Суниці зелені
Суни́ці зеле́ні[1] (Fragaria viridis Weston; Fragaria collina), полуни́ці[2], тру́скавка[3] — рослина роду суниці (Fragaria) родини розових (Rosaceae). У побуті полуницями також часто називають як суниці мускусні (F. moschata), так і великоплідні суниці садові (F. × ananassa)[4].
| Суниці зелені | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Розиди (Rosids) |
| Порядок: | Розоцвіті (Rosales) |
| Родина: | Трояндові (Rosaceae) |
| Рід: | Суниці (Fragaria) |
| Вид: | Суниці зелені (F. viridis) |
| Біноміальна назва | |
| Fragaria viridis Weston, 1771 | |
Назва
Слово полуниця, згідно зі Словником Грінченка, в Україні вживалося тільки щодо суниць зелених[2]. У середині XX ст. «полуницями» називають вже і суниці мускусні[1]. У сучасному мовленні «полуницею, полуницями» не зовсім правильно називають суниці садові[5].
Саме слово вважають похідним від дієслова паленіти (у давнішій формі *поленіти) — «яскраво горіти», «червоніти», «рум'яніти». Назва пов'язана з яскраво-червоним кольором ягід. Пор. також іншу назву полуниць — «червона ягода» і її сербські назви — рдеча jагода, црвена jагода[6]. Інша версія пов'язує полуниця з коренем «пол-», пояснюючи назву тим, що зізрілі ягоди робляться червоними тільки на сонячній стороні, половина ж в тіні залишається білою[7]. В. І. Даль у своєму «Тлумачному словнику великоруської мови» для діал. рос. полуница припускав ранішу форму полевница, пов'язану з поле («польова ягода»)[8].
Опис
Відрізняється від суниць лісових відстовбурчено-волосистими квітконіжками, шовковистим опушенням з обох боків листкових пластинок, яйцеподібною формою плоду (до основи звуженою, у нижній частині без сім'янок). Зростає на луках, у мішаних лісах. Світлолюбна рослина, поширена в тих же районах, що й суниці лісові.
Поширення
- Азія
- Кавказ: Вірменія; Азербайджан; Грузія; Російська Федерація — Передкавказзя, Дагестан
- Середня Азія: Казахстан; Киргизія
- Сибір: Алтайський край, Республіка Алтай, Іркутська область, Кемеровська область, Красноярський край, Курганська область, Новосибірська область, Омська область, Томська область, Тюменська область
- Західна Азія: Туреччина
- Європа
- Східна Європа: Білорусь; Естонія; Молдова; Росія — європейська частина; Україна
- Середня Європа: Австрія; Бельгія; Чехія; Німеччина; Угорщина; Польща; Словаччина; Швейцарія
- Північна Європа: Данія; Фінляндія; Норвегія; Швеція
- Південно-Східна Європа: Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Хорватія; Греція; Італія; Північна Македонія; Чорногорія; Румунія; Сербія; Словенія
- Південно-Західна Європа: Франція; Іспанія
Примітки
- Флора УРСР. Том VI / під ред. Зеров Д. К. — К.: Видавництво Академії наук УРСР, 1954. — с. 98.
- Полуниця // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Трускавка // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Полуниці // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Що таке Полуниці, Полуниця, Суниці
- Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П. — 656 с. — ISBN 966-00-0590-3.
- Земляника, Био-энциклопедия «Архив Природы России».
- Даль, В. И.. Толковый словарь живого великорусского языка. sldal.ru. Процитовано 14 червня 2018.
Джерела
- Єлін Ю. Я., Зерова М. Я., Лушпа В. І., Шабарова С. І. Дари лісів. — Київ : Урожай, 1979. — 440 с.