Тиневичі

Розташування

Знаходиться в західній частині Надсяння. Розташоване на відстані 5 км на південний захід від адміністративного центру ґміни Розвинниці, 13 км на південний захід від повітового центру Ярослава і 42 км на схід від воєводського центру Ряшева. Лежить над річкою Молочкою — правою притокою Віслоку.

Історія

За податковим реєстром 1515 р. село належало до фортеці Порохник, були 2 лани (коло 50 га) оброблюваної землі та піп[2] (отже, вже тоді в селі була церква).

За податковим реєстром 1589 р. село належало Івану Пенянжику, були 1 лан (коло 25 га) оброблюваної землі, млин, корчма, 3 загородники без земельної ділянки і 2 коморники без тяглової худоби.[3] До 1772 року Тиневичі входили до складу Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. Тиневичі знаходились у Ярославському повіті Королівства Галичини і Володимирії, в селі було 36 будинків і 205 мешканців, а на землях фільварку було 6 будинків і 73 мешканці, з них 127 греко-католиків, 142 римо-католики і 9 юдеїв. Українці-грекокатолики належали до парафії Порохник Порохницького деканату Перемишльської єпархії.[4] На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки Тиневичі разом з усім Надсянням були окуповані Польщею в результаті кривавої війни. Тиневичі входили до Ярославського повіту Львівського воєводства, в 1934—1939 рр. — у складі ґміни Розьвениця. На 1.01.1939 в селі проживало 420 мешканців, з них 145 українців, 270 поляків і 5 євреїв. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці Тиневич утратили розмовну українську мову, хоча їх частина ще зберігала греко-католицьку віру й усвідомлення свої національності.[5]

16 серпня 1945 року Москва підписала й опублікувала офіційно договір з Польщею про встановлення лінії Керзона українсько-польським кордоном. Українці не могли протистояти антиукраїнському терору після Другої світової війни. Частину добровільно-примусово виселили в СРСР (116 осіб — 33 родини)[6]. Решта українців попала в 1947 році під етнічну чистку під час проведення Операції «Вісла» і була депортована на понімецькі землі у західній та північній частині польської держави, що до 1945 належали Німеччині.

У 1975—1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][7]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 235 53 159 23
Жінки 259 46 158 55
Разом 494 99 317 78

Пам'ятки

Церква в селі вже була в 1515 р.

У 1709 році українці збудували дерев'яну греко-католицьку церкву св. Димитрія. Належала до парафії Порохник Порохницького деканату Перемишльської єпархії. Після виселення українців перетворена на костел, з 1980-х служить складом для релігійних декорацій римо-католицької парафії. У 1970-х роках змінена форма даху церкви і зруйнована давня дерев'яна дзвіниця.

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тиневичі

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 133.(лат.)
  3. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. — p. 12.(лат.)
  4. Tyniowice // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 714. (пол.)
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 109.
  6. Нові джерела щодо примусового переселення українців у 1944—1946 роках (за матеріалами Державного архіву Львівської області)
  7. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.