Спарфлоксацин

Спарфлоксацин — антибіотик з групи фторхінолонів ІІІ покоління для перорального застосування. Даний антибіотик має суперечливий профіль безпеки, у зв'язку з чим застосування його обмежене.[1]

Спарфлоксацин
Систематизована назва за IUPAC
5-Amino-1-cyclopropyl-7-[(3R,5S)3,5-dimethylpiperazin-1-yl]-6,8-difluoro-4-oxo-quinoline-3-carboxylic acid
Класифікація
ATC-код J01MA09
PubChem 60464
CAS 110871-86-8
DrugBank
Хімічна структура
Формула C19H22F2N4O3 
Мол. маса 392,41 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 90%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 18-20 год.
Екскреція фекалії,Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата СПАРФЛО,
«Д-р Редді'с Лабораторіс Лтд»,Індія
UA/3144/01/01
30.03.2010-30/03/2015

Фармакологічні властивості

Спрарфлоксацин — синтетичний антибіотик з групи фторхінолонів ІІІ покоління. Діє бактерицидно, порушуючи синтез ДНК в бактеріальній клітині. Препарат має широкий спектр антибактеріальної дії. До спарфлоксацину чутливі такі збудники : стафілококи; стрептококи, у тому числі пневмококи, сальмонели, шиґели; Escherichia coli; Enterobacter spp., Serratia spp., Acinetobacter spp.; нейсерії; туберкульозна паличка; хламідії; Haemophilus spp., мікоплазми; легіонелли. Малочутливою до спарфлоксацину є бліда спірохета.

Фармакодинаміка

Спарфлоксацин добре всмоктується з шлунково-кишкового тракту, біодоступність препарату — близько 90%. Всмоктування і розподіл препарату в організмі відбувається повільно, максимальна концентрація в крові спарфлоксацину досягається протягом 3-6 годин. Препарат добре розподіляється у більшості тканин і рідин організму. Спарфлоксацин проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Спарфлоксацин проникає через плацентарний бар'єр і виділяється в грудне молоко. Метаболізується препарат в печінці шляхом зв'язування з глюкуроновою кислотою. Виводиться спарфлоксацин з організму з калом і сечею. Період напіввиведення спарфлоксацину може досягати 20 годин і є найдовшим серед фторхінолонів.

Показання до застосування

Спарфлоксацин застосовується при інфекціях, викликаними мікрооганізмами, чутливими до препарату, а саме: інфекції дихальних шляхів(загострення хронічного бронхіту, пневмонії), інфекції ЛОР-органів, інфекції шкіри і м'яких тканин, неускладнені інфекції сечовидільних шляхів(в тому числі гонококові і негонококові уретрити у чоловіків).

Побічна дія

При застосуванні спарфлоксацину можливі наступні побічні ефекти[2]:

Протипокази

Спарфлоксацин протипоказаний при підвищеній чутливості до фторхінолонів, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, вагітність та годування грудьми, епілепсія, важка ниркова недостатність, подовження інтервалу QT на ЕКГ, прийом протиаритмічних препаратів.

Форми випуску

Спарфлоксацин випускається у вигляді таблеток по 0,2 г.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.