Нивецьк
Ни́вецьк — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[1] До 2020 підпорядковувалося Нивецькій сільській раді.[1] Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[3]
село Нивецьк | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район/міськрада | Сарненський район |
Громада | Дубровицька міська громада |
Облікова картка | с Нивецьк |
Основні дані | |
Засноване | 1510[1] |
Населення | 446 (01.01.2011)[2] |
Площа | 0,73 км²[1] |
Густота населення | 624,66[1] осіб/км² |
Поштовий індекс | 34152[1] |
Телефонний код | +380 3658[1] |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°30′41″ пн. ш. 26°26′44″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
148[джерело?] м |
Водойми | річка Безіменна[джерело?] |
Місцева влада | |
Адреса ради | 34152, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Нивецьк, вул. Шкільна, 15[1] |
Карта | |
Нивецьк | |
Нивецьк | |
Мапа | |
|
Населення становить 446 осіб (2011).[2]
Географія
Площа села — 0,73 км².[1] Селом протікає річка Безіменна.[джерело?] Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «катастрофічна».[6]
Клімат
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[7] Опадів 608 мм на рік.[7] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[7] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 88 мм.[7] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.[7] Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,6 °C.[7] Річна амплітуда температур становить 24,1 °C.[7]
Клімат Нивецька | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
Середній максимум, °C | −2,5 | −1,3 | 3,4 | 12,3 | 19,2 | 22,8 | 23,9 | 23,0 | 18,2 | 11,8 | 4,8 | 0,0 | 11,3 |
Середня температура, °C | −5,5 | −4,5 | −0,3 | 7,4 | 13,6 | 17,4 | 18,6 | 17,5 | 13,2 | 7,8 | 2,3 | −2,5 | 7,1 |
Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,6 | 8,1 | 12,0 | 13,3 | 12,1 | 8,3 | 3,8 | −0,2 | −5 | 2,9 |
Норма опадів, мм | 36 | 30 | 28 | 41 | 57 | 88 | 81 | 64 | 57 | 44 | 41 | 41 | 608 |
Джерело: Climate-Data.org (англ.) |
Історія
Село вперше згадується 1510 року.[1] До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[5] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[8][9]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[10] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[4] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[11] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали лісничівка Нивецьк, селище Озерське та гаївки П'ята і Вервечка.[12]
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби.[13] 10 квітня 1943 року поляки та німці напали на село Нивець, пограбували та закатували 7 осіб (один із жертв — Довжик Антон Корійович).[14] У липні 1943 року поблизу села сотня «Поштаря» (УПА) розбила банду німців та поляків (близько 20 осіб), що поверталася після грабунку села Сохи.[15] Внаслідок бою усіх грабіжників було ліквідовано, втрати серед повстанців відсутні, було здобуто легкові авто бандитів.[15] За даними українського націоналістичного підпілля у грудні 1943 року більшовицька банда пограбувала Нивецьк, жертв не було.[16]
У 1947 році села Нивецьк та Працюки разом з хутором Нивецьк підпорядковувалося Нивецькій сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[17]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[18] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][20] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 1,04 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 4,04 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,32 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 116 мбер, з якої: зовнішнього — 14 мбер, загальна від радіонуклідів — 102 мбер (з них Cs — 91 мбер).[21]
Населення
Зміни населення | ||
---|---|---|
Рік | Населення | Зміна |
1906[5] | 376 | — |
1921[4] | 363 | −3.5% |
1989[22] | 514 | +41.6% |
1993[21] | 468 | −8.9% |
2001[23] | 452 | −3.4% |
2011[2] | 446 | −1.3% |
2017[24] | 421 | −5.6% |
Динаміка населення |
Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 446 осіб.[2] Густота населення — 624,66 особи/км².[1]
Станом на 1906 рік у селі було 54 двори та мешкало 376 осіб.[5]
Станом на 10 вересня 1921 року в селі та однойменному сусідньому лісництві разом налічувалося 56 будинків та 363 мешканці, з них: 180 чоловіків та 183 жінки; 246 православних та 17 юдеїв; 350 українців (русинів) та 13 євреїв.[4]
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 514 осіб, з яких 259 чоловіків та 255 жінок.[22] На кінець 1993 року в селі мешкало 468 жителів, з них 123 — дітей.[21]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 452 особи.[23]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[25]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,12 % |
російська | 0,66 % |
румунська | 0,22 % |
Вікова і статева структура
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[26]
Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
---|---|---|---|
0-17 | 57 | 50 | 107 |
18-39 | 92 | 57 | 149 |
40-59 | 57 | 50 | 107 |
60+ | 28 | 55 | 83 |
Разом | 234 | 212 | 446 |
Соціально-економічні показники
Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 446 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
103 | 23 | 117 | 27 | 220 | 50 | 113 | 26 | 106 | 24 | 219 | 50 |
Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 446 | ||||||
ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
2 | 1 | 9 | 5 | 11 | 6 | 54 | 28 | 27 | 14 | 81 | 42 |
Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
338 | 108 | 176 | 1 | 4 | 31 | 11 | 2 | 2 | 14 | 47 | 1 | - | - |
Політика
Органи влади
Місцеві органи влади представлені Нивецькою сільською радою.[1]
Вибори
Село входить до виборчого округу № 155.[30] У селі розташована виборча дільниця № 560279.[30] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 325 осіб.[2]
Культура
У селі працює Нивецький сільський будинок культури на 470 місць.[31] Діє Нивецька публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 11 134 книги та яка має 6 місць для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 456 осіб.[32]
Історичні пам'ятки
З п'яти повстанців, які поховані у братській могилі, відоме ім'я лише одного воїна: Паращука Івана Денисовича.[33]
Релігія
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Релігійна громада УПЦ КП | ПЦУ | 1 серпня 1997 | 60 | Церква | [34] | ||||||
Релігійна громада ХВЄ | ХВЄ | 10 травня 1990 | 23 | Молитовний будинок | [34] | ||||||
— православні, — протестантські. |
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Успіння Богородиці села Залішани Ровенського повіту,[35] а у 1840-х та другій половині XIX століття — до православної парафії церкви Успіння Пресвятої Богородиці села Залішани Домбровицької волості.[36]
Освіта
У селі діє Нивецька загальноосвітня школа І-ІІ ступенів.[37] У 2011 році в ній навчалося 53 учні (із 120 розрахованих) та викладало 15 учителів.[37]
Інфраструктура
Наявне відділення поштового зв'язку.[38]
Особистості
Народились
- Попко Фадій Іванович — голова сільської ради села Нивецьк Домбровицького району Рівненської області. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (у 1940 році) від Рівненської області.
Примітки
Коментарі
- рос. Нивицкъ, 24 двори.
- нім. Niwitzk, 24 двори.
- «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[19]
Джерела
- с Нивецьк // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 3 жовтня 2021.
- Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. 59. (пол.)
- Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 203. (рос.)
- Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.) 27 (9): 52–55. ISSN 2519-2477. doi:10.15421/40270911. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Nyvetsk climate: Average Temperature, weather by month, Nyvetsk weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019. (англ.)
- ІАУ, 1980, с. 55.
- Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
- ІАУ, 1980, с. 57.
- Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649 (пол.)
- Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
- Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Процитовано 29 жовтня 2019.
- Денищук, 2003, с. 82.
- Денищук, 2003, с. 121.
- Літопис УПА, 2007, с. 422-423.
- Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
- Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
- КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
- На Рівненщині учням сільської школи розповіли про боротьбу Армії УНР та УПА
- Паспорт Дубровицького району, 2011.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65.
- Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 429.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
- Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.
Книги
- Літопис УПА / НАН України. Інститут української apxeoграфії та джepeлознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництвo «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.
- Олександр Денищук. Злочини польських шовіністів на Волині. Книга перша. Рівненська область. — Рівне : ППДМ, 2003. — 352 с. — ISBN 966-96174-4-8.
Офіційні дані та нормативно-правові акти
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
Мапи
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
Література
- Цинкаловський О. Нивецьк // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2 : Л — Я. — С. 141.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Нивецьк
- с. Нивецьк // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.