Тартаков Йоаким Вікторович
Йоаким Вікторович Тартако́в (нар. 14 листопада 1860, Одеса — пом. 23 січня 1923, Петроград) — російський співак, режисер, педагог вокалу. «Заслужений артист імператорських театрів» з 1911 року, заслужений артист Республіки з 1923 року.
| Йоаким Вікторович Тартаков | |
|---|---|
 | |
| Основна інформація | |
| Дата народження | 2 листопада 1860 |
| Місце народження | Одеса, Херсонська губернія, Російська імперія |
| Дата смерті | 23 січня 1923[1] (62 роки) |
| Місце смерті | Петроград, РСФРР, СРСР |
| Поховання | Тихвінське кладовищеd |
| Громадянство | Російська імперія і СРСР |
| Національність | єврей |
| Професії | співак, оперний співак |
| Освіта | Санкт-Петербурзька державна консерваторія імені Миколи Римського-Корсакова |
| Праця в операх | |
| Співацький голос | баритон |
 Файли у Вікісховищі | |
Біографія
Народився 2 [14] листопада 1860 року в Одесі в єврейській сім'ї ремісника. Освіту здобув у 2-й одеській гімназії. Батько його, палкий прихильник італійської опери, щосуботи водив родину в театр. Співу Йоаким навчався в Одесі, а його першим професором була примадонна італійської опери А. В. Лушковська[2]. 1877 року вступив до Санкт-Петербурзької консерваторії, яку закінчив 1881 року (учень Камілло Еверарді).
У 1881—1882 роках соліст Одеської опери. З 1882 по 1884 рік співав у Маріїнському театрі у Санкт-Петербурзі. З 1884 по 1894 рік — у Київській опері. У 1894—1923 роках соліст (з 1909 року також головний режисер) Маріїнського театру. Одночасно у 1920—1923 роках — професор Петроградської консерваторії.
Помер в Петрограді 23 січня 1923 року від ран, отриманих в автомобільній аварії на проспекті Обухівської оборони, коли він повертався з шеф-концерту для робітників[3]. Похований на Тихвінському кладовищі Олександро-Невської лаври. Надгробок з піщаника, граніту: 390x164x164. Архітектор Іван Фомін; скульптори Яків Троуп'янський (маски-акротерії), Віктор ;Сінайський (барельєф). Встановленний у 1923—1924 роках[3].
Театральні роботи
- Гамлет («Гамлет» Тома);
- Григорій Брудний («Царева наречена» М. Римського-Корсакова);
- Зурга («Шукачі перлин» Ж. Бізе);
- Дон-Карлос («Кам'яний гість» О. Даргомижського;
- Демон («Демон» А. Г. Рубінштейна);
- Єлецький («Пікова дама» П. І. Чайковського);
- Онєгін («Євгеній Онєгін» П. І. Чайковського);
- Ріголетто («Ріголетто» Дж. Верді);
- Яго («Отелло» Дж. Верді);
- Шакловитий («Хованщина» М. Мусоргського);
- Тоніо («Паяци» Р. Леонкавалло).
Примітки
Література
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 570. — ISBN 5-88500-042-5.