Тимошенко Юрій Трохимович

Ю́рій Трохи́мович Тимоше́нко (сценічний псевдонім Тарапунька; * 2 червня 1919, Полтава, УНР — 1 грудня 1986, Ужгород, УРСР) — український радянський актор, артист розмовного жанру. Народний артист УРСР (з 1960), лауреат Сталінської премії (1950).

Тимошенко Юрій Трохимович
Ім'я при народженні Юрій Трохимович Тимошенко
Народився 2 червня 1919(1919-06-02)
Полтава
Помер 1 грудня 1986(1986-12-01) (67 років)
Ужгород
Поховання Байкове кладовище
Громадянство  СРСР
Діяльність актор, комік
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (1941)
Роки діяльності 1940-1986
Дружина Ольга Кусенко
Юлія Пашковська
Провідні ролі Тарапунька
Банщик Мочалкін
IMDb ID 0863782
Нагороди та премії
Медаль «За оборону Києва»
Медаль «За оборону Сталінграда»
Медаль «За визволення Варшави»
Медаль «За визволення Праги»
Медаль «За взяття Кенігсберга»
Медаль «За взяття Берліна»
Медаль «За доблесну працю (За військову доблесть)»
Медаль «За бойові заслуги»

Біографія

1937 року закінчив школу № 3; 1941 — Київський театральний інститут. На естраді з 1940.

Під час радянсько-німецької війни виступав разом з Юхимом Березіним на фронті в складі ансамблю пісні й танцю Південно-Західного фронту. Спочатку виступали в образах кухаря Галкіна (Березін) та банщика Мочалкіна (Тимошенко).

Після війни з 1946 в Українській республіканській естраді (з 1959 року — Укрконцерт). У серпні 1946 на Всесоюзному конкурсі артистів естради першої премії удостоєно киян Є. Березіна і Г. Тимошенка (розмовний жанр). 1950 року отримав Сталінську премію за роль солдата Костянтина Зайченка у фільмі «Падіння Берліна». Певний час виконував монологи під прізвиськом Бублика, аж поки Олександр Довженко не запропонував йому прізвисько міліціонера Тарапуньки. Назва пішла від річки Тарапуньки в Полтаві, де Тимошенко провів своє дитинство. Березіну запропонували псевдонім Штепсель, бо він виконував у той час образ електромонтера. Цей дует був популярним протягом 40 років, його екранізовано також і в кіно.

Був одружений з Ольгою Кусенко та Юлією Пашковською. Нагороджений чотирма орденами, а також медалями.

Могила Юрія Тимошенка

Помер від серцевого нападу під час гастролей. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 31).

Фільмографія

Пам'ять
меморіальна дошка

У Києві, на вулиці Рейтарській, 20/24, де в 1983–1986 роках жив Юрій Тимошенко, встановлено меморіальну дошку (бронза; барельєф)[1].

В журналі "Перець № 10 за 1979р розміщено дружній шарж А.Арутюнянца, присвячений 60-річчю актора.[2]

Примітки
  1. interesniy.kiev.ua[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
  2. Журнал перець 1979 10. www.perets.org.ua (укр.). Процитовано 10 квітня 2021.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.