Сенуфо

Територія розселення сенуфо

Люди сенуфо проживають на півночі Кот-д'Івуару — між річками Комое і Темба (907 тисяч осіб), на південно-сході Малі (950 тисяч осіб) і в прикордонних районах Буркіна-Фасо (195 тисяч осіб).

Субетнічною групою сенуфо є міньянка.

Розмовляють мовою сенуфо групи гур нігеро-кордофанської сім'ї.

Більшість сенуфо зберігає традиційні вірування, частина сенуфо — мусульмани-суніти.

У сенуфо високо розвинене інтенсивне ручне землеробство (просо, сорго, кукурудза, рис, бавовна, квасоля, арахіс, земляний горох, ямс, батат, маніок, овочі, пляшковий гарбуз), використовуються добрива, застосовується сівозміна. Товарне значення,зокрема, мають рис і бавовна.

Також сенуфо тримають невелику кількість великої та дрібної рогатої худоби.

У традиційному господарстві зберігає значення збирання плодів, насіння, бульб.

У сенуфо розвинуті ремесла.

Існують традиційні класи ковалів (фоно), бляхарів (лоро), чинбарів (дієлі); дружини лоро займаються гончарством. Широко поширеним є ткацтво з вовни та бавовни.

У соціальній структурі сенуфо зберігаються великородинні громади, вікові класи, таємні спілки.

Поселення сенуфо — компактні. Глинобитне або саманне традиційне сенуфське житло — кругле у плані, з високим конічним дахом з пальмового листя.

Чоловічий одяг — накидка, широка сорочка, жіночий — яскрава незшита спідниця.

Основна їжа сенуфо — каші з проса, маніока, овочеві юшки з олією та спеціями.

Сенуфо славляться своїми ритуальними дерев'яними масками і фігурами.

Традиційні вірування сенуфо — культи духів, що являють складний пантеон на чолі з творцем світу Туоло і його дружиною Туолео.

• Шандинцева Т. Б. Сенуфо // Народы и религии мира: Энциклопедия / Гл. ред. В. А. Тишков. Редкол.: О. Ю. Артемова, С. А. Арутюнов, А. Н. Кожановский, В. М. Макаревич (зам. гл. ред.), В. А. Попов, П. И. Пучков (зам. гл. ред.), Г. Ю. Ситнянский. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1998, — 928 с.: ил. — ISBN 5-85270-155-6 (рос.) → електронне посилання^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Сенуфо, ст. // Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: "Советская энциклопедия", 1988 (рос.)