Спільнота Святого Егідія

Спільнота Святого Егідія була заснована у Римі в 1968 році групою римських студентів, на чолі з Андреа Ріккарді, на хвилі реформ, ініційованих Другим Ватиканським собором. Названа на честь церкви св. Егідія у Римі (в Трастевере), яку засновники організації обрали своїм першим постійним місце зустрічі. Натхненна діяльністю першої християнської спільноти, описаної в Діяннях апостолів та досвідом Франциска Ассизького, група почала відвідувати околиці Риму, де на той час жило багато бідних людей (зокрема іммігрантів, що жили в бараках), та допомагати їм, а також почала займатися з дітьми мігрантів. В подальшому організація почала діяти і в інших країнах. Її діяльність включає створення притулків для літніх людей, хоспісів для хворих на Снід тощо.[1]

Благодійні зусилля Спільноти св. Егідія також призвело до визнання її посередником у мирних переговорах. Наприкінці 1980-х рр., організація зрозуміла, що гуманітарні зусилля у Мозамбіку, який роздирала громадянська війна, не можуть досягти успіху без миру. У 1990 році Спільнота була прийнята правлячою ФРЕЛІМО і повстанцями РЕНАМО як медіатор та зіграла ключову роль в укладенні Римських загальних мирних угод , підписаних у 1992 році.[2] Організація продовжила мирні ініціативи в Алжирі, на Балканах, в Демократичній Республіці Конго та інших місцях.

Спільнота Святого Егідія також бореться проти смертної кари, зокрема ініціювала день «Міста за життя». [3]

Один з ключових напрямків діяльності Спільноти святого Егідія - служіння бідним людям. Члени громади закликають не розглядати таких людей як соціальну категорію, а прагнуть насамперед встановити з ними особисті стосунки. Характерною рисою Спільноти є дружба з тими, хто потребують допомоги і підтримки: старими, бездомними, безпритульними, дітьми, які потрапили в скрутну ситуацію, інвалідами, мігрантами, ув'язненими, хворими.

Спільнота має ряд соціальних проектів: відкриття будинків сімейного типу для людей похилого віку та інвалідів, столових для бідних, центрів допомоги бездомним, мовних шкіл для іммігрантів, художніх майстерень для інвалідів, організація мережі допомоги вдома одиноким літнім людям. З 1982 року Спільнота святого Егідія проводить різдвяні обіди для малозабезпечених і бездомних (сьогодні такі обіди проходять у сотнях міст світу).

Спільнота святого Егідія реалізує важливі міжнародні проекти, в тому числі програму DREAM[4] (Disease Relief through Excellent and Advanced Means) по лікуванню хворих на СНІД та хвороби в Африці; програму BRAVO[5] (Birth Registration for All Versus Oblivion) ​​по реєстрації «неіснуючих» для держави дітей (без свідоцтв про народження та інших документів) в різних африканських країнах; «Гуманітарні коридори»[6], що дозволяють особливо вразливим категоріям біженців з Близького Сходу і з регіону Африканського Рогу приїхати в Європу, маючи гарантії безпеки в дорозі. Спільнота також контролює їх інтеграцію в приймаючих європейських країнах.

Спільнота святого Егідія веде миротворчу роботу з посередництва в конфліктах і збереженню миру в багатьох регіонах. У 1992 році за посередництва громади в Римі було підписано підсумкову мирну угоду, що завершила громадянську війну в Мозамбіку. Члени громади працювали в цілях встановлення миру і примирення ворогуючих сторін на Балканах, в Албанії, Лівані, Кот-д'Івуарі, Гватемалі, Сенегалі, Іраку, Сирії, Колумбії, Ліберії, Дарфурі, Того, на Філіппінах, в Центральноафриканській Республіці.

Спільнота святого Егідія бере участь у розвитку діалогу між католиками і православними, а також міжхристиянського і міжрелігійного діалогу. З 1987 року щорічно проводяться зустрічі «Молитва про мир», розпочаті в 1986 році в Ассізі Папою Римським Іоанном Павлом II; в них беруть участь авторитетні представники християнських Церков і основних світових релігій, політичні та культурні діячі.

У містах присутності групи Спільноти реалізують різні проекти допомоги бідним людям. До них відносяться роздачі їжі та одягу бездомним людям (наприклад, в Барселоні[7]), організація благодійних їдалень (наприклад, в Римі[8]), відкриття центрів соціальної підтримки (наприклад, у Варшаві[9]), центри харчування для дітей (наприклад, в Мапуту[10]), заняття "школа миру" (наприклад, в Ісламабаді[11]).

Більшість членів Спільноти святого Егідія - волонтери, які допомагають бідним і займаються проектами Спільноти у вільний від роботи чи навчання час.

Спільнота Святого Егідія отримала безліч нагород і визнань.[12] зокрема:

• 1997: Світова методистська нагороду миру від Всесвітньої Ради Методистської церкви
• 1999: премію миру Niwano від Niwano Peace Foundation
• 1999: Фелікс Уфуе-Буаньї премію миру від ЮНЕСКО
• 2000: офіційне визнання від міської ради Нью-Йорка за прихильність до прав людини, зокрема зусилля, щоб зупинити смертну кару
• 2002: номінація парламентом Італії на Нобелівську премію миру
• 2004: Міжнародну Миротворчу премію від Common Ground[13]
• 2004: Премію Бальзана за мир і братерство між народами.[14]
• 2009: Міжнародна премія Карла Великого була надана Андреа Ріккарді, засновнику організації.[15]

В Україні організація також займається допомогою нужденним, зокрема ромським дітям[16].

Спільнота надає підтримку бездомним та потребуючим людям. Мета волонтерів – змінити думку про безхатченків та побороти упередження.

У Львові за адресою вул. Богдана Хмельницького, 36 при монастирі Св.Онуфрія діє осередок спільноти.[17]

• Працююча християнська молодь

• Офіційний сайт^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Історія заснування