Ривастигмін

Ривастигмін (англ. Rivastigmine, лат. Rivastigminum) — синтетичний лікарський препарат, який є похідним карбамату[2] та належить до групи інгібіторів ацетилхолінестерази.[3][4] Ривастигмін застосовується перорально.[3][4], та у вигляді трансдермальної терапевтичної системи.[5] Ривастигмін уперше синтезований та досліджений у лабораторії Єврейського університету в Єрусалимі групою дослідників під керівництвом Марти Вейнсток-Росін[6], та застосовується у вигляді форм для перорального застосування з 1997 року.[7]

Ривастигмін
Систематизована назва за IUPAC
(S)-3-[1-(dimethylamino)ethyl]phenyl N-ethyl-N-methylcarbamate
Класифікація
ATC-код N06DA03
PubChem 77991
CAS 123441-03-2
DrugBank
Хімічна структура
Формула C14H22N2O2 
Мол. маса 250,337 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність ~36%
Метаболізм печінка
Період напіввиведення 1 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата РИВАСТИГМІН ОРІОН,
«Оріон Корпорейшн»,Фінляндія
UA/11943/01/01
20.02.2018—необмежений
РИВАСТИГМІН ІС,
ТзОВ «ІНТЕРХІМ»,Україна
UA/16388/01/02
25.10.2017-25/10/2022[1]

Фармакологічні властивості

Ривастигмін — синтетичний лікарський препарат, який є похідним карбамату. Механізм дії препарату полягає в інгібуванні ферменту ацетилхолінестерази в тканинах головного мозку, наслідком чого є блокування розпаду ацетилхоліну та покращення передачі нервових імпульсів у центральній нервовій системі[3][4], що сприяє зменшенню вираженості симптомів деменції.[8][2] Ривастигмін застосовується при деменції, зокрема спричиненій хворобою Альцгеймера[8][2], і при його застосуванні покращуються когнітивні функції, проте зміни у поведінці хворих деменцією при застосуванні ривастигміну залишаються практично непомітними.[8] Щоправда, при застосуванні препарату спостерігається незначна кількість побічних ефектів, переважна більшість з яких були помірними або легкими[2], спричинених холінергічною дією препарату.[8]

Фармакокінетика

Ривастигмін добре і швидко всмоктується при пероральному застосуванні, проте біодоступність препарату становить у середньому лише 36 % у зв'язку з ефектом першого проходження препарату через печінку. Максимальна концентрація ривастигміну досягається протягом 1 години після прийому препарату. Препарат погано (на 40 %) зв'язується з білками плазми крові. Ривастигмін проникає через гематоенцефалічний бар'єр, через плацентарний бар'єр, виділення у грудне молоко людини не доведене. Препарат метаболізується в печінці з утворенням кількох неактивних метаболітів, виводиться переважно із сечею у вигляді метаболітів, дуже незначна частина ривастигміну виводиться з калом. Період напіввиведення препарату становить 1 годину, при порушеннях функції печінки або нирок цей час може збільшуватися.[3][4][5]

Показання до застосування

Ривастигмін застосовується для симптоматичного лікування деменції альцгеймерівського типу легкого та середнього ступеня важкості та при хворобі Паркінсона.[3][4]

Побічна дія

При застосуванні ривастигміну побічні ефекти виникають нечасто[2], частіше спостерігаються побічні явища, пов'язані з холінергічною дією препарату. Найчастішими серед побічних ефектів ривастигміну є[3][4]:

Протипокази

Ривастигмін протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, алергічному дерматиті при нашкірному застосуванні препарату, особам у віці до 18 років.[3][4]

Форми випуску

Ривастигмін випускається у вигляді желатинових капсул по 0,0015; 0,003; 0,0045 і 0,006 г; розчину для перорального застосування із вмістом діючої речовини по 2 мг/мл; а також у вигляді трансдермальної терапевтичної системи по 4,5; 9,5 і 13,3 мг.[9][5]

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.