Прилипко Володимир Петрович

Прили́пко Володи́мир Петро́вич (*16 листопада 1947 — †21 серпня 2004) — український поет, археолог. Перебував у Національній спілці письменників України з 1997 р.[1]

Прилипко Володимир Петрович
Володимир Прилипко
Народився 16 листопада 1947(1947-11-16)
с. Краскіно, Хасанський район, Приморський край  СРСР
Помер 21 серпня 2004(2004-08-21) (56 років)
Вінниця, Вінницька область
Громадянство  СРСР
 Україна
Національність українець
Діяльність Українська література, археологія
Відомий завдяки поет, археолог
Alma mater Вінницький педагогічний інститут
Знання мов українська
Нагороди

Біографія

Народився 16 листопада 1947 року у с. Краскіно Хасанського району Приморського краю колишнього СРСР (на території теперішньої Росії) у родині військовослужбовця (Батько - офіцер артилерист, воював з 1941 по 1945 роки, втік з німецького полону, мав поранення], після війни служив у званні капітана на Далекому Сході). З раннього дитинства до 1965 р. жив у с. Ялтушкові Барського району на Вінниччині, а з 1965 р. — у м. Вінниці.

Три роки навчався у Вінницькому педагогічному інституті. Працював робітником, консультантом Товариства охорони пам'яток історії та культури. Науковий працівник Вінницького обласного краєзнавчого музею (з 1971 року), згодом Вінницької обласної археологічної науково-дослідницької інспекції. Причетний до важливих в історії археології відкриттів, а саме — поховання сарматського царя І ст. н. е. (1984, с. Пороги Ямпільського району), знаходження скарбів у курганах епохи бронзи (1986, с. Гордіївка Тростянецького району).

Помер у Вінниці 21 серпня 2004 р. і похований на сільському цвинтарі у Ялтушкові.[2]

Наукова і літературна діяльність[3]

Найвідоміший вірш в кругах його спілкування "Тітка Каранчучка", присвячений матері його двоюрідного брата Пилипа Петровича Каранчука.

Автор низки наукових статей, у тому числі краєзнавчої тематики, рекламного буклету «Прадавнє золото Поділля» (1993). Талант поета виявився в експресивних ліричних мініатюрах, укладених у збірки поезій:

  • Лядова : вірші / В. П. Прилипко; Авт. передм. А. Подолинний, Худ. А. Дикий. Вінниця: Континент-ПРИМ, 1995. — 104 с. : фото. — ISBN 5-7707-5958-5;
  • Старий сад : вірші / В. П. Прилипко; Вступ. ст. Кимака Л. Вінниця: Антекс, 1999. — 80 с. — ISBN 966-95400-7-0;

Рец.: І цей старий Прилипків сад…/ Фото В. Клепка // За Батьківщину. — 1999. — 24 вересня. — С.9; Кимак, Л. Слово, що творить філософські акварелі // Панорама. — 1999. — 18 грудня; Мельник, В. Такий маленький світ // Вінницькі відомості. — 2000. — 21 січня. — С.15.

  • Зелене сонце : вірші / В. П. Прилипко. Вінниця: Спілка рекламістів України, 2002. — 23 с. — ISBN 966-70-0606-9.

Рец.: Кимак, Л. З висоти зеленого сонця: штрихи до літературного портрета Володимира Прилипка [Текст]: [про творчу діяльність вінницького поета, наукового працівника обласної археологічної інспекції] / Л. Кимак // Вінницький край. — 2004. — № 1. — С. 149—150.

Був прийнятий до Національної спілки письменників України (1997).[4]
Посмертно зусиллями друзів та Асоціації українських письменників вийшла доповнена підсумкова збірка:

  • Старий сад : поезії / В. П. Прилипко. Київ: Факт, 2006. — 144 с. — ISBN 966-359-073-4.
Поезія Володимира Петровича Прилипка – це блискучі мініатюрні вірші, в яких розкривається краса рідної природи, взаємовідносини між людьми, любов до рідного краю.

Юрій Шураєв[5]

Меморіальна дошка на будинку № 6 по вулиці 30-річчя Перемоги у Вінниці, де мешкав В. П. Прилипко

Нагороди і почесні звання

Увічнення пам'яті

На панельній «дев'ятиповерхівці» у Вінниці за адресою: вул. 30-річчя Перемоги, будинок № 6, де «жив і творив поет і архітектор», з ініціативи художника Віктора Рибачука у 2008 р. встановлено меморіальну дошку (скульптор Юрій Козерацький).[8]

Примітки

  1. 16 листопада 2012 р. — 65 років тому народився Володимир Петрович Прилипко // Знаменні і пам'ятні дати [[Вінницька область|Вінниччини]] 2012 року: хронолог. довід. / [[Вінницька обласна універсальна наукова бібліотека імені Тимірязєва|Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва]]; уклад. Г. М. Авраменко; ред.: М. Г. Спиця, Г. М. Слотюк; відповід. за вип. [[Морозова Наталія Іванівна|Н. І. Морозова]]. — [[Вінниця]], 2011. — С. 188—189. Архів оригіналу за 9 жовтня 2017. Процитовано 17 лютого 2014.
  2. Гальчак, Сергій Дмитрович. Прилипко Володимир Петрович / С. Д. Гальчак // Краєзнавці Вінниччини: біографії. Бібліографія / С. Д. Гальчак. Вінниця, 2005. — С.153–154.
  3. [[Кароєва Людмила Ростиславівна|Кароєва, Л. Р.]] Володимир Петрович Прилипко [Текст]: [поет, публіцист, [[археолог]]] / [[Кароєва Людмила Ростиславівна|Л. Р. Кароєва]] // «Земле моя, запашна, барвінкова…»: Календар знаменних і пам'ятних дат [[Вінницька область|Вінниччини]] 2007 року. — [[Вінниця]], 2006. — С.155–158. Архів оригіналу за 14 червня 2017. Процитовано 17 лютого 2014.
  4. До когорти майстрів пера!: [Про прийняття до НСПУ В. Прилипка] // Подолія. — 1998. — 5 березня.
  5. Цит. по: Володимир Прилипко [Біограф. довідка, поезії, портр.] // Вінниця дзвінка. Антологія поезії: друга половина ХХ ст. — 2013 рік / Упоряд., вступ. стаття, частина біогр. нарисів Ю. В. Шураєва. Вінниця: Глобус-Прес, 2013. — С. 157.
  6. Мельник, В. Хто зірвав «Кришталеву вишню»: [Про лауреатів обл. літ. премії за найкращі дебюти року, в тому числі В. Прилипка] // Панорама. — 1996. — 11 липня.
  7. Лауреати відомі. Всеукраїнська літературна премія імені Михайла Коцюбинського у 2003 році. Ним став В.Прилипко за зб. поезій «Зелене сонце» // Панорама. — 2003. — 24 вересня.
  8. Володимирові Прилипку земляки відкриють пам'ятну дошку // Сайт «Моя Вінниця». — 2008. — 4 квітня.

Джерела

  • Володимир Прилипко [Біограф. довідка, поезії, портр.] // Вінниця дзвінка. Антологія поезії: друга половина ХХ ст. — 2013 рік / Упоряд., вступ. стаття, частина біогр. нарисів Ю. В. Шураєва. Вінниця: Глобус-Прес, 2013. — С. 157—166.
  • З-над Божої ріки. Літературний біобібліографічний словник Вінниччини / Упорядкування і загальна редакція А. М. Подолинного. Вінниця: Континент-ПРИМ, 2001. — С. 275.
  • Гальчак, С. Прилипко Володимир Петрович / С. Гальчак // Розвиток краєзнавства у Східному Поділлі. ХІХ — поч. ХХІ ст. / С. Гальчак. Вінниця: Меркьюрі-Поділля, 2011. — С. 653—654.
  • Прилипко Володимир Петрович (довідка) // Вінниця журналістська: довідник / ВОО НСЖУ; автор-упоряд. Володимир Лисенко. Вінниця, 2010. — С. 184—185.
  • Єгурнова, Ліля. Вулиці Вінниці: уроки історії та культури Володимир Прилипко — філолог, поет, археолог // Вінницька газета. — 2013. — 23 серпня.
  • Філін, Олександр. Інтернетне відлуння минулого [Текст]: [в Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва пройшов вечір-пам'яті, присвячений вінницьким поетам 60-х років] / О. Філін // Независимый курьер. — 2009. — 7 жовтня. — С. 30
  • Мельник, Віктор Про Володимира Прилипка [Текст]: [про творчість відомого вінницького поета / В. Мельник // Рефлекси: з літературної критики 2000-х / В. Мельник. Луцьк, 2009. — С. 10 — 13.
  • Філін, О. Як пройти на вулицю Прилипка? [Текст]: [про учасника багатьох археологічних експедицій Володимира Прилипка] / О. Філін // Вінницькі відомості. — 2006. — 14 грудня. — С. 9.
  • Кіріченко, Н. Поезії видатного археолога [Володимира Прилипка] // 20 хвилин. — 2006. — 6 лютого. — C. 2.
  • Рабенчук, В. Зелене сонце неосяжних скарбів Володимира Прилипка [Текст] / В. Рабенчук // Тінь перста вказівного, або дожити б до Івана Купала: художня проза. Публіцистика / В. Рабенчук Вінниця, 2006. — С. 220—226.
  • Свято поезії Прилипка [Текст]: [Посмертно вийшло повне видання поезії Володимира Прилипка «Старий сад»] // Независимый курьер. — 2006. — 1 лютого. — С. 5.
  • Смерть філософа незрима… До річниці по смерті Володимира Прилипка [Текст] // Независимый курьер. — 2005. — 24 серпня. — С. 2.
  • Рабенчук, В. Скарби Володимира Прилипка [Текст]: [про життєвий і творчий шлях вінницького археолога та поета] / В. Рабенчук // Вінницька газета (Спец. вип. газ. «П'ятниця»). — 2005. — 19 серпня. — С. 7.
  • Іванова, О. 40 днів Володимира Прилипка [Текст]: [вечір пам'яті вінницького поета, археолога Володимира Прилипка в краєзнавчому музеї] / О. Іванова // Тумба. — 2004. — 6 жовтня. — С. 4.
  • Філін, О. З'явився на зорі [Текст]: [Пам'яті поета Володимира Прилипка] / О. Філін // Вінницький край. — 2004. — № 3. — С. 143—146.
  • Ковальський, Р. «Я знайшов два відра слив». Так закодовано Володимир Прилипко повідомив з Ямполя до Вінниці про знайдене унікальне золото сарматського царя Інесмея // 33 канал. — 2004. — 1 вересня.
  • Чаша скіфського царя Аріанта // Подолія. — 1998. — 30 квітня.
  • Дробчак, Г. А Прилипко все копає, копає…: [Поблизу с. Гордіївка Тростянецького району вінницьким археологом знайдено близько 20 прикрас] // Сільські вісті. — 1998. — 9 квітня.
  • Таємниця царя Інесмея. «Дика» експедиція // Історія музею в документах і спогадах: ювілейний випуск з нагоди 80-річчя заснування Вінницького обласного краєзнавчого музею. Вінниця: РВВ ВАТ Віноблдрукарня, 1998. — С. 92-103.
  • Тищенко, З. Двоє і цар Інесмей // Подолія. — 1995. — 28 січня.
  • Видання поезій Володимира Прилипка вийшли посмертно // 20 хвилин. — 2006. — 6 лютого.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.