Чумацьким Шляхом, що має наслідком Магеллановий потік, який витягує припливні хвости від ВМХ та ММХ, та Магеллановий міст, який притягує речовину Магелланових хмар до Чумацького Шляху
Менша галактика NGC 5195 припливно взаємодіє з більшою галактикою Вир, створюючи в ній архітектуру спіральної галактики типу гранд-дизайн.
Ці три галактики взаємодіють між собою і витягують припливні хвости, які є досить щільними для формування зоряних скупчень. Газовий міст між цими галактиками має назву Петля Арпа.[136]
Галактики NGC 6872 є галактики з перемичкою з Гранд дизайн спіраль ядра, і чітко сформований зовнішній заборонено-спіральна архітектура, викликаних припливною взаємодією з супутника галактики IC 4970.
Галактика Пуголовок Галактика Пуголовок близько припливно взаємодіяла з іншою галактикою і залишилась злегка порушеною, з довгим припливним хвостом.
Галактики у значному зіткненні без злиття
Галактики Дані Примітки
Аrp 299 (NGC 3690 & IC 694) Ці дві галактики нещодавно зіткнулись і тепер обидві є іррегулярними галактиками з баром.
Галактики, викривлені у результаті значного зіткнення без злиття
Галактик Відомості Примітки
Об'єкт Мейолла Ця пара галактик, одна з яких пробила другу майже перпендикулярно, в результаті чого утворилась кільцеподібна галактика.

Злиття галактик
Галактики, де відбувається майже рівне злиття
Галактики Дані Примітки
Галактики Антени (NGC 4038 & NGC 4039, Arp 244) 2 галактики Дві спіральних галактики на початковій стадії зіткнення, припливно взаємодіють, у процесі злиття.
Галактики Метелик (галактики Сіамські Близнюки, галактики NGC 4567 & NGC 4568) 2 галактики Дві спіральних галактики на початку злиття.
Галактики Миші (галактики NGC 4676, NGC 4676A & NGC 4676B, IC 819 & IC 820, Arp 242) 2 галактики Дві спіральні галактики в припливній взаємодії і в процесі злиття.
NGC 520 2 галактики Два спіральних галактик відбуваються зіткнення, в процесі злиття.
Галактики NGC 2207 та IC 2163 2 галактики Ці дві спіральні галактики в процесі зіткнення і злиття.
NGC 5090 та NGC 5091 2 галактики Ці дві галактики в процесі зіткнення і злиття.
NGC 7318 (Arp 319, або NGC 7318A & NGC 7318B) 2 галактики Ці дві галактики на початку зіткнення
Чотири галактики в CL0958+4702 4 галактики Ці чотири майже рівних галактики у ядрі галактичного скупчення CL0958+4702 знаходяться в процесі злиття.[137]
Галактичне протоскупчення LBG-2377 z=3.03 Було оголошено, що це найвіддаленіше злиття галактик з коли-небудь знайдених. Передбачається, що це протоскупчення галактик зіллється в найяскравішу галактику скупчення і стане ядром великого скупчення галактик.[138][139]
Майже рівні галактики, що нещодавно злилися
Галактика Відомості Примітки
Галактика Морська зоря (галактики NGC 6240, IC 4625) Ця нещодавно об'єднана галактика ще має два окремі ядра.
Галактики, які розриваються або канібалізуються іншими галактиками
Галактики, які руйнуються Галактики-"каннібали" Примітки
Карликова галактика Великий Пес Чумацький Шлях Кільце Єдинорога вважається припливним хвостом карликової галактики.
Потік Діви Чумацький Шлях Потік вважається залишком повністю зруйнованої карликової галактики.
Карликова сфероїдальна галактика в Стрільці Чумацький Шлях М54 вважається ядром цієї карликової галактики.
Об'єкти, які вважаються зруйнованими галактиками
Неіснуюча галактика Руйнівник Примітки
NGC 5139 Чумацький Шлях Тепер це кулясте скупчення Чумацького Шляху. Тим не менш, воно вважається ядром карликової галактики, яку розірвав Чумацький Шлях.[140]
Мейолл ІІ Галактика Андромеди Тепер це - кулясте скупчення Андромеди. Тим не менш, воно вважається ядром карликової галактики, яку розірвала галактика Андромеди.

Галактики з якоюсь іншою характерною особливістю
Галактика Відстань Сузір'я Характеристики Примітки
M87 Діва  ? Це головна галактика скупчення галактик у сузір'ї Діви, центрального скупчення Місцевого надскупчення[141]
M102 Дракон (Велика Ведмедиця)  ? Існування цієї галактики не має однозначної інтерпретації, найбільш ймовірними кандидати на неї є NGC 5866 або помилково вдруге ідентифікована M101.
NGC 2770 Рись "Фабрика наднових" Прізвисько викликано тим, що в останній час там зафіксовано три наднових.
NGC 3314 (NGC 3314a та NGC 3314b) Гідра Візуальне розташування точно на одній лінії Ця пара спіральних галактик, одна розташована на фоні іншої, на двох різних відстанях та непов'язані одна з одною. Це рідкісний випадок візуального узгодження.
ESO 137-001 Південний Трикутник риса "хвіст" Розташована у галактичному скупченні Abell 3627, ця галактика втрачає свій газ під дією тиску міжкластерної речовини, внаслідок її високої швидкості руху через скупчення, і утворює щільний хвіст, в якому відбувається значне зореутворення. У хвості спостерігається найбільша відома на цей час кількість формування зір за межами галактики. Галактика має вигляд комети, де голова - сама галактика, з хвостом з газу та зір[142][143][144][145].
Галактика Комета Скульптор взаємодіє з галактичним скупченням Розташована у галактичному скупченні Abell 2667, ця спіральна галактика втрачає зорі та газ під дією припливної взаємодії при швидкому русі через скупчення і тому отримала форму комети.
4C 37.11 230 мегапарсек Персей Найменша відстань між подвійними центральними чорними дірами, 24 св.р. (7,3 пк) OJ 287 має інфрачервону пару з 12-річним орбітальним періодом, що значно ближче пари у 4C 37.11.
SDSS J150636.30+540220.9 ("SDSS J1506+54") z=0,608 Волопас

15г 06х 36.30с+54° 02′ 20.9″

 Найбільш ефективне утворення зір Найбільш екстремальний приклад у переліку галактик з помірним червоним зсувом та має найвищу щільність зореутворення, яка до цього часу виявлена у даних WISE (Diamond-Stanic et al. 2012).[146]
Червоне зміщення 7 (CR7) z = 6.604 (12,9 млрд. св.р.) Секстант Найяскравіша віддалена галактика (z > 6) Галактика Червоний зсув космосу 7 вважається найяскравішою віддаленою галактикою (z > 6) та такою, що містить одні з найперших зір всесвіту (популяція III)[2][127]

Списки галактик

Нотатки
  1. Використовуючи формулу для складання видимих зоряних величин, сума видимих зоряних величин всіх зір у Чумацькому шляху, крім Сонця (-6,50), та Сонця (-26.74) відрізняється від видимої величини лише нашого Сонця на менше ніж 10^-8

Посилання
  1. B.D. Simmons (2014). Galaxy Zoo: CANDELS barred discs and bar fractions. MNRAS 445 (4). с. 3466–3474. Bibcode:2014MNRAS.445.3466S. arXiv:1409.1214. doi:10.1093/mnras/stu1817.
  2. Sobral, David; Matthee, Jorryt; Darvish, Behnam; Schaerer, Daniel; Mobasher, Bahram; Röttgering, Huub J. A.; Santos, Sérgio; Hemmati, Shoubaneh (4 червня 2015). Evidence For POPIII-Like Stellar Populations In The Most Luminous LYMAN-α Emitters At The Epoch Of Re-Ionisation: Spectroscopic Confirmation. The Astrophysical Journal 808. с. 139. Bibcode:2015ApJ...808..139S. arXiv:1504.01734. doi:10.1088/0004-637x/808/2/139.
  3. Smith, Robert T. (1941). The Radial Velocity of a Peculiar Nebula. Publications of the Astronomical Society of the Pacific 53. с. 187. Bibcode:1941PASP...53..187S. doi:10.1086/125301.
  4. Burbidge, E. Margaret (1964). The Strange Extragalactic Systems: Mayall's Object and IC 883. Astrophysical Journal 140. с. 1617. Bibcode:1964ApJ...140.1617B. doi:10.1086/148070.
  5. Baade, W.; Minkowski, R. (1954). On the Identification of Radio Sources. Astrophysical Journal 119. с. 215. Bibcode:1954ApJ...119..215B. doi:10.1086/145813.
  6. Karen Masters (December 2003). Curious About Astronomy: Can any galaxies be seen with the naked eye?. Ask an Astronomer. Процитовано 1 листопада 2008.
  7. Magellanic Cloud. Astronomy Knowledge Base. University of Ottawa. Архів оригіналу за 5 липня 2006. Процитовано 8 вересня 2016.
  8. The Large Magellanic Cloud, LMC. SEDS.
  9. The Small Magellanic Cloud, SMC. SEDS.
  10. Messier 31. SEDS.
  11. John E. Bortle (February 2001). The Bortle Dark-Sky Scale. Sky & Telescope.
  12. Barbara Wilson; Larry Mitchell. The Revised AINTNO 100.
  13. Stephen Uitti. Farthest Naked Eye Object. Процитовано 1 листопада 2008.
  14. Messier 81. SEDS.
  15. S. J. O'Meara (1998). The Messier Objects. Cambridge University Press. ISBN 0-521-55332-6.
  16. Brian Skiff (10 січня 1997). Messier 81 naked-eye. sci.astro.amateur.
  17. Inglis, Mike. Galaxies. Patrick Moore’s Practical Astronomy Series. с. 157–189. doi:10.1007/978-1-84628-736-7_4.
  18. SEDS, Lord Rosse's drawings of M51, his "Question Mark" "Spiral Nebula"
  19. SEDS, Seyfert Galaxies
  20. Burbidge, G. (1999). Baade & Minkowski's Identification of Radio Sources. Astrophysical Journal 525. с. 569. Bibcode:1999ApJ...525C.569B.
  21. Astrophysical Journal, "Identification of the Radio Sources in Cassiopeia (A), Cygnus A, and Puppis A", Baade, W.; Minkowski, R., vol. 119, p.206, January 1954, DOI:10.1086/145812 , Bibcode: 1954ApJ...119..206B
  22. Scientific American, "The Ghostliest Galaxies", GD Bothun, Vol. 276, No. 2, February 1997, pp.40-45, Bibcode: 1997SciAm.276b..40B
  23. http://iopscience.iop.org/1538-3881/122/4/2055/datafile8.txt
  24. Brunthaler, A. (2000). III Zw 2, the first superluminal jet in a Seyfert galaxy. Astronomy & Astrophysics Letters 357. с. 45. Bibcode:2000A&A...357L..45B. arXiv:astro-ph/0004256.
  25. Ken Crosswell, "Malin 1: A Bizarre Galaxy Gets Slightly Less So", 22 January 2007
  26. Annual Review of Astronomy and Astrophysics, "The Structure of Radio Galaxies", Moffet, Alan T., vol. 4, p.145, 1966, DOI:10.1146/annurev.aa.04.090166.001045 , Bibcode: 1966ARA&A...4..145M
  27. Drake, Nadia (3 березня 2016). Astronomers Spot Most Distant Galaxy—At Least For Now. National Geographic. Процитовано 10 березня 2016.
  28. Sub-parsec-scale structure and evolution in Centaurus A Introduction Архівовано 4 липня 2009 у Wayback Machine. ; Tue November 26 15:27:29 PST 1996
  29. The 2006 Giant Flare in PKS 2155-304 and Unidentified TeV Sources
  30. Julie McEnery. Time Variability of the TeV Gamma-Ray Emission from Markarian 421. Iac.es. Архів оригіналу за 12 січня 2009. Процитовано 1 листопада 2008.
  31. bNet, Ablaze from afar: astronomers may have identified the most distant "blazar" yet, Sept, 2004
  32. Romani; David Sowards-Emmerd; Lincoln Greenhill; Peter Michelson (2004). Q0906+6930: The Highest-Redshift Blazar. The Astrophysical Journal 610. с. L9–L11. Bibcode:2004ApJ...610L...9R. arXiv:astro-ph/0406252. doi:10.1086/423201.
  33. Rodríguez Zaurín, J.; Tadhunter, C. N.; González Delgado, R. M. (2008). Optical spectroscopy of Arp220: the star formation history of the closest ULIRG. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 384 (3). с. 875–885. Bibcode:2008MNRAS.384..875R. arXiv:0711.0166. doi:10.1111/j.1365-2966.2007.12658.x.
  34. Murray, Steven (1999). ACIS Imaging of the Starburst Galaxy M82. Chandra Proposal ID #01700041. с. 362. Bibcode:1999cxo..prop..362M.
  35. Starburst Galaxies: Proceedings of a Workshop (page 27) ; 2001 ; ISBN 3-540-41472-X
  36. Science Daily, "'Monster' Starburst Galaxies Discovered in Early Universe", NRAO, 13 March 2013 (accessed 13 March 2013)
  37. J. D. Vieira, et al.; "Dusty starburst galaxies in the early Universe as revealed by gravitational lensing", 11 March 2013, DOI:10.1038/nature1200 ; arXiv:1303.2723 ;
  38. Hubble; "Hubble finds a new contender for galaxy distance record", 26 January 2011
  39. Wall, Mike (12 грудня 2012). Ancient Galaxy May Be Most Distant Ever Seen. Space.com. Процитовано 12 грудня 2012.
  40. A Tentative Detection of an Emission Line at 1.6 mum for the z ~ 12 Candidate UDFj-39546284. The Astrophysical Journal 765. 2013. с. L2. Bibcode:2013ApJ...765L...2B. arXiv:1301.0317. doi:10.1088/2041-8205/765/1/l2.
  41. Capak, Peter; Carilli, C. L.; Lee, N.; Aldcroft, T.; Aussel, H.; Schinnerer, E.; Wilson, G. W.; Yun, M. S. та ін. (2008). Spectroscopic Confirmation of an Extreme Starburst at Redshift 4.547. The Astrophysical Journal 681 (2). с. L53–L56. Bibcode:2008ApJ...681L..53C. arXiv:0806.0657. doi:10.1086/590555.
  42. David R. Law; Alice E. Shapley; Charles C. Steidel; Naveen A. Reddy; Charlotte R. Christensen; Dawn K. Erb (18 липня 2012). High velocity dispersion in a rare grand-design spiral galaxy at redshift z = 2.18. Nature. Процитовано 20 липня 2012.
  43. W. M. Keck Observatory (6 серпня 2015). A new record: Keck Observatory measures most distant galaxy. Astronomy Now.
  44. Mike Wall (5 серпня 2015). Ancient Galaxy Is Most Distant Ever Found. Space.com.
  45. Jonathan O'Callaghan; Ellie Zolfagharifard (16 липня 2015). A galaxy that rally IS far, far away: Astronomers confirm star system 13.1 billion light-years away is the most distant known in the universe. Daily Mail (London).
  46. Oesch, P.A. (3 травня 2015). A Spectroscopic Redshift Measurement for a Luminous Lyman Break Galaxy at z=7.730 using Keck/MOSFIRE. The Astrophysical Journal 804. с. L30. Bibcode:2015ApJ...804L..30O. arXiv:1502.05399. doi:10.1088/2041-8205/804/2/L30.
  47. Galaxy breaks record for farthest ever seen. Associated Press (CBC News). 6 травня 2015.
  48. A galaxy rapidly forming stars 700 million years after the Big Bang at redshift 7.51. Nature 502. 2013. с. 524–527. Bibcode:2013Natur.502..524F. arXiv:1310.6031. doi:10.1038/nature12657.
  49. The First Systematic Survey for Lyalpha Emitters at z = 7.3 with Red-sensitive Subaru/Suprime-Cam. The Astrophysical Journal 752. 2012. с. 114. Bibcode:2012ApJ...752..114S. arXiv:1112.3997. doi:10.1088/0004-637x/752/2/114.
  50. Spectroscopic Confirmation of Three z-dropout Galaxies at z = 6.844-7.213: Demographics of Lyalpha Emission in z ~ 7 Galaxies. The Astrophysical Journal 744. 2012. Bibcode:2012ApJ...744...83O. arXiv:1107.3159. doi:10.1088/0004-637X/744/2/83.
  51. Spectroscopic Confirmation of Two Lyman Break Galaxies at Redshift Beyond 7. The Astrophysical Journal 730. 2011. с. L35. Bibcode:2011ApJ...730L..35V. arXiv:1011.5500. doi:10.1088/2041-8205/730/2/l35.
  52. Lehnert, M. D.; Nesvadba, N. P. H.; Cuby, J.-G.; Swinbank, A. M.; Morris, S.; Clément, B.; Evans, C. J.; Bremer, M. N. та ін. (2010). Spectroscopic confirmation of a galaxy at redshift z = 8.6. Nature 467 (7318). с. 940–942. Bibcode:2010Natur.467..940L. PMID 20962840. arXiv:1010.4312. doi:10.1038/nature09462.
  53. Nature 443, 186-188 (14 September 2006), A galaxy at a redshift z = 6.96, DOI:10.1038/nature05104 PMID 16971942
  54. Yoshi Taniguchi (2008). Star Forming Galaxies at z > 5. Proceedings of the International Astronomical Union 3. arXiv:0804.0644. doi:10.1017/S1743921308020796.
  55. PASJ: Publ.
  56. BBC News, Most distant galaxy detected, Tuesday, 25 March 2003, 14:28 GMT
  57. SpaceRef, Subaru Telescope Detects the Most Distant Galaxy Yet and Expects Many More, Monday, March 24, 2003
  58. Kodaira; Taniguchi; Kashikawa; Kaifu; Ando; Karoji (2003). «The Discovery of Two Lyman-α Emitters Beyond Redshift 6 in the Subaru Deep Field». arXiv:astro-ph/0301096 [astro-ph].
  59. New Scientist, New record for Universe's most distant object, 17:19 14 March 2002
  60. BBC News, Far away stars light early cosmos, Thursday, 14 March 2002, 11:38 GMT
  61. Hu, E. M.; Cowie, L. L.; McMahon, R. G.; Capak, P.; Iwamuro, F.; Kneib, J.-P.; Maihara, T.; Motohara, K. (2002). A Redshift [CLC][ITAL]z[/ITAL][/CLC] = 6.56 Galaxy behind the Cluster Abell 370. The Astrophysical Journal 568 (2). с. L75–L79. Bibcode:2002ApJ...568L..75H. arXiv:astro-ph/0203091. doi:10.1086/340424.
  62. K2.1 HCM 6A — Discovery of a redshift z = 6.56 galaxy lying behind the cluster Abell 370. Архів оригіналу за 18 травня 2011. Процитовано 8 вересня 2016.
  63. Hu, Esther M.; McMahon, Richard G.; Cowie, Lennox L. (1999). An Extremely Luminous Galaxy at [CLC][ITAL]z[/ITAL][/CLC] = 5.74. The Astrophysical Journal 522. с. L9–L12. Bibcode:1999ApJ...522L...9H. arXiv:astro-ph/9907079. doi:10.1086/312205.
  64. Publications of the Astronomical Society of the Pacific, 111: 1475–1502, 1999 December; SEARCH TECHNIQUES FOR DISTANT GALAXIES; INTRODUCTION
  65. New York Times, Peering Back in Time, Astronomers Glimpse Galaxies Aborning, October 20, 1998
  66. Astronomy Picture of the Day, A Baby Galaxy, March 24, 1998
  67. Arjun Dey; Hyron Spinrad; Daniel Stern; Graham; Chaffee (1998). «A Galaxy at z=5.34». arXiv:astro-ph/9803137 [astro-ph].
  68. A New Most Distant Object: z = 5.34
  69. Franx, Marijn; Illingworth, Garth D.; Kelson, Daniel D.; Van Dokkum, Pieter G.; Tran, Kim-Vy (1997). A Pair of Lensed Galaxies at [CLC][ITAL]z[/ITAL][/CLC] = 4.92 in the Field of CL 1358+62. The Astrophysical Journal 486 (2). с. L75–L78. Bibcode:1997ApJ...486L..75F. arXiv:astro-ph/9704090. doi:10.1086/310844.
  70. Astronomy Picture of the Day, Behind CL1358+62: A New Farthest Object, July 31, 1997
  71. "Astrophysics and Space Science" 1999, 269/270, 165-181 ; GALAXIES AT HIGH REDSHIFT - 8.
  72. Wil van Breugel; Carlos De Breuck; Adam Stanford; Huub Röttgering; George Miley; Daniel Stern; Dante Minniti; Chris Carilli (1999). «Ultra-Steep Spectrum Radio Galaxies at Hy Redshifts». arXiv:astro-ph/9910311 [astro-ph].
  73. Hyron Spinrad; Arjun Dey; Graham (1995). Keck Observations of the Most Distant Galaxy: 8C1435+63 at z=4.25. The Astrophysical Journal 438. с. L51. Bibcode:1995ApJ...438L..51S. arXiv:astro-ph/9411007. doi:10.1086/187713.
  74. New Scientist, Galaxy hunters close to the edge, 5 November 1994
  75. Miley, G. K.; Chambers, K. C.; van Breugel, W. J. M.; Macchetto, F. (1992). Hubble Space Telescope imaging of distant galaxies – 4C 41.17 at Z = 3.8. Astrophysical Journal 401. с. L69. Bibcode:1992ApJ...401L..69M. doi:10.1086/186673.
  76. Chambers, K. C.; Miley, G. K.; van Breugel, W. J. M. (1990). 4C 41.17 – A radio galaxy at a redshift of 3.8. Astrophysical Journal 363. с. 21. Bibcode:1990ApJ...363...21C. doi:10.1086/169316.
  77. Science News, Farthest galaxy is cosmic question – 0902+34 April 23, 1988
  78. Science News, Two distant galaxies provide new puzzles – 4c 41.17, B2 09021+34, November 14, 1992
  79. Paola Mazzei; Gianfranco De Zotti (1995). «Dust in High Redshift Radio Galaxies and the Early Evolution of Spheroidal Galaxies». arXiv:astro-ph/9509108 [astro-ph].
  80. Le Fevre, O.; Hammer, F.; Nottale, L.; Mazure, A.; Christian, C. (1988). Peculiar morphology of the high-redshift radio galaxies 3C 13 and 3C 256 in subarcsecond seeing. Astrophysical Journal 324. с. L1. Bibcode:1988ApJ...324L...1L. doi:10.1086/185078.
  81. Lilly, S. J.; Longair, M. S. (1984). Stellar populations in distant radio galaxies. Royal Astronomical Society 211. с. 833–855. Bibcode:1984MNRAS.211..833L. doi:10.1093/mnras/211.4.833.
  82. Longair, M. S. (1984). The Most Distant Galaxies. Journal of the British Astronomical Association 94. с. 97. Bibcode:1984JBAA...94...97L.
  83. 3C324 – Most Distant Galaxy. Bibcode:1983S&T....65..321S. Процитовано 14 серпня 2013.
  84. Smith, H. E.; Junkkarinen, V. T.; Spinrad, H.; Grueff, G.; Vigotti, M. (1979). Spectrophotometry of three high-redshift radio galaxies – 3C 6.1, 3C 265, and 3C 352. The Astrophysical Journal 231. с. 307. Bibcode:1979ApJ...231..307S. doi:10.1086/157194.
  85. The Discovery of Radio Galaxies and Quasars
  86. McCarthy, P J (1993). High Redshift Radio Galaxies. Annual Review of Astronomy and Astrophysics 31. с. 639–688. Bibcode:1993ARA&A..31..639M. doi:10.1146/annurev.aa.31.090193.003231.
  87. Sandage, Allan (1961). The Ability of the 200-INCH Telescope to Discriminate Between Selected World Models. Astrophysical Journal 133. с. 355. Bibcode:1961ApJ...133..355S. doi:10.1086/147041.
  88. Hubble, E. P. (1953). The law of red shifts (George Darwin Lecture). Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 113. с. 658–666. Bibcode:1953MNRAS.113..658H. doi:10.1093/mnras/113.6.658.
  89. OBSERVATIONAL TESTS OF WORLD MODELS; 6.1.
  90. Humason, M. L.; Mayall, N. U.; Sandage, A. R. (1956). Redshifts and magnitudes of extragalactic nebulae. Astron. J. 61. с. 97. Bibcode:1956AJ.....61...97H. doi:10.1086/107297.
  91. 1053 May 8 meeting of the Royal Astronomical Society. The Observatory 73. 1953. с. 97. Bibcode:1953Obs....73...97.
  92. Merrill, Paul W. (1958). From Atoms to Galaxies. Astronomical Society of the Pacific Leaflets 7. с. 393. Bibcode:1958ASPL....7..393M.
  93. Bolton, J. G. (1969). Extragalactic Radio Sources. Astronomical Journal 74. с. 131. Bibcode:1969AJ.....74..131B. doi:10.1086/110786.
  94. Humason, M. L. (1936). The Apparent Radial Velocities of 100 Extra-Galactic Nebulae. Astrophysical Journal 83. с. 10. Bibcode:1936ApJ....83...10H. doi:10.1086/143696.
  95. Chant, C. A. (1932). Notes and Queries (Doings at Mount Wilson-Ritchey's Photographic Telescope-Infra-red Photographic Plates). Journal of the Royal Astronomical Society of Canada 26. с. 180. Bibcode:1932JRASC..26..180C.
  96. Humason, Milton L. (1931). Apparent Velocity-Shifts in the Spectra of Faint Nebulae. Astrophysical Journal 74. с. 35. Bibcode:1931ApJ....74...35H. doi:10.1086/143287.
  97. Hubble, Edwin; Humason, Milton L. (1931). The Velocity-Distance Relation among Extra-Galactic Nebulae. Astrophysical Journal 74. с. 43. Bibcode:1931ApJ....74...43H. doi:10.1086/143323.
  98. Humason, M. L. (1931). The Large Apparent Velocities of Extra-Galactic Nebulae. Astronomical Society of the Pacific Leaflets 1. с. 149. Bibcode:1931ASPL....1..149H.
  99. Humason, M. L. (1930). The Rayton short-focus spectrographic objective. Astrophys. J. 71. с. 351. Bibcode:1930ApJ....71..351H. doi:10.1086/143255.
  100. Trimble, Virginia (1996). H_0: The Incredible Shrinking Constant, 1925–1975. Publications of the Astronomical Society of the Pacific 108. с. 1073. Bibcode:1996PASP..108.1073T. doi:10.1086/133837.
  101. The Berkeley Meeting of the Astronomical Society of the Pacific, June 20–21, 1929. Publications of the Astronomical Society of the Pacific 41. 1929. с. 244. Bibcode:1929PASP...41..244.. doi:10.1086/123945.
  102. From the Proceedings of the National Academy of Sciences; Volume 15 : March 15, 1929 : Number 3 ; THE LARGE RADIAL VELOCITY OF N. G. C. 7619 ; January 17, 1929
  103. THE JOURNAL OF THE ROYAL ASTRONOMICAL SOCIETY OF CANADA / JOURNAL DE LA SOCIÉTÉ ROYALE D'ASTRONOMIE DU CANADA; Vol. 83, No.6 December 1989 Whole No. 621 ; EDWIN HUBBLE 1889–1953
  104. National Academy of Sciences; Biographical Memoirs: V. 52 – VESTO MELVIN SLIPHER; ISBN 0-309-03099-4
  105. Bailey, S. I. (1920). Comet Skjellerup. Harvard College Observatory Bulletin No. 739 739. с. 1. Bibcode:1920BHarO.739....1B.
  106. New York Times, DREYER NEBULA NO. 584 INCONCEIVABLY DISTANT; Dr. Slipher Says the Celestial Speed Champion Is 'Many Millions of Light Years' Away.
  107. New York Times, NEBULA DREYER BREAKS ALL SKY SPEED RECORDS; Portion of the Constellation of Cetus Is Rushing Along at Rate of 1,240 Miles a Second.
  108. CLASH: Three Strongly Lensed Images of a Candidate z ≈ 11 Galaxy. The Astrophysical Journal 762. 2013. с. 32. Bibcode:2013ApJ...762...32C. arXiv:1211.3663. doi:10.1088/0004-637x/762/1/32.
  109. Lehnert, M. D.; Nesvadba, N. P. H.; Cuby, J.-G.; Swinbank, A. M.; Morris, S.; Clément, B.; Evans, C. J.; Bremer, M. N. та ін. (2010). Spectroscopic confirmation of a galaxy at redshift z = 8.6. Nature 467 (7318). с. 940–942. Bibcode:2010Natur.467..940L. PMID 20962840. arXiv:1010.4312. doi:10.1038/nature09462.
  110. New Scientist, Baby galaxies sighted at dawn of universe Архівовано 7 липня 2008 у Wayback Machine., 22:34 10 July 2007
  111. Lawrence Livermore National Laboratory, Lab scientists revoke status of space object Архівовано 22 вересня 2008 у Wayback Machine.
  112. Hsiao-Wen Chen; Lanzetta; Sebastian Pascarelle; Noriaki Yahata (2000). «The Unusual Spectral Energy Distribution of a Galaxy Previously Reported to be at Redshift 6.68». arXiv:astro-ph/0011558 [astro-ph].
  113. BBC News, Hubble spies most distant object, Thursday, April 15, 1999
  114. Hu; McMahon (1996). Detection of Lyman-alpha Emitting Galaxies at Redshift z=4.55. Nature 382 (6588). с. 231–233. Bibcode:1996Natur.382..231H. arXiv:astro-ph/9606135. doi:10.1038/382231a0.
  115. 31/01/02 ; DAZLE NEAR IR NARROW BAND IMAGERPDF (570 KB) PDF (570 KB) ; DAZLE-IoA-Doc-0002
  116. ESO Press Release 11/95, ESO Astronomers Detect a Galaxy at the Edge of the Universe[недоступне посилання з квітня 2019], 15 September 1995
  117. New Scientist, Trouble at the edge of time, 21 October 1995
  118. Wampler, E. J. (1996). High resolution observations of the QSO BR 1202-0725: deuterium and ionic abundances at redshifts above z=4. Astronomy & Astrophysics 316. с. 33. Bibcode:1996A&A...316...33W. arXiv:astro-ph/9512084.
  119. Elston, Richard; Bechtold, Jill; Hill, Gary J.; Ge, Jian (1996). A Redshift 4.38 MG II Absorber toward BR 1202-0725. Astrophysical Journal Letters 456. с. L13. Bibcode:1996ApJ...456L..13E. doi:10.1086/309853.
  120. Smail, I.; Ellis, R. S.; Aragon-Salamanca, A.; Soucail, G.; Mellier, Y.; Giraud, E. (1993). The Nature of Star Formation in Lensed Galaxies at High Redshift. R.a.s. Monthly Notices V.263 263. с. 628–640. Bibcode:1993MNRAS.263..628S. doi:10.1093/mnras/263.3.628.
  121. Gravitational Lenses II: Galaxy Clusters as Lenses
  122. Djorgovski, S.; Strauss, Michael A.; Spinrad, Hyron; McCarthy, Patrick; Perley, R. A. (1987). A galaxy at a redshift of 3.215 – Further studies of the PKS 1614+051 system. Astronomical Journal 93. с. 1318. Bibcode:1987AJ.....93.1318D. ISSN 0004-6256. doi:10.1086/114414.
  123. NED, Searching NED for object «3C 123»
  124. Spinrad, H. (1975). 3C 123: a distant first-ranked cluster galaxy at z = 0.637. Astrophys. J. 199. с. L3. Bibcode:1975ApJ...199L...3S. doi:10.1086/181835.
  125. Staff (21 травня 2015). PIA19339: Dusty 'Sunrise' at Core of Galaxy (Artist's Concept). NASA. Процитовано 21 травня 2015.
  126. Staff (21 травня 2015). WISE spacecraft discovers most luminous galaxy in universe. PhysOrg. Процитовано 22 травня 2015.
  127. Overbye, Dennis (17 червня 2015). Astronomers Report Finding Earliest Stars That Enriched Cosmos. New York Times. Процитовано 17 червня 2015.
  128. Sci-News.com, "Segue 2: Most Lightweight Galaxy in Universe", Natali Anderson, 11 June 2013 (accessed 11 June 2013)
  129. The Astrophysical Journal, "SEGUE 2: The Least Massive Gaalxy", Evan N. Kirby, Michael Boylan-Kolchin, Judith G. Cohen, Marla Geha, James S. Bullock, Manoj Kaplinghat, Vol.770, No.1, 2013 June, DOI:10.1088/0004-637X/770/1/16 ; Bibcode: 2013ApJ...770...16K ; arXiv:1304.6080
  130. Astronomy Now, "Heavyweight galaxy is king of its cluster", Keith Cooper, 13 May 2010 (accessed 9 March 2013)
  131. Research.gov, "Astronomers Discover Most Massive Galaxy Yet, Formed by 'Galactic Cannibalism'" (accessed 9 March 2013)
  132. Undergraduates discover the densest galaxies known. Space Daily. 29 липня 2015.
  133. ESO Press Release 25/00 , Most Massive Spiral Galaxy Known in the Universe Архівовано 16 червня 2008 у Wayback Machine. , 8 December 2000
  134. Grebel (2000). Star Clusters in Local Group Galaxies. ASP Conference Series 211. с. 262–269. Bibcode:2000ASPC..211..262G. arXiv:astro-ph/9912529.
  135. Chandra X-Ray Observatory at Havard, "Abell 644 and SDSS J1021+1312: How Often do Giant Black Holes Become Hyperactive?", 20 December 2010 (accessed 7 July 2012)
  136. Sky and Telescope, Stars in the Middle of Nowhere, 10 January 2008
  137. Sky and Telescope, Galaxy Monster Mash, 9 August 2007
  138. ABC News, Found!
  139. Cooke, Jeff; Barton, Elizabeth J.; Bullock, James S.; Stewart, Kyle R.; Wolfe, Arthur M. (2008). A Candidate Brightest Protocluster Galaxy atz= 3.03. The Astrophysical Journal 681 (2). с. L57–L60. Bibcode:2008ApJ...681L..57C. arXiv:0803.3808. doi:10.1086/590406.
  140. Black hole found in Omega Centauri. UPI.com. 10 квітня 2008.
  141. Local Large-Scale Structure. Hayden Planetarium. 15 вересня 2008. Архів оригіналу за 28 серпня 2008. Процитовано 8 вересня 2016.
  142. Goldman, Stuart (28 вересня 2007). New Stars in a Galaxy's Wake. Sky & Telescope.
  143. Orphan' Stars Found in Long Galaxy Tail (прес-реліз). NASA. 20 вересня 2007.
  144. Sun; Donahue; Voit (2007). «H-alpha tail, intracluster HII regions and star-formation: ESO137-001 in Abell 3627». arXiv:0706.1220 [astro-ph].
  145. Fraser Cain (20 вересня 2007). Galaxy Leaves New Stars Behind in its Death Plunge. Universe Today.
  146. Geach et al., A Redline Starburst: CO(2–1) Observations of an Eddington-Limited Galaxy Reveal Star Formation At Its Most Extreme Draft version 27 February 2013

Зовнішні посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.