Хорошковський Валерій Іванович

Народився 1 січня 1969 року в Києві в українській родині: батько Іван Михайлович (1937–1996) — інженер-будівельник, мати Ольга Назарівна (1939) — доктор педагогічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України.

Після закінчення київської школи, у вересні — жовтні 1986 року працював на посаді учня токаря цеху № 10 ВО завод «Арсенал». У лютому — травні 1987 — водій 3-го класу Київського зоопарку.

З 1987 по 1989 — служив у Радянській армії.

У 1989—1994 роках  — студент Київського університету імені Тараса Шевченка.

Листопад 1991 — лютий 1992 — директор малого виробничо-комерційного підприємства «Венеда Лтд».

Лютий 1992 — серпень 1997 — президент ТОВ «БОВІ»; президент концерну «Меркс інтернейшнл».

Серпень 1997 — травень 1998 — помічник Прем'єр-міністра України.

З березня 1998 до квітня 2002 — Народний депутат України 3-го скликання, виборчій округ № 9, АР Крим. На час виборів: помічник Прем'єр-міністра України, член НДП. Член фракції НДП (з травня 1998). Секретар Комітету з питань бюджету (з липня 1998), заступник голови Комітету з питань бюджету.

Червень — серпень 2002 — заступник Глави — керівник Головного управління з питань внутрішньої політики, серпень — грудень 2002 — перший заступник Глави Адміністрації Президента України.

30 листопада 2002 — 11 січня 2004 — Міністр економіки та з питань європейської інтеграції України.

Лютий 2004 — березень 2005 — професор кафедри фінансового права Національної академії державної податкової служби України.

Листопад 2004 — грудень 2006 — виконавчий директор, старший віцепрезидент, керівний директор з операційної діяльності, президент ТОВ «Євраз Груп» (Росія).[2]

Грудень 2006 — травень 2007 — перший заступник Секретаря Ради національної безпеки і оборони України.

24 грудня 2007 — 28 січня 2009 — Голова Державної митної служби України.

З березня 2009 року Керівник Антитерористичного центру при СБУ.

Січень 2009 — березень 2010 — перший заступник Голови, та з 11 березня 2010 по 18 січня 2012 — Голова Служби безпеки України.

31 травня 2010[3] — 16 грудня 2010[4] — член Вищої ради юстиції.

12 серпня 2011 року дійсному державному раднику митної служби України В. Хорошковському присвоєно в порядку переатестування військове звання генерал армії України[5].

18 січня 2012 — звільнений з посади Голови Служби безпеки України[6] та з військової служби в запас Служби безпеки України[7] і призначений Міністром фінансів України[8]

20 січня 2012 — виведений зі складу РНБО[9].

22 лютого 2012 року — звільнений з посади Міністра фінансів України[10] та призначений Першим віцепрем'єр-міністром України[11]

14 грудня 2012 року — подав Президенту заяву про відставку з поста Першого віцепрем'єра та невдовзі 24 грудня був звільнений із займаної посади[12].

Радник Прем'єр-міністра України на громадських засадах (квітень 1998 — грудень 1999); член Ради національної безпеки і оборони України (грудень 2002 — січень 2004). Член НДП (1996–2001), член Політради (лютий 1996-2001) і політвиконкому НДП (червень 1997–2001). Голова спостережної ради АКБ «Укрсоцбанк» (2003, 2004). Член Ради НБУ (жовтень 2000 — лютий 2005, 16 квітня 2010 — 18 грудня 2014).). Голова наглядової ради телеканалу «Інтер» (вересень 2005 — грудень 2006); акціонер медіагрупи U.A. Inter Media Group. Член Вищої ради юстиції (травень — грудень 2010).

З 2013 року живе в Монако[13]. За неофіційною інформацією, отримав громадянство цієї мікродержави[14].

Охоплення бізнес-інтересів та впливу Валерія Хорошковського доволі широке. У великому бізнесі тісно співпрацював з Олександром Абрамовим та Дмитром Фірташем

У 1990 році була створена перша комерційна структура, яку він очолив — мале виробничо-комерційне підприємство «Венеда ЛТД». В середині 90-х років він очолює фірму «Меркс Інтернешнл», яка стала найбільшим в Україні виробником меблів.

Був акціонером «Укрсоцбанку», який в свою чергу контролював «Кримський содовий завод» і «Луганськобленерго». Восени 2004 року Валерій Хорошковський продав Віктору Пінчуку «Укрсоцбанк» за $ 250 млн. Продає інші свої активи в Україні та приймає пропозицію своїх старих бізнес-партнерів — перейти на роботу в Москву, на посаду виконавчого директора «Євраз Груп». На той час Хорошковський володів 2,08 % акцій «Євразу». У листопаді 2005 року рада директорів компанії обрала Валерія Хорошковського президентом «Євраз Груп». Але вже через рік Хорошковський іде зі своєї посади.

З 2000 року через Агентство гуманітарних технологій володіє 50 відсотками акцій інформаційного агентства «Українські новини». Після смерті засновника агентства Михайла Коломійця, «Українські новини» перейшли під повний контроль Хорошковського, а у 2004 році нащадки Коломійця продали йому свій пакет акцій.

У вересні 2005 року Хорошковський після смерті підприємця і одного з лідерів СДПУ(О) Ігоря Плужникова придбав акції найбільшого українського телевізійного каналу «Інтер». Сума операції при отриманні 61 % акцій склала, за деякими оцінками, близько 250 мільйонів доларів.

До 2006 року Валерій Хорошковський зберігав 50 % акцій виробника горілки «Союз-Віктан». Але пізніше цей пакет акцій продав. За попередніми оцінками він коштував 250—300 мільйонів доларів.

Улітку 2006 року він заявив про свій намір розширювати медіа-холдинг за рахунок придбання невеликих телеканалів, в результаті в структур Д. Фірташа були залучені до холдингу канали К1, К2 та «Мегаспорт». У жовтні 2007 року в Едуарда Прутніка був придбаний телеканал «НТН».

У січні 2008 року акціонери компанії Inter Media Group звільнили Валерія Хорошковського з посади директора компанії. Замість нього на посаду призначена його дружина — Олена Хорошковська.

У 2013 році акції компанії Inter Media Group (телевізійний бізнес групи «Інтер» — Інтер, Інтер+, НТН, К1, МЕГА, Enter-фільм, К2, Піксель TV та MTV Україна, якою володів Валерій Хорошковський, були продані компанії Group DF Дмитра Фірташа.[15]

У 2011 році журнал «Фокус» оцінив стан Валерія Хорошковського в $ 430, 1 млн. (№ 42 в рейтингу 200 найбільш багатіїв України).

У 2010 році журнал «Кореспондент» оцінив капітал Хорошковського в $ 804 млн. (14-е місце в рейтингу «Золота сотня»).[16]

У 2019 зайняв 28 місце в списку найбагатших людей України, його статки оцінили в $186 млн.[16]

Дружина Хорошковська Олена Володимирівна (1966) — директор U.A. Inter Media Group Limited.[16]

Діти: сини Денис (1991) і Олександр (1997) та дочка Катерина (2001).[16]

Із 20 років вегетаріанець.[17][18] Майже не вживає алкоголь.[16]

У серпні 2011 року Валерію Хорошковському присвоєно військове звання Генерал армії[5]. Це викликало гучний резонанс у суспільстві оскільки з повноцінною службою у силових структурах В.Хорошковський пов'язаний не був і офіцерських звань не мав.

Пізніше в адміністрації президента пояснили це рішення тим, що згідно указом Президента України Віктора Ющенка в 2008 році Хорошковському, який тоді очолював Державну митну службу, було присвоєно звання «дійсний державний радник митної служби». Згідно з указом від 2003 року Про переатестацію осіб у військових (спеціальних) званнях і класних чинах, у разі призначення особи вищого начальницького складу в Збройні Сили або інші військові формування, їй присвоюється військове звання вищого офіцерського складу в порядку переатестації з урахуванням спеціального звання або класного чину, який він має. У 2002 році указом президента було затверджено Перелік осіб, які підлягають заміщенню, згідно з яким посада глави СБУ відповідає званню генерала армії України[19].

• Кандидатська дисертація «Відтворення валового внутрішнього продукту в умовах перехідної економіки України» (Київський державний економічний університет, 1997).
• Докторська дисертація «Співробітництво України з міжнародними фінансовими організаціями» (Київський національний економічний університет, 2003)

• Відзнака «Іменна вогнепальна зброя» (25 грудня 2008) — за особисті заслуги у зміцненні національної безпеки України, захисті економічних інтересів держави[20]
• Заслужений економіст України (7 лютого 2008) — за значний особистий внесок у забезпечення інтеграції України до Світової організації торгівлі[21]

На початку 2000-х жив і працював в Росії, став президентом Evraz Group у 2005 році, отримав 2% акцій цієї компанії. Його почали підозрювати у співпраці із російськими спецслужбами.[2]

У 2009 прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко назвала Хорошковського «напомаженою істотою, з манікюром і педикюром, з бріоліном на волоссі»[22].

У 2010 номінувався на антипремію «Будяк року» («за використання спецслужби для системного обмеження громадянських свобод»).

Перебуваючи на службі в СБУ допомагав, щоб Юлію Тимошенко ув'язнили.[2]

12 вересня 2012, на пресконференції в Дніпрі, Перший віцепрем'єр Валерій Хорошковський не зміг відповісти на запитання Президента, скільки становлять в Україні мінімальна пенсія та прожитковий мінімум[23].

За даними групи «Інформаційний опір» та її керівника Дмитра Тимчука із призначенням Хорошковського головою СБУ в період президентства Віктора Януковича в Службі безпеки України практично повністю згорнули роботу із протидії російським спецслужбам; основні ворожі агентурні мережі ФСБ РФ і ГРУ ГШ ВР РФ у регіонах були сформовані в період з 2010 по 2013 рр, а пріоритети в діяльності СБУ були змінені за вказівкою Хорошковського,- «пріоритетний» Перший відділ «переключився» із протидії російським спецслужбам на роботу проти США, а Росією став займатися кардинально скорочений Четвертий відділ, при цьому масштаби контррозвідувальної діяльності в східних регіонах України були значно зменшені[24][16]

• Хорошковський Валерій. ДОСЬЄ
• Довідник «Хто є хто в Україні», видавництво «К. І. С.»
• Сергій Лещенко: З Монте-Карло — в Раду. Може, досить, пане Хорошковський?