Рокитниця (Підкарпатське воєводство)

Розташування

Знаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 9 км на південь від повітового центру Ярослава і 48 км на схід від воєводського центру Ряшева.

Історія

Латинізацію і полонізацію окупованого Надсяння поляки почали невдовзі після окупації — уже в 1400 р. поставлені тут окупантами сатрапи Дершняки заснували латинську парафію.

У 1508 р. селом володів Петро Коля.[2]

За податковим реєстром 1515 р. село належало Дершняку, були 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі, млин, корчма.[3]

За податковим реєстром 1589 р. село належало Станіславу Дершняку, були 13 ланів (коло 350 га) оброблюваної землі, млин, 6 загородників із земельною ділянкою і 5 без земельної ділянки, 2 коморники з тягловою худобою і 1 без тяглової худоби.[4] До 1772 року Рокитниця входила до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Рокитниця знаходилась у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, у присілку Соболівка було 68 будинків і 461 мешканець та на землях фільварку Зигмунта Дембовського — 8 будинків і 97 мешканців, загалом у селі налічувалось 314 будинків і 1956 мешканців (9 греко-католиків, 1896 римо-католиків і 51 юдей).[5] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки Рокитниця разом з усім Надсянням були окуповані Польщею в результаті кривавої війни. Рокитниця входила до Ярославського повіту Львівського воєводства, в 1934—1939 рр. — у складі ґміни Хлопіце. Українці-грекокатолики села фіксуються до 1919 р. в шематизмах, належали до парафії Боратин Порохницького деканату Перемишльської єпархії.

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (6 осіб — 1 родина)[6]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині[7].

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][8]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 1262 292 809 161
Жінки 1254 266 720 268
Разом 2516 558 1529 429

Примітки
  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 107.(лат.)
  3. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 133.(лат.)
  4. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 13.(лат.)
  5. Rokietnica, pow. jarosławski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 702. (пол.)
  6. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  7. Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок, Повіт ЯРОСЛАВ
  8. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.