Релігійний фетишизм

Слово «фетиш» походить від французького «fétiche» — талісман, амулет, ідол[4]. Воно в свою чергу було запозичено з португальської, де «feitiço» означало амулет або чари. Португальці звернули увагу на те, з якою повагою у Західній Африці ставились до деяких предметів, наприклад дерев, рослин, каміння, кістяних залишків тварин тощо, вони досить вдало порівняли ці предмети з добре відомими їм амулетами або талісманами, давши їм аналогічну назву[5].

Фетишизм тісно пов'язаний з анімізмом — вірою в те, що всі істоти та предмети наділені душею та в певному сенсі живі. Переносячи власні властивості на навколишній світ, людина намагається зрозуміти його і знайти спосіб правильної взаємодії з ним — вшановувати, задобрювати чи карати. Підґрунтям для перетворення предмета на фетиш є його незвичайність, порівняно з подібними, в чому вбачається особлива сила, що міститься в предметі та може бути використана. Найсильнішими фетишами зазвичай вважаються предмети, що уявляються вмістилищем надприродних істот або їхніх сил. Ознаками цього є зовнішня подібність, наявність атрибутів, приписуваних надприродним істотам[6].

Фетишем може стати будь-який предмет, що вразив уяву людини: камінь незвичної форми, шматок дерева, частини тіла (зуби, ікла, шматочки шкіри, висушені лапки, кістки і т. д.). Фетишем іноді є частина чогось великого: наприклад, камінь з шанованої гори, шматочок священного дерева або зображення шанованої тварини. Фетишем може бути і зображенням предмета шанування. Особлива група фетишів пов'язана з поширеним у багатьох народів світу культом предків. Їхні зображення стають фетишами, яким поклоняються. Іноді це ідоли — людиноподібні фігурки з дерева, каменю, глини[1]. Нерідко фетишем стає предмет практичного ужитку і надалі не використовується за прямим призначенням, а стає частиною культу. Або ж користування ним відводиться певному колу осіб, наприклад, зброю забороняється брати неініційованим членам суспільства, а зброя іншого племені вважається наділеною смертоносною силою сама по собі, без користування нею[7].

Нерідко фетишем виявляється випадково обраний предмет. І, якщо його власника супроводжувала удача, вважалося, фетиш має магічну силу. У деяких народів існував звичай віддячувати фетишам, а іноді й карати їх, якщо ті не дають очікуваного результату. Наприклад, у фетиш вбивали цвяхи, щоб змусити його виконувати прохання[1].

Яскравим прикладом фетишизму у сьогоденні є носіння різноманітних амулетів, оберегів, ідолів тощо. За твердженням деяких вчених, релігійний фетишизм існує в сучасному світі у вигляді культу мощей в християнстві і буддизмі, та в ісламі у шануванні Чорного каменю[8][9].

До наших днів дійшло безліч фетишів у формі амулетів-оберегів. Амулетом слугує предмет, якому приписуються магічні властивості відвертати від людини нещастя і приносити успіх. Амулет-оберіг має оберігати свого власника[1].

Вираженим проявом фетишизму в сучасному суспільстві є товарний фетишизм — наділення товарів надприродними силами, що збільшує їхню вартість. Спорідений політичний фетишизм, за якого речі, історичні дати дати, географічні міс­цевості, особистості, вчення, теорії тощо наділяються чарівними, магічними властивостями. Відтак виникає поклоніння політичним фетишам та їх використання в політичних ритуалах[10].

Черепи-фетиші в Беніні

Відомий історик XVIII ст. Шарль де Бросс, будучи враженим описом поклоніння африканців різним буденним предметам, ввів у вживання слово «фетишизм» у вигляді загального описового терміна. Огюст Конт скористався ним у своїй теорії еволюції релігії, де фетишизм розглядається як перша (найбільш примітивна) стадія, а за ним йдуть політеїзм та монотеїзм.

Теорія фетишизму була висунута в кінці вісімнадцятого століття В. Ф. Гегелем в лекціях з філософії історії. Згідно із ствердженнями Гегеля, африканці були не в змозі абстрактно мислити, їхні ідеї та дії регулювались імпульсами, а отже фетишем міг бути будь-який об'єкт, який був насичений уявними силами.[11]

У XIX і XX столітті Е. Тайлор і Мак-Леннан, історики релігії, вважали, що концепція фетишизму сприяла відволіканню уваги від відносин між людьми і Богом, аби натомість зосередитися на відносинах між людьми і матеріальними об'єктами, що в свою чергу дозволяло визначати помилкові пояснення причин для природних явищ. Це вони бачили як центральну проблему в історичному та соціологічному плані.

Карл Маркс вважав, що релігійний фетишизм з розвитком суспільних відносин розвивається у світський, зокрема товарний, коли товари стають священними предметами, коли їм приписуються магічні властивості[12].

Теоретично, фетишизм присутній майже у всіх релігіях, але використання концепції у вивченні релігії походить від дослідження традиційних західноафриканських релігійних вірувань, а також від релігії вуду, яка в свою чергу походить від тих вірувань.

Фетишизм широко використовувався в індіанській релігії та практиці. Наприклад, ведмідь представляв шамана, гірський лев був воїном, вовк був дослідником[13].

Фетишизм у Стародавній Греції охоплює всі області дійсності. У першу чергу, серед фетишів ми знаходимо богів і героїв у вигляді необроблених, грубих, дерев'яних або кам'яних предметів[14]. Такими були: богиня Латона на Делосі у вигляді поліна, Геракл у вигляді каменю. Фетишами ставали і предмети, які були виготовлені людиною, наприклад, щит Ахілла, який пізніше зцілив героя Телефа. Значення фетишу мали і рослини. Так, виноградна лоза і плющ були фетишами Діоніса, і сам бог часто називався «Плющем».

Що стосується самої людини, то її органи — серце, діафрагма, нирки, очі, волосся, кров, слина — спочатку розумілись не як носителі душі, але як сама душа у матеріальному вигляді, тобто фетиш. У Гомера, наприклад, діафрагма розуміється як суб'єкт, як усвідомлююче себе «Я». Разом з кров'ю душа покидає тіло[14].

• Ідолопоклонство
• Культ предків
• Магія
• Сексуальний фетишизм

• Античная литература: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. № 2101 «Рус. яз. и лит.» / А. Ф. Лосев, Г. А. Сонкина, А. А. Тахо-Годи и др.; Под ред. А. А. Тахо-Годи. — 4-е изд., дораб. — М.: Просвещение, 1986. — С.16

• Animals: fact and folklore, New Mexico Magazine, August 2008, pp. 56-63

• MacGaffey, Wyatt (0993). Astonishment & Power, The Eyes of Understanding: Kongo Minkisi. National Museum of African Art.

• Тайлор Э. Б. Первобытная культура. М., 1989.
• Фетишизм Тофтул М. Г. Сучасний словник з етики. — Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2014. — 416с. ISBN 978-966-485-156-2

• Автохтонні культи // ВУЕ
• Фетишизм // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — М — Я. — С. 530.
• Фетишизм // Українська Релігієзнавча Енциклопедія