Рябе (Ліський повіт)

Рябе
Країна	Польща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Ліський повіт
Гміна	Балигород
Перша згадка	1552
Населення	3 особи (2011[1])
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 13
Поштовий індекс	38-606
Автомобільний код	RLS
SIMC	0344509
GeoNames	760865
	Рябе Рябе (Польща)
	Рябе Рябе (Підкарпатське воєводство)

Рябе (укр. Рябі, пол. Rabe) — село в Польщі, у гміні Балигород Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Розташоване на перетині етнічних українських територій Лемківщини і Бойківщини. Розташоване в пасмі гір Західних Бескидів, над Рябянським потоком, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною. Населення — 3 особи (2011[1]).

Географічні дані

Відстань від м. Балигорода — 11,3 км. На північ від села є лісисті гори — На Рівні (796 м), Жебравський ліс (730 м), на схід — Жебрак (711 м), Потоки (782 м), Михалів (810 м). Сусідні села — на захід — Миків, Душатин, на південь — Воля Мигова, Манів, Колоничі, на схід — Бистре, на північ — Кам’янки, Суковате, Розтоки.

Ґрунти неврожайні.

Назва

Назва села походить від слова «рябий», швидше за все, через багаті рудою землі.

У ході кампанії ліквідації українських назв село в 1977—1981 рр. називалось Каролюв (пол. Karolów) на відзнаку 30-річчя смерті Кароля Сверчевського.

Історія

Перша письмова згадка про село знайдена в документі 1552 р., як поселення у власності роду Балів. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В кінці 18 — початку 19 століття Фредрові (власники Рябе) заснували в селі скляний завод, використовуючи місцеві поклади залізної руди.

З давніх часів тут добували руду і робили залізо. Працювала кузня. Ф. Сярчинський в своїй роботі 1826 р. повідомляв, що в селі був прекрасний замок.

Складалося з 2-х груп будинків, відокремлених смугою в 2,5 км — с. Рябі і с. Гучвиці. Повз село протікав потік Рябський (Рябий), який впадає в річку Гочівку.

У 1888 р. в с. Рябе проживало 293 особи в 38 будинках — 271 греко-католиків, 1 римо-католик і 21 юдей; в с. Гучвиці — 145 осіб в 21 будинку відповідно 130 греко-католиків, 1 римо-католик і 14 юдеїв.

У 1919-1939 рр. село входило до Ліського повіту Львівського воєводства. На 01.01.1939 у селі було 770 жителів (735 українців, 15 поляків і 20 євреїв)[2].

Село Рябе було одним із центрів українського опору ОУН-УПА. На сусідній горі Хрещата існували криївки і військовий шпиталь.

1946 року з села були виселені всі родини українців, їхні домівки і господарства знищені. Донині тільки частково збереглося кладовище.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік
Чоловіки	1	0	1
Жінки	2	1	1
Разом	3	1	2

Церква

Село мало посаду греко-католицького капеляна. В селі 1926 року було побудовано нову дерев'яну греко-католицьку церкву. Греко-католицька громада мала парафію, яка належала до Балигородського деканату Перемиської єпархії. До парафії входило також село Гучвиці.

Сучасність

В даний час існує житлова будівля для співробітників державних лісів. У селі знаходиться природний заповідник «Gołoborze» площею 13,9 га. У прилеглому кар'єрі — породи дуже рідкісних мінералів: реальгар (миш'як червоний) і аурипігмент (миш'як жовтий), а біля кар'єру можна побачити дві свердловини мінеральної води.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рябе (Ліський повіт)

GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 43.
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Джерела

Archiwum Państwowe w Przemyślu. Fond: 142/0 Archiwum Greckokatolickiego Biskupstwa w Przemyślu. Метричні записи за періоди: 1791-1797, 1799-1805, 1808-1810, 1828-1838.

Література

Artur Bata: Bieszczady w ogniu. Rzeszów: 1987.
Przewodnik Bieszczady
Rabe (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 341. (пол.)
Stanislaw Krycinski. Cerkwie w Bieszczadach. Pruszkow: 2005. s. 58 — 59.
Gmina Baligrod. Krosno: 2010. s. 16, 53.
https://www.pslava.info/LiskyjPow_JablinkyS,107796.html
https://web.archive.org/web/20181002160451/http://www.carpatho-rusyn.org/
RABE k/BALIGRODU

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[nsp-1] GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 43.

[age-3] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.