Полканов Юрій Олександрович

Юрій Олександрович Полканов (10 березня 1935, Сімферополь — 29 лютого 2020[1]) — академік Академії технологічних наук України[2] (1993), доктор геолого-мінералогічних наук, головний науковий співробітник Українського державного інституту мінеральних ресурсів в Сімферополі, відомий караїм, керівник наукового центру Асоціації кримських караїмів. Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки.

Полканов Юрій Олександрович
Народився 10 березня 1935(1935-03-10) (86 років)
Сімферополь
Помер 29 лютого 2020(2020-02-29) (84 роки)
Країна  Україна
Діяльність науковець, мінералог
Alma mater Дніпропетровський гірничий інститут
Галузь геологія, мінералогія і краєзнавство
Заклад Український державний інститут мінеральних ресурсів
Звання академік АТН України
Ступінь доктор геолого-мінералогічних наук
Нагороди
академік Академії технологічних наук України

Біографія

Закінчив школу № 14 міста Сімферополя в 1952 році. У 1957 році закінчив Дніпропетровський гірничий інститут. Одружений, має 4 дітей і 6 онуків.

Сім'я

Батько Юрія Полканова — Олександр Іванович Полканов (1884-1971), адвокат за освітою, народився в Криму в сім'ї православного священика, який з 1891 року служив при Покровській церкві м. Судака[3]. Після революції Олександр Іванович займав ряд посад у галузі охорони пам'яток мистецтва, старовини і народного побуту, був один з організаторів Російського товариства з вивчення Криму. У роки німецької окупації, будучи директором Кримського краєзнавчого музею, сховав і зберіг у тайниках і сховищах багато музейних експонатів і цінностей. У ті ж роки він активно займався діяльністю з порятунку караїмів від фізичного знищення, опублікувавши ряд робіт, що підкреслюють їх тюркське походження (1943 рік). Після війни репресований як «колабораціоніст». Реабілітований у 1956, однак його роботи були заборонені і не опубліковувались до 1989 року.

Мати — Кальфа Ганна Іллівна (1904-1960), караїмка.

Син — Дмитро Юрійович Полканов, заслужений працівник культури АРК[4], перший заступник голови Асоціації кримських караїмів[5], голова Сімферопольської караїмської релігійної громади «Чолпан»[6] і Етно-культурного центру кримських караїмів «Кале»[7], керівник ЖЕУ КП ЖЕО Центрального району міста Сімферополя[8].

Дочка — Ганна Юріївна Полканова, заслужений працівник культури АРК, старший науковий співробітник КРУ Бахчисарайський історико-культурний заповідник, лауреат премії АРК в номінації «Внесок у миротворчу діяльність, розвиток і процвітання Криму»[9], автор багатьох публікацій з караїмської проблематики.

Наукова діяльність

Геологія

Гірничий інженер-геолог, дослідник в галузі пошукової та технологічної мінералогії, провідний науковий співробітник Кримського відділення Державного геолого-розвідувального інституту. Вів роботи на Уралі, в Казахстані, Сибіру, в ​​Україні.

Основний напрямок наукової діяльності - це вивчення нетрадиційних дрібних алмазів (космогенні, метаморфогенні і т. д.); розробка методів діагностики, технології збагачення сортування дрібних природних алмазів.

Основні наукові досягнення - участь у відкритті та оцінці родовищ титану і титано-цирконієвих руд; виявлення нових типів алмазової сировини.

Один з авторів прогнозу і першовідкривачів унікальної підземної гідротехнічної системи під фортецею Джуфт-Кале (Чуфут-Кале), під Бахчисараєм.

Доктор геолого-мінералогічних наук, дійсний член Академії технологічних наук України (1993р. ). Автор понад 250 наукових публікацій та 12 винаходів.

Член Українського Інституту спелеології і карстології, член редакційної колегії журналу «Спелеологія і карстологія»[10].

На честь Юрія Полканова названо мінерал полкановіт[11][12][13].

Вчення про караїмів

Юрій Олександрович Полканов є відомим караїмом і активістом руху за відродження давньо-тюркської[14] історичної та культурної спадщини у кримських караїмів. З 1989 року неодноразово обирався членом Президії Всеукраїнської Асоціації кримських караїмів і Кримської Асоціації «Кримкарайлар», 16 років є незмінним керівником Наукової Ради Асоціації, активно сприяв становленню та розвитку національно-культурного руху, брав участь в організації етнокультурних експозицій та реставраційних робіт у кенасі Чуфут-Кале, автор відкриття підземної гідротехнічної споруди біля міста-фортеці Чуфут-Кале, організатор і учасник міжнародних молодіжних трудових таборів на Чуфут-Кале.

Брав участь у розробці й ухваленні державної програми «Заходи щодо державної підтримки збереження культурної спадщини кримських караїмів і кримчаків на період до 2005 року», проведення другого національного з'їзду кримських караїмів, на якому був одноголосно обраний членом Вищої Ради кримських караїмів України. Активний учасник міжнародних конференцій і симпозіумів по караїмізму (Росія, Франція, Литва, Австрія, Кіпр та інші).

Автор робіт в області етнокультури кримських караїмів (близько 50 публікацій), упорядник збірника кримських караїмських легенд і переказів. Його точка зору на минуле кримських караїмів нерідко наводиться в російських і українських ЗМІ та наукових роботах інших авторів.

Будучи керівником Наукової Ради Кримської Асоціації «Кримкарайлар», Полканов є ключовою фігурою у формуванні історичної свідомості кримських караїмів.

Нагороди і звання
  • Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1996);
  • Почесний розвідник надр України (2005);
  • Заслужений працівник культури Автономної Республіки Крим;
  • Лауреат премії Автономної Республіки Крим (1996);
  • Лауреат премії імені Казаса (1997);
  • Звання «Людина 1997 року» за досягнення в науці (Американський біографічний центр)

Ю. А. Полканов увійшов до списку «500 видатних учених XX сторіччя в галузі геології», представлений в міжнародному довіднику «Хто є хто в алмазному світі». Також він нагороджений:

  • 8 медалями ВДНГ, СРСР і УРСР (1970 - 1990);
  • Знаком і дипломом першовідкривача родовища технічних алмазів (1990);
  • За впровадження винаходу створеного після 20 серпня 1973 року, вручений нагрудний знак «Винахідник СРСР» (1974);
  • Медаллю імені Лучицького (2000).

На честь Полканова Ю.О. названий мінерал полкановіт.

Бібліографія

Геологія
  • Мікроскопічна оцінка розміру зерен дрібних алмазів з теригенних відкладів / ВНДІ мінер. сировини; (Розробник. Полканов Ю. О. , Румянцев Г. С. ). — М. : ВИМС, 1987. — 5 с .; 20 см — (Метод. Рекомендації М-во геології СРСР, Наук. Рада з методами мінер. Исслед. ).
  • Полканов, Юрій Олександрович. Мінерали Криму : Наук.-попул. нарис. — Сімферополь: Таврія, 1989. — 157, [2] с. , [8] л. мул. : Ил. ; 17 см. Библиогр. : с. 156 – 158. — 30000 екз. 

Путівники
  • Полканов, Олександр Іванович. «Судак: Путівник» / А. І. Полканов, Ю. А. Полканов. — Сімферополь: «Таврія», 1981. — 127 с. : Ил. , 8 л. ил. ; 17 см. 
  • Полканов, Олександр Іванович. Судак: Путівник / А. І. Полканов, Ю. А. Полканов. — Сімферополь: «Таврія», 1985. — 143 с. : Ил. , 8 л. ил. ; 17 см. 

Вчення про караїмів
1991 рік
  • Ю. О. Полканов, «Караимское вероисповедание: истоки, отношения с другими конфессиями в Крыму и новейшая история»/ «Проблемы истории Крыма». Тези доповіді наукової конференції. Сімферополь, 1991.
1992 рік
  • Ю. О. Полканов, «Пословицы и поговорки караимов»/ Матеріали із серії «Народы и культура», в. XIV. Караимы. Кн. 1. М. : РАН, Інститут етнології та антропології. 1992, с. 156 - 170;
  • Ю. О. Полканов, «Караимские пословицы и поговорки, связанные с пищей»/ «Лебедева Э. И. Рецепты караимской кухни». Сімферополь, 1992, с. 261 - 263.
1993 рік
  • Ю. О. Полканов, «Вступительное слово»/ С. Шапшал. «Караимы и Чуфт Кале в Крыму». Бахчисарай, 1993, с. 3 - 4;
  • Ю. О. Полканов, «Кальф-Калиф С. М. Хаджи Серая Хан Шапшал». «Караимы и Чуфт Кале в Крыму». Бахчисарай, 1993, с. 34 - 37;
  • Ю. О. Полканов, «Вероисповедание караимское»// «Наука и религия», 1993, № 9, с. 32 - 33;
  • Ю. О. Полканов, «Культура крымских караимов. Вчера, сегодня, завтра»/ «Культура Крыма на рубеже веков (XIX—XX вв. )». Матеріали республіканської наукової конференції. Сімферополь, 1993, с. 24 - 26.
1994 рік
  • Ю. О. Полканов, «Родовое гнездо караимов: Кырк-Ер-Кале-Чуфт-Кале (Чуфут-Кале): Стихи. Предания. Фольклор. Фотографии»/ Ю. О. Полканов; Караїмський національний центр благодійності, культури і розвитку «Карайлар». — М. : Б. и.  1994. — 40 с. 
  • Ю. О. Полканов, «Обряды и обычаи крымских караимов-тюрков: Женитьба, рождение ребенка, похороны»/ Бахчисарай: Б. и. , 1994. — 52 с.  19 см;
  • Ю. О. Полканов, «Предыстория»/ «Полканов А. И. Крымские караимы». Бахчисарай, 1994, с. 3 - 6;
  • Ю. О. Полканов, «Национальный костюм крымских караимов»// «Известия Крымского Республиканского краеведческого музея», 1994, № 7, с. 22 - 31;
  • Ю. О. Полканов, «Караїми-караї в Україні»/ «Буклет Караїмська культура в Україні: вчора, сьогодні…завтра?» Київ, 1994. — 8с 
  • Ю. О. Полканов, «С. С. Крым, патриот Крыма»// «Къарай хабэрлер», 1994, № 4, с. 1;
  • Ю. О. Полканов, «Кровная месть у крымских караимов (караев)»// «Къарай хабэрлер», 1994, № 7, с. 2;
  • Ю. О. Полканов, «Крымские караимы: проблема сохранения этноса (тезисы доклада)»// «Къарай хабэрлер», 1997, № 27, с. 1.
1995 рік
  • Ю. О. Полканов, «Пословицы и поговорки крымских караимов» / Бахчисарай: Б. и. , 1995. — 78 с. , 20 см;
  • Ю. О. Полканов, «Караимская семья: история, традиции, проблемы сохранения»/ «Семья-94». Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Сімферополь, 1995, с. 22 - 24;
  • Ю. О. Полканов, «Русские караимы»// «Брега Тавриды», 1995, № 4 - 5, с. 216 — 218;
  • Ю. О. Полканов, «Предисловие»/ «Полканов А. И. Крымские караимы (караи — коренной малочисленный тюркский народ Крыма)». Париж, 1995, с. 7 - 14;
  • Ю. О. Полканов, «Культ священных дубов»// «Караимские вести», 1995, № 16, с. 1;
  • Ю. О. Полканов, «Патриот Крыма (С. Крым)»/ Новий град, Сімферополь, 1995, с. 42 - 494;
  • Ю. О. Полканов, «Легенды и предания караев (крымских караимов-тюрков)»/ Ю. О. Полканов ; Асоціація кримських караїмів «Крымкарайлар», Молодіжний караїмський центр — Сімферополь: Б. и. , 1995. — 66,с.  20 см.
1996 рік
  • Ю. О. Полканов, «Караимы-тюрки в многонациональной семье народов Крыма»/ «Проблемы политической истории Крыма». В. 1. «Проблемы межнациональных отношений в Крыму в XX столетии». Сімферополь, 1996, с. 29 - 31;
  • Ю. О. Полканов, «Караи — крымские караимы — тюрки»/ «Сквозь века. Народы Крыма». В. 2. Сімферополь, 1996, с. 16 - 40;
  • Ю. О. Полканов, «Положение караимов (караев) в Крыму: прошлое и настоящее»/ Матеріали науково-практичної конференції «Проблемы политической истории Крыма: итоги и перспективы». Сімферополь, 1996, с. 67 - 70;
  • Ю. О. Полканов, «Караимы»// «Крымуша», 1996, № 9, с. 5 - 6;
  • Ю. О. Полканов, «Караимская кухня»// «Къарай хабэрлер», 1996, № 24, с. 1;
  • Ю. О. Полканов, «Кальф-Калиф С. М. Хаджи Серая Хан Шапшал (1873 – 1961)» (коротка справка)// «Брега Тавриды», 1996, № 4 - 5, с. 176 — 177.
1997 рік
  • Ю. О. Полканов, «Занятия и быт караимов Крыма» // «Караимские вести», 1997, № 27, с. 4;
  • Ю. О. Полканов, «Слово о древних обрядах»// «Караимские вести», № 28, с. 1;
  • Ю. О. Полканов, «Бизим йол», «Меджума»// «Караимские вести», № 29, с. 2;
  • Ю. О. Полканов, «Казас Борис Ильич»// «Караимские вести», № 30, с. 2;
  • А. Ю. Полканова,  О. Полканов, «Последний слуга старой России генерал Яков Кефели»// «Брега Тавриды», 1997, № 23, с. 251 - 253;
  • Ю. О. Полканов, «Караи — крымские караимы — тюрки. История, Этнография. Культура». Сімферополь, 1997. — 149с. (на російській і англійській мові);
  • Ю. О. Полканов, «Занятия и быт караимов Крыма»// «Къарай хабэрлер», 1997, № 27, с. 1;
  • Ю. О. Полканов, «Пословицы и поговорки»/ «Караимская народная энциклопедия». М. , 1997, т. 3, с. 275 - 316;
  • Ю. О. Полканов, «Легенды и предания караев»/ «Караимская народная энциклопедия». М. , 1997, т. 3, с. 317 — 338.
1998 рік
  • Ю. О. Полканов, «Если судьбе будет угодно»/ «Вдохновленный Крымом». «Полуденный альманах». Москва-Сімферополь, 1998, с. 188 - 194, 282;
  • Ю. О. Полканов, «Караимский фольклор»/ «Караимские вести», 1998, № 5, с. 1.
1999 рік
  • Ю. О. Полканов, Т. А. Богославська, «Культура коренных народов Крыма во времени и пространстве: крымские татары и крымские караимы»//«Аргамак», 1991, № 1, с. 168 — 175;
  • Ю. О. Полканов, «Перекресток согласия (интервью)»// «Остров Крым», 1999, № 4, с. 50-51;
  • Ю. О. Полканов, «Караїмська релігія та її історична доля»/ «Історія релігії в Україні. Навчальний посібник». Київ: «Знання», 1999, с. 446 - 455;
  • Бараш Я. И., Ю. О. Полканов, «Особенности национальной кухни крымских караимов (караев»)/ «III Конгресс этнографов и антропологов России. Тезисы докладов». М. , 1999. с.235;
  • Ю. О. Полканов, «Забытый журнал»/ «Таврика», 1999, с. 103 — 107;
  • М. С. Сарач, Ю. О. Полканов, Происхождение крымских караев (караимов). «Караимская народная энциклопедия». М. , 1999. т. 4. — 184 с. .
2000 рік
  • Т. А. Богославська, Ю. О. Полканов, «Этнокультурное наследие крымских караимов»// «Altin Besik», 2000, b. 7, с. 169 — 174;
  • Ю. Б. Коген, Ю. О. Полканов, "Золотой фонд музыкального фольклора народов Крыма// «Караимские вести», 2000, № 1/53), с. 1;
  • Ю. О. Полканов, «Кримські караїми — малочисельний корінний народ України»// Кримські студії: «Информационный бюллетень», 2002, № 2, с. 36 - 38;
  • Ю. О. Полканов, «Crimean karaites, a small indigenous people of Ukraine»// Кримські студії: «Информационный бюллетен», с. 85 - 87;
  • Ю. О. Полканов «Последний звонок»// «Къарай хабэрлер», 2000, № 6. .
2001 рік
  • А. І. Полканов, Ю. А. Полканов, А. Ю. Полканова «Судак. Путеводитель». Сімферополь: «Бизнес-Информ», 2001. — 152 с. 
  • Ю. О. Полканов, Ю. І. Шутов, «Открытие подземного хода у стен древней крепости Чуфут-Кале (Джуфт-Кале)»/ Москва-Крим. «Историко-публицистический альманах». М. , 2001, в. 3, с. 327 — 332;
  • Ю. О. Полканов, «Кысмэт болса… Если судьбе будет угодно…»/ «Кримські караїми в Україні. Науково-допоміжний бібліографічний показчик (1917—1941)». Київ, 2001, с. 7 - 9;
  • Ю. О. Полканов, Ю. І. Шутов, К Штойко, «Страницы памяти. „Слова отцов“. Обычаи и суеверия. Блюда карайской кухни». Сімферополь, 2001, с. 6;
  • Ю. О. Полканов, Ю. І. Шутов, «Кырк Йер раскрывает тайны»// «Брега Тавриды», 2001, № 6, с. 330 - 336;
  • Ю. О. Полканов, О. Ю. Полканова, Т. А. Богославська, «Культура питания крымских караимов (караев)»// «Культура народов Причерноморья», 2001, № 26, с. 107 - 117;
  • Ю. О. Полканов, О. Ю. Полканова, Т. А. Богославська, «Национальная кухня крымских караимов (караев)»/ «Традиционная пища, как выражение этнического самосознания». М. : «Наука», 2001, с. 250 - 261.
2002 рік
  • Ю. О. Полканов, Ю. І. Шутов, «Открытие „Тайного пути“ в древней крепости Джуфт Кале в Крыму»/ «Спелеолистическое исследование». «Ежегодник», в. 3. Москва, 2002, с. 62 - 68;
  • А. Ф. Козлов, Ю. О. Полканов, Ю. І. Шутов, «Подземная система у стен Чуфут Кале роскрывает свои тайны. Сенсационная находка клада средневековых монет»/ Москва-Крим. «Историко-публицистический альманах». М. , 2002, с. 312 — 349.
2003 рік
  • А. Ф. Козлов, В. В. Майко, Ю. О. Полканов, Ю. І. Шутов, «Кырк-Ерский клад близ Южных ворот городища Джуфт-Кале»// «Археологічні відкриття в Україні 201—2002 рр.» Київ: ІА НАН України, 2003, в. 5, с. 120 - 123.
2004 рік
  • А. Ф. Козлов, Ю. О. Полканов, Ю. І. Шутов, «Кырк Йер раскрывает тайны. Часть ІІ. Клад»// «Брега Тавриды», 2004, № 1, с. 472 — 477;
  • Ю. О. Полканов, Ю. І. Шутов, «Открытие подземного хода у стен древней крепости Чуфут-Кале (Джуфт-Кале»)/ Крим: «Историко-краеведческий альманах». В. 1. М. : АНОНЦ «Москвоведение». 2004, с. 232 - 236;
  • А. Ф. Козлов, Ю. О. Полканов, Ю. І. Шутов, «Подземная система у стен Чуфут Кале (Джуфт-Кале) раскрывает свои тайны. Сенсационная находка клада средневековых монет»/ Крим: «Историко-краеведческий альманах». В. 1. М. : АНОНЦ «Москвоведение». 2004, с. 237 — 243;
  • Ю. О. Полканов, Ю. І. Шутов, «Водоснабжение древней крепости Джуфт Кале»/ «Причерноморье, Крым, Русь в истории и культуре». Матеріали ІІ Судакської міжнародної конференції — ч. ІІ. Київ-Судак: «Академпериодика», 2004, с. 158 - 163;
  • Ю. О. Полканов, Ю. І. Шутов, «Колодцы Мангуп Кале и Судакской крепости»/ Матеріали ІІ Судакської міжнародної конференції — ч. ІІ. Київ-Судак: «Академпериодика», 2004, с. 152 — 157;
  • Ю. О. Полканов, Предисловие/ В. С.  Кропотов «Военные традиции крымских караимов». Сімферополь: «Доля», 2004. с. 4 - 6;
  • Ю. О. Полканов, А. Ю. Полканова, Н. Будник, «Военные традиции крымских караимов (русско-караимский словарь)»/ Сімферополь: «Доля», 2004. , с. 130 - 143;
  • Ю. О. Полканов, Ю. І. Шутов, «Подземные гидротехнические сооружения Чуфут Кале» / «Пещеры». Міжвузівський збірник наукових праць. Перм, 2004, с. 116 - 123;
  • Ю. О. Полканов, А. Ю. Полканова, Ф. А. Алієв, «Фольклор крымских караимов. Къарайларнынъ улус Бильгиси.» Сімферополь, 2004. — 128 с. 
  • Ю. О. Полканов, «Караимский (карайский) язык» / «Ялпачик Г. С. 21 урок караимского языка (крымский диалект)». Сімферополь: «Доля», 2004. с. 96.

Газетні публікації:

  • Ю. О. Полканов, «А. , Полюхович И. В. Улицы города и национальный вопрос»// «Крымская правда». 13. 05. 1990;
  • Ю. О. Полканов, «Святыни народов Крыма»// «Курортный Крым», 1991, 20. 07. , № 138, с. 3;
  • Ю. О. Полканов, «Вспомним о его заслугах (о С. Крыме)»// «Победа», 1992, 6. 02, № 2, с. 4;
  • Ю. . Полканов, «Забытое имя — Соломон Крым» // «Крымская правда». 1992, 19. 01, № 11, с. 4;
  • Ю. О. Полканов, «Крымские караимы. Историко-этнографическая справка»// «Слава труду», 1993, 20. 05, № 56, с. 2 - 3;
  • Ю. О. Полканов, «Кальф-Калиф», «Славный сын своего народа. В рубрике к 120-летию С. М. Шапшала»// Слава труду, 1993, 20. 05, № 56, с. 2;
  • Ю. О. Полканов, «Композитор А. А. Спендиаров…»// «Таврические ведомости», 1993, № 11, с. 4;
  • Ю. О. Полканов, «Кримськи караїми»// «Кримська Світлиця», 1993, 31. 07, № 30;
  • Ю. О. Полканов, «Скромный труженик С. М. Шапшал» // «Мещанская газета», 1994, січ., № 1, с. 12;
  • Ю. О. Полканов, «Предисловие к легенде Алтын-Апай»// «Мещанская газета», 1994, січ. , № 1, с. 12;
  • В. Ормели, Ю. О. Полканов "Невежество, ведущее к дестабилизации. О статье В. Потехина «Коренные и пристяжные…»// «Къырым», 2004, 13. 02, с. 2.

Примітки
  1. Ушёл из жизни Полканов Юрий Александрович. www.karai.crimea.ru. Процитовано 01.03.2020.(рос.)
  2. Академіки АТН України. www.atsukr.org.ua. Процитовано 20.08.2015.(рос.)
  3. Свято-Покровский храм города Судак
  4. Вітаємо Дмитра Юрійовича!. kale.at.ua. Процитовано 20. 08. 2015.(рос.)
  5. Підсумки звітно-перевиборної конференції Асоціації «Кримкарайлар». kale.at.ua. Процитовано 20. 08. 2015.(рос.)
  6. Духовне єднання в очікуванні повернення кенаса. kale.at.ua. Процитовано 20. 08. 2015.(рос.)
  7. Так коли ж караїмам повернуть кенасу?. kale.at.ua. Процитовано 20. 08. 2015.(рос.)
  8. КП ЖЕО Центрального району. sim.gov.ua. Архів оригіналу за 6 жовтня 2014. Процитовано 20. 08. 2015.(рос.)
  9. Рішення Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим. www-ki.rada.crimea.ua. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 20. 08. 2015.(рос.)
  10. Сайт Українського Інституту спелеології і карстології. www.institute.speleoukraine.net. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 20. 08. 2015.(рос.)
  11. Сторінка Кримського відділення Українського державного геологорозвідувального інституту. www.crimea.edu. Архів оригіналу за 21 травня 2010. Процитовано 20. 08. 2015.(рос.)
  12. Інформація про полкановіт на сайті mindat.org. www.mindat.org. Процитовано 20. 08. 2015.(рос.)
  13. Інформація про мінерал полкановіт, названий в честь Юрій Полканова на сайті webmineral.com. webmineral.com. Процитовано 20. 08. 2015.(рос.)
  14. Андрій Мальгін. Евреи или тюрки. Новые элементы в идентичности караимов и крымчаков в современном Крыму (2002 р. ). www.archipelag.ru. Архів оригіналу за 23 травня 2013. Процитовано 20. 08. 2015.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.