Сушкін Петро Петрович

П. П. Сушкін народився 27 лютого 1868 р. у м. Тула (Росія). У 1885 р. закінчив Тульську класичну гімназію та був зарахований на природниче відділення фізико-математичного факультету Московського університету. Ще у студентські роки він розпочав дослідницьку діяльність під керівництвом відомого орнітолога М. О. Мензбіра. У 1889 р. після завершення університету П. П. Сушкіна залишили на кафедрі для підготовки до професорського звання. У цей період ним були здійснені ряд експедицій з метою вивчення орнітофауни — у Тульську (1892) та Уфімську (1897), Смоленську (1897) губернії, на південь Уралу (1893), у степи Киргизії (1894 і 1898 рр.), у Мінусінський край, Західні Саяни та Урянхайську землю (1902).

У 1897 р. П. П. Сушкін захистив магістерську дисертацію. Згодом був у тривалому науковому відрядженні в музеях Західної Європи, де збирав остеологічний матеріал для докторської дисертації.

У 1909 р. П. П. Сушкін був обраний професором Харківського університету. За роки роботи у Харкові (1909—1919) він не припиняв польових досліджень, пов'язаних з фауністичними дослідженнями Азії. Саме у цей період були здійснені дві великі експедиції на Алтай, який у той час був мало вивченим у фауністичному та географічному плані. Результатом цих експедицій стала двотомна монографія «Птицы Северного Алтая и прилегающих частей Северо-Западной Монголии», яка вийшла друком вже у 1938 р., після смерті автора.

У 1914 р. П. П. Сушкін захищає докторську дисертацію «К морфологи скелета птиц: 1. Сравнительная остеология дневных хищных птиц (Accipitres) и вопросы классификации. 2. Сокола и их ближайшие родственники».

У 1911—1912 рр. П. П. Сушкіна обирають товаришем (заступником) голови Харківського товариства любителів природи. З науковою метою він неодноразово відвідує Крим (1897, 1903—1908, 1910—1911 рр.). Деякий час П. П. Сушкін викладав у Таврійському університеті (Сімферополь, 1919—1920 рр.) та працював у Сімферопольському природознавчому музеї (1920—1921 рр.).

У 1921 р. П. П. Сушкін переїхав до Ленінграду, де був завідувачем відділом Зоологічного музею Академії наук СРСР, в Геологічному музеї Академії наук.

У 1923 р. був обраний академіком Академії наук СРСР.

Помер П. П. Сушкін 17 вересня 1928 р. від запалення легенів у Кисловодську, похований у Санкт-Петербурзі на Смоленському цвинтарі.

П. П. Сушкін був видатним орнітологом, анатомом, палеонтологом, біогеографом, лепідоптерологом, талановитим педагогом.

Він є автором 103 наукових робіт. Вони містять цінний матеріал щодо систематики, екології та географічному поширенню птахів, а також з різних питань біогеографії.

Монографії:

• Сушкин П. П. Птицы Северного Алтая и прилегающих частей Северо-Западной Монголии. — М.—Л., 1938. — Т. 1—2. 316 с. и 434 с.
• Сушкин П. П. Птицы Средней Киргизской степи // Мат. к позн. фауны и флоры Росс. Имп. — 1907. — Т. VIII. — 803 с.
• Сушкин П. П. Птицы Уфимской губернии. — М., 1897. — 331 с.

• Дослідники природи сходу України

• Петр Петрович Сушкин // Орнитологи Украины. Библиографический справочник / Авторы-составители: Т. А. Атемасова, И. А. Кривицкий. — Харьков, 1999. — Вып. 1. — С. 62—63.

• Дементьев Г. П. Петр Петрович Сушкин. — М., 1940
• Мазурмович Б. Петр Петрович Сушкин // Выдающиеся отечественные зоологи. — М., 1960. — С. 207—213.
• Статья про П.П. Сушкина в Большой Советской энциклопедии (рос.)
• Биография П.П. Сушкина (рос.)

1. Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
   d:Track:Q649d:Track:Q17378135