Східна Румелія
Східна Руме́лія — автономна область у складі колишньої Османської імперії, на півдні сучасної Болгарії; створена на Берлінському конгресі 1878 року.
|
До її складу увійшли землі південної Болгарії: землі Сливенського і Філіппопольського санджаків, а також двох каз Адріанопольського санджака. Ці землі, за Сан-Стефанського договором, повинні були увійти до складу Болгарії, але Берлінським конгресом з них утворена була автономна османська провінція, яка, перебуваючи під безпосередньою і політичною владою султана, полягала в управлінні особливого генерал-губернатора, призначуваного султаном за згодою держав з християн.
Після перевороту 18 вересня 1885 року Східна Румелія фактично об'єднана з Болгарським царством. У 1896 році, коли Порта визнала принца Фердинанда болгарським князем, вона одночасно з цим призначила його генерал-губернатором Східної Румелії. По берлінському трактату, Східна Румелія обіймаючи область верхньої Мариці і Тунджі була обмежена з півночі Балканами, зі сходу Чорним морем, із заходу вододілом Маріци й Іскера, а з півдня смугою, проведеною з заходу на схід між 41° 36'і 42° 12' північної широти.
Воз'єднання Східної Румелії із Болгарією не отримало остаточної санкції великих держав, що підписали Берлінський трактат. Константинопольська конференція 24 березня 1886 року затвердила тільки передачу керування автономною областю Східна Румелія болгарському князеві на 5 років. За переписом 1887 року населення Болгарського князівства разом зі Східною Румелією становило 3 154 375 осіб, при цьому площа власне Болгарського князівства становила 63 045 км², в тому числі площа Східної Румелії — 33 590 км². На 1990 рік населення Східної Румелії становило 1 099 984 осіб.
Генеральні губернатори
- Александр Богоріді (1879—1884)
- Гаврил Кристевич (1884—1885)
- принц Фердинанд
Галерея
- Герб 1741 року Румелії, пізніше прийнятий за герб Східної Румелії
- Органічний устав — конституція Східної Румелії
Див. також
Література
- М. С. Бур'ян. Константинопольська конференція послів 1885 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
Посилання
- Румелия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Болгария//Большой энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона, (дополнение к статье)