Працюки
Працюки́ — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[1] До 2020 підпорядковувалося Нивецькій сільській раді.[1], центром якої було село Нивецьк.[1] Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[3]
село Працюки | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район/міськрада | Сарненський район |
Громада | Дубровицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA56080070320033715 |
Облікова картка | с Працюки |
Основні дані | |
Засноване | 1885[1] |
Населення | 6 (01.01.2011)[2] |
Площа | 0,21 км²[1] |
Густота населення | 100[1] осіб/км² |
Поштовий індекс | 34152[1] |
Телефонний код | +380 3658[1] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°29′27″ пн. ш. 26°27′23″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
153[джерело?] м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34152, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Нивецьк, вул. Шкільна, 15[1] |
Карта | |
Працюки | |
Працюки | |
Мапа | |
|
Населення становить 6 осіб (2011).[2]
Географія
Площа села — 0,21 км².[1]
Історія
Село вперше згадується 1885 року.[1] У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[5] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[6][7]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[8] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[9] У 1936 році входило до однойменної громади.[10]
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[11]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[12] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 4][14] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,98 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 5,51 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,52 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 163 мбер, з якої: зовнішнього — 26 мбер, загальна від радіонуклідів — 137 мбер (з них Cs — 126 мбер).[15]
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1906[5] | 103 | — |
1921[4] | 134 | +30.1% |
1989[16] | 27 | −79.9% |
1993[15] | 25 | −7.4% |
2001[17] | 21 | −16.0% |
2011[2] | 6 | −71.4% |
2017[18] | 20 | +233.3% |
Динаміка населення |
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 6 осіб.[2] Густота населення — 100 особи/км².[1]
Станом на 1906 рік у селі було 16 дворів та мешкало 103 особи.[5]
Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 23 будинки та 134 мешканці, з них: 62 чоловіки та 72 жінки; 102 римо-католики та 32 православні; усі 134 значилися поляками.[4]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 27 осіб, з яких 12 чоловіків та 15 жінок.[16] На кінець 1993 року в селі мешкало 25 жителів, з них 2 — дітей.[15]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 21 особа.[17] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[19]
Вікова і статева структура
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[20]
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 0 | 0 | 0 |
18-39 | 0 | 0 | 0 |
40-59 | 1 | 0 | 1 |
60+ | 0 | 5 | 5 |
Разом | 1 | 5 | 6 |
Соціально-економічні показники
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 6 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
1 | 17 | 0 | 0 | 1 | 17 | 1 | 17 | 4 | 66 | 5 | 83 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 6 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
12 | 2 | 41 | 6 | 53 | 8 | 136 | 21 | 124 | 19 | 260 | 40 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
2 | - | 2 | - | - | - | 1 | - | 1 | - | - | - | - | - |
Політика
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Нивецькою сільською радою.[1]
Вибори
Село входить до виборчого округу № 155.[24] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 6 осіб.[2]
Релігія
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту,[25] а у 1840-х та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.[26]
Примітки
Коментарі
- рос. Працуки, 9 дворів.
- нім. Pracuki, 9 дворів.
- рос. Працуки, 9 дворів.
- «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[13]
Джерела
- с Працюки // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 3 жовтня 2021.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 60. (пол.)
- Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 206. (рос.)
- ІАУ, 1980, с. 55.
- Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
- ІАУ, 1980, с. 57.
- Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649 (пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
- Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
- КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.
Офіційні дані та нормативно-правові акти
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Мапи
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Література
- Цинкаловський О. Працюки // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 269.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Працюки
- с. Працюки // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.