Студене (Польща)

У ході кампанії ліквідації українських назв село в 1977—1981 рр. називалось Студзєнне (пол. Studzienne).

Закріпачене до 1580 року на волоському праві у власності Кмітів. Згадується разом з присілком Присліп в Актах гродських сяноцьких у 1583 і 1589 рр. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. В 1890 р. село належало до Ліського повіту, було 37 будинків, проживало 199 греко-католиків і 26 юдеїв.

В 1919-1939 рр. входило до Ліського повіту Львівського воєводства (у 1934-1939 рр. входило до ґміни Вовковия). В 1921 р. у 37 житлових будинках проживало 217 осіб (205 грекокатоликів, 1 римокатолик, 11 юдеїв). На 01.01.1939 у селі було 320 жителів (310 українців і 10 євреїв)[1]. В 1941-1942 рр. німці винищили євреїв.

Після Другої світової війни українське населення було піддане етноциду. Частина переселена на територію СРСР в 1945-1946 рр. Родини, яким вдалось уникнути виселення, в 1947 році під час Операції Вісла були депортовані на понімецькі землі[2].

Церкви в селі почергово будувалися з незапам’ятних часів. Остання збудована 1926 р., дерев’яна церква Різдва Пр. Богородиці, була дочірньою церквою парафії Райське Лютовиського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. Після виселення українців церква зруйнована.

Також у селі була дерев’яна каплиця Положення Ризи Пр. Богородиці, збудована в 1873 р. місцевим господарем Григорієм Яворницьким коло цілющого джерела, тепер зруйнована.

• Studenne // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 495. (пол.)
• Studenne(пол.)