Табачникова-Нятко Поліна Мусіївна
Полі́на Мусі́ївна Таба́чникова-Нятко́ (*8 (21) жовтня 1900 , Карабачин — †12 жовтня 1994, Київ) — українська радянська актриса, режисер і театральний педагог. Двічі лауреат Державної премії СРСР (1948, 1951). Народна артистка УРСР (1951).
| Поліна Мусіївна Табачникова | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Поліна Мусіївна Омельченко | |||
| Інші імена | Поліна Нятко | |||
| Народилася |
8 (21) жовтня 1900 Карабачин, Київська губернія,  Російська імперія, тепер Брусилівський район, Житомирська область,  Україна | |||
| Померла |
12 жовтня 1994 (93 роки) Київ, Україна | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Національність | українка | |||
| Громадянство |
 СРСР→ Україна | |||
| Діяльність | акторка, режисер | |||
| Alma mater | Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка | |||
| Чоловік | Ісай Аронович Табачников | |||
| Брати / сестри | Данилевич Віра Мусіївна | |||
| IMDb | ID 0638470 | |||
| Нагороди та премії | ||||
 | ||||
|
| ||||
Сестра Віри Данилевич.
Біографія
Народилася Поліна Омельченко (Нятко — акторський псевдонім) 8 (21 жовтня) 1900 року в селі Карабачині (нині Брусилівського району Житомирської області. З дитячих років захоплювалася поезією, особливо любила читати твори Т. Г. Шевченка. У 1916 році поступила до театральної школи Миколи Лисенка у Києві, яку закінчила у 1918 році. Її першими вчителями були Марія Михайлівна Старицька, Іван Олександрович Мар'яненко. Брала участь в студійних заняттях в малому театрі імені Івана Франка.
У 1918–1920 роках році працювала в «Молодому театрі». У 1920–1921 роках — в «Центростудії» (Київ), у 1921–1922 роках — у Київському шостому районному театрі імені Лесі Українки, в 1923–1924 роках театрі «Березіль», театрах Одеси (зокрема — в пересувному робітничо-селянському театрі), Дніпропетровська, Донецька, з 1940 року постійно в Київському українському драматичному театрі імені І. Франка.
З 1921 року викладала в драматичних студіях при різних театрах, у 1940–1960 роках — в Київському інституті театрального мистецтва імені І. Карпенка-Карого. Серед учнів: Ольга Кусенко, Ада Роговцева, Еліна Бистрицька, Юрій Тимошенко, Юхим Березін, Олександр Кузьменко.
Заміжня за викладачем КПІ ім. М.Горького (сучасний ім.М.Драгоманова) Ісаєм Ароновичем Табачниковим (1904 — 1983).
Жила в Києві. Померла 12 жовтня 1994 року. Похована на Байковому кладовищі (ділянка № 33).
Творчість
За роки театральної діяльності П. М. Нятко виконала багато ролей, що увійшли в золотий фонд український радянської культури. Створені актрисою образи: Беатріче в комедії Шекспіра «Багато галасу даремно», Мавки в «Лісовій пісні» Лесі Українки, Катерини в п'єсі О. Корнійчука «В степах України».
Окрім театру, Поліна Нятко активно працювала і в кіно та на радіо. Примітний внесок П. М. Нятко у справі популяризації творчої спадщини Т. Г. Шевченка, художнім читанням поезій якого вона віддала більш як шість десятиліть.
Ролі в поемі «Гайдамаки» (театр «Березіль»), у кінофільмах «Коліївщина» і «Прометей» за творами Т. Г. Шевченка.
Також знялася в ряді кінокартин: «Позбавлені дня» («Без сонця») (1927, ВУФКУ), «Шельменко-денщик» (1957), «Поема про море» (1958), «Літа дівочі» (1961), «Зелена гілка травня» (1961), «Дипломати мимоволі» (1978), «Смужка нескошених диких квітів» (1979) та ін.
Відзнаки
- В 1951 році за заслуги в розвитку театрального мистецтва П. М. Нятко було удостоєно звання народної артистки УРСР.
- Двічі дауреат Державної премії СРСР (1948, 1951).
Джерела та література
- В. П. Швидкий. Нятко Поліна Мусіївна // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 499. — 728 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Посилання
- Нятко Поліна Мусіївна // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 608.
- Дубинка П. газета «Ленінський шлях», 21 жовтня 1980.
- Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)