Скоропадська Марія Павлівна
Марія Павлівна Монтрезор-Скоропадська (25 листопада 1898, Санкт-Петербург — 12 лютого 1959, Оберстдорф) — дочка останнього гетьмана України Павла Скоропадського. Очолювала провід української монархічної організації Союз гетьманців-державників (1957—1959)[1].
| Марія Павлівна Монтрезор-Скоропадська | |
|---|---|
| Марія Павлівна Скоропадська | |
 | |
| Народилася |
25 листопада 1898 Санкт-Петербург |
| Померла |
12 лютого 1959 (60 років) Оберстдорф |
| Громадянство |
 Українська Держава |
| Національність | українка |
| Діяльність | політична діячка |
| Alma mater | Лозанський університет |
| Титул | графиня |
| Рід | Скоропадські |
| Батько | Скоропадський Павло Петрович |
| Мати | Скоропадська Олександра Петрівна |
| У шлюбі з | граф Монтрезор Адам Йосипович |
Життєпис
Народилася 25 листопада 1898 року в Санкт-Петербурзі. У 1916 році Марія Скоропадська закінчила повний гімназійний курс із золотою медаллю. Після чого навчалася на медичних курсах при Петербурзькому університеті, які вона не встигла закінчити через революційні події.
У 1918 році разом з родиною виїхали до Києва. Сім'я Гетьмана Української Держави мешкала в колишньому будинку губернатора. Коли в нижніх апартаментах відбувалися офіційні святкові приймання, Марія і Єлизавета разом із нянею спали в тісних мансардних кімнатках, а Данило — взагалі у ванній кімнаті.
У листопаді 1918 року, коли загострилася ситуація в Україні, гетьман Павло Скоропадський відправив своїх дітей у супроводі довірених осіб за кордон. І лише наприкінці 1921-го вся сім'я зібралася в Німеччині, оселившись у Ванзее неподалік Берліна. Марія змогла завершити своє медичне навчання в університеті Лозанни і стала асистенткою відомого медика-ортопеда професора Вірхова. Працювала в берлінській клініці Шаріте.
У 1927 році Марія вийшла заміж за графа Адама Монтрезора. Від початку 1921 року Адам Монтрезор був активним діячем гетьманського руху. Взявши шлюб, Марія та Адам оселилися в Польщі.
У Варшаві Адам Монтрезор працював в одній із польських газет. Але вже невдовзі втратив роботу й Марія знайшла місце лікарки в невеличкій соціальній лікарні. Паралельно давала уроки англійської та французької мов. Згодом спеціалізувалася на підготовці з іноземних мов родин польських дипломатів, які виїжджали за кордон.
У 1939 році під час окупації Польщі радянськими військами Адам Монтрезор потрапив у радянський полон.
У 1940—1944 рр. — активно допомагала польському руху Опору. Переховувала у своєму помешканні, лікувала та відправляла у сільську місцевість єврейських дітей, яких польські патріоти виводили з Варшавського гетто. Після окупації Польщі радянською армією виїхала до батьків у Німеччину і решту свого життя мешкала в Оберстдорфі (Баварія).
Наприкінці 1956 року виїхала в Лондон до молодшого брата гетьманича Данила. Проте 23 лютого 1957 року за нез'ясованих обставин Данило помер. Після смерті брата, згідно з «Актами про дідичність Гетьманської влади та порядок правопреємства в нашому Роді на принципі старшинства», Марія Скоропадська перебрала провід української монархічної організації Союз гетьманців-державників.
12 лютого 1959 року померла в Оберстдорфі. Після смерті Гетьманівни Марії, згідно з уже згадуваними «Актами про дідичність Гетьманської Влади та порядок правопереємства в нашому Роді на принципі Старшинства», обов'язки керманича Гетьманського руху і Союзу гетьманців державників перебрала на себе Її Світлість Ясновельможна Гетьманівна Лізавета Павлівна Скоропадська-Кужім[2].
Сім'я
- Батько — Павло Петрович Скоропадський (1873—1945)
- Мати — Олександра Петрівна Скоропадська (Дурново) (1878—1952)
- Сестра — Єлисавета Павлівна Скоропадська (Кужим) (1899—1975)
- Брат — Петро Павлович Скоропадський (1900—1956)
- Брат — Данило Павлович Скоропадський (1904—1957)
- Брат — Павло Павлович Скоропадський (1915—1918)
- Сестра — Олена Павлівна Отт-Скоропадська (1919—2014)
- Чоловік — граф Адам Монтрезор (1888—19??)