Прем'єр-міністр Великої Британії

Уряд призначається головою держави, але це лише формальний акт. Насправді він формується партією більшості в палаті громад, представляє їй програму, що затверджується голосуванням. Це акт вираження довіри уряду. До складу уряду входять, по-перше, керівники міністерств і відомств, що є членами кабінету. Вони одержують всі рішення кабінету («внутрішнього кабінету»). Інші міністри, якщо вони не були запрошені на засідання, одержують лише ті витяги з рішень кабінету, що стосуються їхніх відомств. По-друге, членами уряду є міністри і державні міністри, тобто заступники провідних міністрів, а також усі молодші міністри — заступники інших міністрів, що не входять до складу кабінету. Вони беруть участь у засіданнях кабінету за запрошенням. Є територіальні міністерства: у справах Шотландії, Уельсу, Північної Ірландії. По-третє, членами уряду є деякі особи, що займають традиційні ще з часів феодалізму посади (наприклад, лорд — хранитель печатки). По-четверте, це міністри без портфеля, що допомагають прем'єр-міністру за його вказівками. До складу уряду належить також особлива категорія молодших міністрів: парламентські секретарі, що представляють міністра в парламенті.

При прем'єр-міністрі й міністрах існує багато допоміжних органів — комітети, комісії, секретаріати, служби. Особливе значення мають парламентські служби, що стежать за дебатами в парламенті, інформують міністра про питання, підняті в парламенті (в основному тих, що стосуються даного відомства), готують йому відповіді на питання депутатів, виступи в парламенті.

Для виконання законів парламенту, як вважається, уряд приймає нормативні акти, але ці акти приймаються не від імені уряду і не від імені кабінету, якого законодавство, власне кажучи (крім одиничних згадувань), не знає, а від імені окремих міністрів. Крім того, парламент може делегувати уряду право приймати акти, що мають силу закону (делеговане законодавство), що теж оформлюються як акти міністрів. За цими актами встановлено парламентський контроль: вони повинні бути надані парламенту («покладені на стіл парламенту»), насправді ж здаються в бібліотеку й у комітет парламенту з підлеглого законодавства. Рішення кабінету оформляються актами Таємної ради.

У Великій Британії міністерства мають відділення на місцях, з якими місцеві органи самоврядування погоджують призначення деяких муніципальних чиновників (наприклад, у сфері пожежної охорони, муніципальної міліції тощо).