Словінський національний парк
Слові́нський націона́льний парк (пол. Słowiński Park Narodowy) — національний парк у північній Польщі, на узбережжі Балтійського моря.
| Словінський національний парк | |
|---|---|
|
Категорія МСОП — II (Національний парк) | |
 | |
| 54°42′11″ пн. ш. 17°18′24″ сх. д. | |
| Розташування: | Поморське воєводство |
| Найближче місто: | Леба |
| Площа: | 327,44 км² |
| Заснований: | 1966 |
| Число відвідувачів: | 282000 на рік |
| Вебсторінка: | slowinskipn.pl |
| Країна |
 Польща[1][2] |
| Країна: | Польща |
| Регіон ЮНЕСКО: | Поморське воєводство |
 | |
  | |
| Статус (до анулювання): | рамсарська місцевістьd |
 | |
 Словінський національний парк у Вікісховищі | |
Загальні відомості
Заснований у 1966 році. Розташований у Поморському воєводстві, між містом Леба і селом Рови. Парк має площу 327,44 км², з яких 215,72 км² припадає на сушу і внутрішні води, а 111,71 км² — на прибережні води Балтійського моря.
Словінський парк включає в себе Гарденьсько-Лебську низовину, гряду кінцевої морени, найвищою точкою якої є пагорб Ровокул висотою 115 метрів над рівнем моря і ряд озер: Лебсько (71,4 км²), Гардно (24,69 км²), Довге-Вєлкє (1,56 км²) і Довге-Мале (0,062 км²).
Характерні риси парку — озера, болота, луки, приморський бір, заболочений сосновий ліс і, перш за все, рухомі дюни. Парк є місцем гніздування і зупинки птахів у період міграцій.
У 1977 році ЮНЕСКО включило парк до мережі світових біосферних заповідників за програмою «Людина і біосфера», а в 1995 році парк визнали об'єктом Рамсарської конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення.
Флора
У парку є наступні рослинні угрупування: дюнні, болотні, лучні та лісові, з яких 10 % — бори.
Загалом парк має близько 920 видів судинних рослин, 165 — мохів, 500 — водоростей, 250 — лишайників, 424 — грибів, з яких 46 перебувають під захистом. До них належать, зокрема: плаунець заплавний, ліннея, росичка круглолиста, орхідні, осока піщана, молодильник озерний, морошка.
У грибів під захистом: сморчок, порхавка гігантська, листочня кучерява і веселка звичайна, у лишайників — уснея і бріорія.
Фауна
У парку мешкає 260 видів птахів, з яких 170 тут гніздяться і виводять потомство. На узбережжі спостерігається побережник ісландський, а також турухтан, мартин сріблястий, кульон великий, коловодник звичайний, галагаз звичайний, баранець звичайний, сіра гуска, попелюх, журавель сірий. Проте, у лісі можна побачити такі види птахів, як беркут, скопа, підорлик малий, лунь, шуліка рудий. Зустрічаються також сови — у тому числі пугач звичайний і сич волохатий.
У парку також живуть рідкісні метелики, жуки й колемболи, ропухові і жаб'ячі. Всього представлени 490 видів комах, у тому числі жуки Carabus (15 видів), вусач дубовий малий і жук-відлюдник.
З 10-ти видів земноводних тут зустрічаються: ропуха звичайна і ропуха очеретяна, жаба трав'яна, жаба гостроморда, ставкова жаба, жаба їстівна, жаба озерна, часничниця звичайна, тритон гребінчастий, тритон звичайний; з 5-ти видів плазунів: ящірка прудка, ящірка живородна; з тюленевих: фоцена звичайна і тев'як. Поодинокі таки рідкісні види в Європі, як бобер європейський, видра, лисиця звичайна, борсук європейський, заєць сірий, сарна європейська, олень благородний.
Галерея
.jpg.webp)
Посилання
Література
- Географічний енциклопедичний словник. — М. : Советская энциклопедия, 1989. — С. 585—586. (рос.)