Ріпне
Ріпне́ — село Рожнятівського району Івано-Франківської області.
| село Ріпне | |
|---|---|
 Церква Успіння Пресвятої Богородиці | |
| Країна |  Україна |
| Область | Івано-Франківська область |
| Район/міськрада | Рожнятівський район |
| Рада | Ріпненська сільська рада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1766 |
| Населення | 964 |
| Площа | 12,78 км² |
| Густота населення | 75,43 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 77661 |
| Телефонний код | +380 3474 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°49′36″ пн. ш. 24°08′50″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
523 м |
| Водойми | потік Рипне |
| Відстань до обласного центру |
68,2 км |
| Найближча залізнична станція | Креховичі |
| Відстань до залізничної станції |
21,1 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул.Грушевського,15, с. Ріпне, Рожнятівський р-н, Івано-Франківська обл., 77661 |
| Карта | |
  Ріпне | |
 Ріпне | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Розташування
Відстань до аеропорту — 68,2 км. Найближча автомагістраль Нижанковичі — Чернівці (відстань 20 км), залізнична станція Рожнятів Львівської залізниці — 21,1 км. На околиці села є маловідомі туристичні об'єкти — водоспад Підгуркало та Ріпненський Камінь.
Селом протікає потік Рипне.
Історія
У 1648 році жителі села брали активну участь у народному повстанні, за що їх очікувала кривава розправа після відходу Хмельницького[1].
Церква Успіння Пресвятої Богородиці села Ріпне вперше згадується 1684 року про сплату 5 злотих катедратика (столового податку)[2]. Також згадується у реєстрі духовенства, церков і монастирів Львівської єпархії 1708 року.
В с. Ріпне вперше на Рожнятівщині було започатковане нафтовидобування, спочатку колодязним способом. Перший колодязь для видобування нафти був викопаний там 1786 року. Згодом глибина тих «криниць» сягала 30 і більше метрів. Нафту з них черпали дерев'яними коновками (відрами). А з винаходом львівськими бляхарем Братковським та аптекарем Лукасевичем гасової лампи виникла потреба збільшення видобутку нафти. Наприкінці XIX ст. колодязний спосіб видобутку нафти почало витісняти буріння глибших свердловин. Перші бурові роботи в Ріпному розпочалися 1887 року, а вже в 1892 році тут діяло 11 свердловин, більшість з яких належала французькій фірмі «Альфа». 1934 року ріпнянський промисел досягає видобутку 22 528 тонн нафти і 13 420 тисяч кубометрів газу.
Нафтопромисел обслуговували: електростанція і дві механічні майстерні в Ріпному, водокачка в селі Слобода Дубенська (тепер — Підлісся), працював газоліновий завод. Дільниці промислу були в селі Небилові та в Перегінську в урочищі Башти. Звідси нафту возили в бочках у Креховичі на залізничну станцію. Туди ж самопливом трубопроводом надходила нафта з Ріпного.
У 1935 р. збудували стадіон.[3]
У 1939 році в селі проживало 1730 мешканців (1125 українців, 600 поляків і 5 євреїв)[4].
Відомі люди
- Юрій Михайлович Шумей (псевдо: «Хмель») (*1918 — †1992) — командир сотні УПА «Загроза».
Примітки
- Жерела до істориї України-Руси, т. ІV, стор. 176 — Львів, НТШ, 1895. — 412 с.
- Скочиляс І.Книга реєстру катедратика Львівської православної єпархії 1680—1686 рр.//Записки НТШ. Том ХХХХ: Праці Історично-філософської секції. стор. 623—625 — Львів: НТШ, 2008. — 768 с.
- Стадіон у Ріпному
- Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 21 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
Посилання
- Ріпне // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 111. (пол.)
- Водоспад Підгуркало- відео
- Ріпне́нський камінь- відео