Рефлекс (ПТРК)

Рефлекс-М (індекс ГРАУ 9К119М, за класифікацією МО США і НАТО AT-11 Sniper, англ. Снайпер) — комплекс керованого танкового ракетного озброєння для боротьби з танками, вертольотами, дотами і іншими високозахищеними наземними, надводними або цілями, які низько летять, на великих дистанціях. Пуск здійснюється з гладкоствольної гармати калібру 125 мм (Т-64, Т-72, Т-80, Т-90, 2А45М «Спрут—Б», 2С25 «Спрут—СД» тощо). Розроблено в тульському КБ приладобудування.

«Рефлекс-М» (9К119М)
Тип комплекс керованого озброєння танка
Походження Росія
Історія використання
На озброєнні 1990-ті — н.ч.
Історія виробництва
Розробник Конструкторське бюро приладобудування (Тула)
Виготовлення 1992
Варіанти 9M119M «Інвар»
9М119М1 «Інвар - М1»
Характеристики
Вага 17,2 кг
Довжина 680 мм
Діаметр 125 мм
Боєголовка кумулятивна, тандемна
Вага боєголовки 4,5 кг
Розмах крил 250 мм
Операційна
дальність
 діпазон — від 100 до 5000 м
Швидкість 9M119M «Інвар» — 340 м/с
9М119М1 «Інвар - М1» — 350 м/с
Система
наведення
 напівавтоматичне, за допомогою лазера
Пускова
платформа
 гладкоствольна танкова гармата
Рефлекс (ПТРК) у Вікісховищі

Ракета

Ракети 9М119М «Інвар» і 9М119М1 «Інвар—М» твердопаливні, виконані за аеродинамічною схемою «качка». Управління ракетами здійснюється в напівавтоматичному режимі за променем лазера. Особливу увагу було приділено перешкодозахищеності ракети і можливості її застосування в різних кліматичних умовах.

Бойова частина обох ракет — тандемна кумулятивна — на ній розміщені 2 заряди (лідируючий і основний). Лідируючий заряд призначений для знищення динамічного захисту і протикумулятивних екранів. Основний заряд забезпечує пробиття основної броні і знищення техніки.

Для знищення піхоти, інженерних споруд і легкоброньованої техніки був розроблений варіант ракети з термобаричною бойовою частиною.

При експлуатації, ракети не вимагають обслуговування або перевірок і залишаються боєздатними протягом усього терміну служби.

На озброєння ракета 9М119М «Інвар» була прийнята в 1992 році, ракета 9М119М1 «Інвар—М1» у другій половині 1990-х.

Траєкторія польоту — спіраль.

Склад

До складу комплексу «Рефлекс—М» входять:

  • Постріли 3УБК20 з ПТКР 9М119М «Інвар» або 3УБК20М з ПТКР 9М119М1 «Інвар-М1» для 125 мм гладкоствольної гармати.
  • Приціл-прилад наведення, інтегрований з далекоміром 1А45Т «Іртиш» і з інформаційним блоком 9С516
  • Перетворювач напруги 9С831
  • Блок автоматики 9С517—1С
  • (тільки в складі контрольно—перевірочної машини) — контрольно-перевірочна апаратура комплексу 

Тактика застосування

У танковому бою дальність стрільби визначає рубіж відкриття вогню. При цьому танки з меншою дальністю стрільби змушені просуватися до цього рубежу під обстрілом противника, фактично перетворюючись на рухомі мішені. З огляду на те, що максимальна дальність стрільби 120-мм танкових гармат звичайними снарядами (бронебійними підкаліберними або кумулятивними) становить близько 3000 м, то застосування комплексу «Рефлекс» дає фору майже в 2 кілометри, що в часовому вираженні складає близько 2,5—4 хвилин. За цей час кожен танк встигає випустити 5-10 ракет (з урахуванням часу на політ ракети до цілі) по противнику[джерело?].

Засоби на основі «Рефлексу»

На основі комплексу «Рефлекс» були розроблені:

Контракти

Індія в 2012 році уклала контракт на поставку 10 000 ПТКР для Т—90 (по шість ПТКР на танк, стандартний боєкомплект) на суму 20 млрд. рупій (близько $ 37 000 за ракету), планується укласти ще один договір на ліцензійне виробництво 15 000 ракет.[1]

Ліцензійне виробництво ракет комплексу «Рефлекс» налагоджене в Ірані під позначенням Tondar (грім). Однак, через високу вартість та складність у використанні, ракети перебувають на озброєнні обмеженої кількості підрозділів. Ракета та пускова установка, за різними повідомленнями, зберегла конструкцію оригінала[2].

Примітки
  1. Оружие: Индия купит десять тысяч российских противотанковых ракет // LENTA.
  2. Farzin Nadimi (27 березня 2017). Iran May Be Renewing Its Interest in Armored Warfare. Washington Institute.

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.