Сомко Надія Дмитрівна
Надія Дмитрівна Сомко (або за чол. Сомко-Макаренко) (15 січня 1916 — 1989) — українська художниця, авторка картин батально-історичного жанру та іконописних творів.
Надія Дмитрівна Сомко-Макаренко | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
15 січня 1916 Конотоп | |||
Смерть | 1989 | |||
Національність | Україна | |||
Країна |
Українська РСР США | |||
Жанр | Живопис | |||
Навчання | Харківський та Київський інститути | |||
Діяльність | художниця | |||
Напрямок | Іконопис, батальний та історичний жанри | |||
Роки творчості | 1932—1970 | |||
Член | Об'єднання Мистців Українців в Америці | |||
Твори |
«Бій під Конотопом», «Князь Олег під Царгородом», «Іду на ви» | |||
У шлюбі з | Макаренко Сергій Миколайович | |||
|
Біографія
Народилась та виросла у Конотопі в родині української інтеліґенції. Після початкового навчання в рідному місті першим мистецьким успіхом та визнанням стала висока оцінка її картини «Ярмарок» на виставці праць у Чернігові, котру тоді ж придбав Чернігівський державний музей. Надія Сомко в 1934—1941 роках опановувала тонкощі художньої майстерності у Харківському, а потім у Київському художніх інститутах, студіюючи малярство й архітектуру у видатних професорів В. Кричевського, М. Бурачека, І. Грабовського та інших.
Поступово накопичуючи знання, формуючи світогляд та естетичні смаки вона водночас закарбовувала страшні реалії життя — нелюдська політика тоталітарного режиму відносно України: голодомор, нищення українського селянства, генофонду, інтелігенції, загибель дядька Павла Коломійця.
Перед війною вийшла заміж за Сергія Макаренка — художника, мистецтвознавця. Під час окупації (1941—1943 рр.) подружжя мешкало в Конотопі, але зрештою Надія свідомо вибрала еміграцію. Перебуваючи в Італії майже 5 років, Сомко виконує замовлення грецьких церков, малює ікони. В Югославії оформлює сербську церкву, невпинно займається станковим живописом, створюючи пейзажі, марини, натюрморти.
Згодом, разом з чоловіком та сином, переїжджає до Аргентини. Її картини прикрашають музеї Буенос-Айреса і приватні колекції, стає членом місцевого Аргентинського об'єднання митців. Невдовзі вирішує переїхати до США, де на той час утворилося широке коло української мистецької інтеліґенції.
По приїзді 1960-го року невпинно і різнопланово працює. Влаштовує виставки в Нью-Йорку, Філадельфії, Бостоні, Клівленді, стає членом Об'єднання українських митців, звертається до монументалізму. Талант архітектора проявився у Надії Сомко в проєктуванні у стилі козацького бароко православної автокефальної церкви св. Апостолів Петра і Павла на оселі «Верховина» (1970). Це унікальний випадок за всю історію церковного зодчества на той час коли Божий храм проектувала жінка.
Живописні твори
Особливе місце у творчій спадщині художниці займають полотна, присвячені історії Батьківщини на тематику Київської Русі та козацтва. В Україні найвідомішою працею Надії Сомко є картина «Бій під Конотопом».
- «Гетьман Іван Мазепа в Св. Софії в Києві» (1958),
- «Надходить шторм» (1959)
- «Хрещення України-Руси» (1960)
- «Бій під Конотопом» (1962)
- «В'їзд гетьмана Богдана Хмельницького в Київ» (1964)
- «Оборона святині» (1965)
- «Князь Олег під Царгородом» (1965)
- «Сватання Анни Ярославни» (1965)
- «Іду на ви» (1966)
- «Свято в Стародавньому Києві» (1966)
- «Тарас Бульба з синами на Січі» (1970)
Портретні композиції
- «Анна Ярославна» (1965)
- «Святослав» (1968)
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- О. Леонтович. Часопис «Наше життя» за жовтень, 2009, N10 ст. 8-10
- Надія Сомко. Скульптура і малярство. Лос-Анджелес, АДУК, 1981.