Плужников Ігор Олександрович

Народився 9 вересня 1958 року в місті Олександрії Кіровоградської області. В 1993 році закінчив Донецький державний університет, за фахом економіст. Кандидат економічних наук.

Трудову біографію розпочав у 1975 році на посаді лаборанта військової кафедри Чернівецького державного університету. У 1979—1980 роках — вантажник Чернівецького ВО «Електронмаш», робітник 2-го розряду столярного цеху Чернівецького ВО молочної промисловості, у 1980—1982 роках — столяр-тесля 4-го розряду Чернівецького меблевого комбінату, у 1982—1983 роках — муляр Чернівецького ВО газового господарства «Чернівцігаз», у 1983—1987 рр. — художник-виконувач Чернівецького виробничо-рекламного комбінату.

У бізнесі — з середини 1980-х років, коли радянська влада дозволила кооперативну діяльність. У 1987—1988 роках — голова художньо-виробничого кооперативу «АРС» (Чернівці), у 1988—1993 роках — генеральний директор міжгалузевого виробничо-кооперативного об'єднання «Буковина», в 1993—1994 роках — керівник представництва корпорації «Балчуг» в Україні. З 1994 року — голова Фонду ділового співробітництва «Україна», з 1996 року — президент Асоціації економічного співробітництва та розвитку «Діловий світ». Входив до Ради Національного банку України, був головою, потім — першим заступником голови Наглядової ради «Ощадбанку» .

За ініціативою Плужникова у 1996 році була створена «Українська незалежна ТВ-корпорація», більш відома як телеканал «Інтер»[3][4][5].

1998 року — бізнес-структури Плужникова викупили контрольний пакет «Інтера».

З 1993 року — член Партії прав людини, з 1994 року — в лавах СДПУ(О). Того ж року обраний членом Правління (згодом — Політбюро) партії, в 1995 році — заступником голови СДПУ(О).

За повідомленнями преси, бізнес-структури Плужникова забезпечували близько половини фінансових потреб партії.

1998 року — обраний народним депутатом за партійним списком, увійшов до парламентського Комітету з питань бюджету.

2002 року — переобраний до Верховної Ради, працював у Комітеті у справах, пенсіонерів, ветеранів та інвалідів.

Могила Ігора Плужникова

Помер 22 червня 2005 року внаслідок важкої хвороби[6] в німецькій клініці у червні 2005 року. Після смерті політика його картка двічі "проголосувала" у залі Верховної Ради (у 14:10 та 14:11)[7]. Однопартієць Плужникова по фракції СДПУ (о) Ігор Шурма заявляв з цього приводу:

Эта карточка голосовала так же, как карточка Порошенко (секретарь СНБО) и еще 33 совместителей. Эта карточка так же была в зале. Я ею не голосовал. Это такое же нарушение 84 статьи Конституции, в которой написано, что каждый депутат должен голосовать лично. Она, очевидно, нарушается всеми.

Згідно із запитом депутата Володимира Сівковича до СБУ, після смерті Плужникова контроль над його долею у телеканалі "Інтер" перейшов до російської структури "Євразхолдинг" (віце-президентом якої був Валерій Хорошковський). Нардеп нагадав, що протягом квітня-липня 2005 року зацікавлені особи провели сумнівні операції по зміні засновників комерційної структури ВАТ "Пегас телебачення" (яке є акціонером телеканала "Інтер"), а також з акціями "Української незалежної ТБ-асоціації". А 13 червня 2005 року, коли Плужников перебував у німецькій лікарні, в комі третього ступеню з діагнозом "гострий інфекційний гепатит", в Україні від його імені були терміново проведені збори учасників ВАТ "Пегас телебачення", на якому змінили керівництво каналу.

Заслужений економіст України. Нагороджений орденами «За заслуги» 2-го і 3-го ступеня, багатьма відзнаками України, міжнародних організацій та Української Православної церкви[8].

• Сайт ВРУ(укр.)
• Умер владелец «Интера» Игорь Плужников(рос.)
• Кузьмин: Плужников «погиб при странных обстоятельствах»(рос.)
• ГПУ пришла к выводу, что Плужников "действительно погиб при странных обстоятельствах"