Трахтемирівська сотня
Трахтемирівська сотня (вона ж і Терехтемирівська) — козацька сотня, адміністративно-територіальна та військова одиниця Переяславського полку у добу Гетьманщини.
Трахтемирівська сотня | |
---|---|
Основні дані | |
Полк: | 1649-1667 — Канівський полк 1667-1782 — Переяславський |
Утворена: | 1648 |
Ліквідована: | 1782 |
Населені пункти | |
Центр: | Трахтемирів |
Кількість слобід: | Карань, Полуботькова |
Кількість сіл: | Стовп'яги, Гречаники, Яшники, Підсінне, Андруші, Козинці, В'юнище, Городище. |
Кількість хуторів: | 11 [1] |
Сотенна влада | |
Сотники | |
Історія
Одним із найстаріших козацьких осередків було містечко Трахтемирів яке відоме з кінця XVI ст. Від початку XVII ст. це був центр українського реєстрового козацтва. В 30-х pоків XVII ст. тут сформувався Канівський козацький полк, на території якого знаходився і Трахтемирів. Козацький військовий загін армії Б. Хмельницького утворився у ньому ще на початку 1648 року, як адміністративно-військовий підрозділ Канівського полку. Трахтемирівська сотня юридично оформлена за Зборівським трактатом у жовтні 1649 року у кількості 167 козаків. Протягом 1649—1667 pp. була у складі Канівського полку.
Після Андрусівської угоди Трахтемирів, хоч і лежав на правому березі Дніпра, відійшов до Московського царства і був включений разом з околицею та лівобережними селами, біля Трахтемирівської переправи через Дніпро, до Переяславського полку. У його складі сотня перебувала від 1667 до 1782 року.
Поселення Трахтемирівської сотні в 1750—1769 pоках: Андруші, В'юнище, Городище, Гречаники, Караньська слобода, Козинці, Підбілки (?), Підсінне, Полуботькова слобода, Стовп'яги, Яшники. Сотенний центр: містечко Трахтемирів.
Після ліквідації сотні в 1782 році, її поселення увійшли до Переяславського повіту Київського намісництва. У 1970-х роках, більшість з них будуть затопленні водами Дніпра зі створенням Канівського водосховища.
Сотенний устрій
Сотники
- Цепковський (1649)
- Бутенко Андрій (1659)
- Сергій (1660)
- Труш (1665)
- Лесенко Семен (1682)
- Цибуленко Семен (1682—1683)
- Дараган Федір (1695—1706)
- Іскра Клим Захарович (1708—1712)
- Рустанович Яків (1717—1732)
- Гриневич Сава Петрович (1732—1754)
- Дах Костянтин (1736; 1737)
- Милаш Григорій (1738; 1739)
- Салута Степан (1747, н.)
- Киселівський Федір (1754—1755)
- Гриневич Сава Петрович (1755—1757)
- Гриневич Михайло Савич (1757—1767)
- Гриневич Федір Савич (1767—1779)
Писарі
- Логвинович Герман (1732—1734)
- Кіндратович Іван (1736—1737)
- Гаврилович Яким (1738—1740)
- Василевич Назар (1741—1746)
- Романович Григорій (1752)
- Романович Йосип (1758—1763)
- Сірик Степан (1768)
- Бечка Степан (1769—1782)
Осавули
- Федоренко Яким (1732)
- Печеник Лаврін (1734)
- Бович Дмитро (1736)
- Матяш Федір (1737—1762)
- Ємець Антін (1767—1782)
Хорунжі
- Бовенко Василь (1729—1732)
- Тарасенко Максим (1734)
- Матюк Денис Тимофійович (1736)
- Туркало [Турченко] Ярема 1737—1762)
- Середа Григорій (1766)
- Савенко Григорій (1769—1772)
- Матвієнко Яків (1772—1776)
- Курилко Данило (1776—1782).
Городові отамани
- Дах Костянтин (1731—1737)
- Милаш Григорій (1738—1739)
- Салута Степан (1741)
- Городниченко Андрій (1743—1746)
- Масло Григорій (1752)
- Кривенко Андрій (1757—1758)
- Чубук Марко (1762)
- Савенко Григорій (1772—1774)
- Солонина Павло 1779—1782)
Опис Трахтемирівської сотні
За описом Київського намісництва 1781 року наявні такі дані про основні села та населення Трахтемирівської сотні напередодні ліквідації[2]:
Села, селища, слободи і хутори Трахтемирівської сотні, що у Переяславському повіті (тобто на лівому березі Дніпра) [1] |
Дворян і шляхетства |
Різночинців |
Духовенства |
Церковників |
Греків |
Хат | Всього | |||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
козаків виборних | козаків підпомічників | міщан | посполитих коронних, в тому числі рангових | посполитих власницьких, різночинських і козацьких підсусідків | хат | за останньою 1764 року ревізії душ | ||||||
село Стовп'яги з селищем Гречаники | 1 | 3 | 1 | 1 | — | 30 | 23 | — | 11 | 40 | 104 | — |
село Яшники | — | — | 1 | 1 | — | 5 | 15 | — | — | 64 | 84 | — |
село Підсінне | 1 | 2 | 1 | 1 | — | 26 | 20 | — | — | 30 | 76 | — |
село Андруші | — | — | 1 | — | — | — | — | — | — | 38 | 38 | — |
слобода Карань | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 34 | 34 | — |
слобода Полуботькова | 1 | — | — | — | — | — | — | — | — | 19 | 19 | — |
село Козинці | 2 | — | 1 | 1 | — | 28 | 16 | — | — | 29 | 73 | — |
село В'юнище | 1 | 1 | 1 | 1 | — | 18 | 12 | — | — | 69 | 99 | — |
селище Городище | — | — | — | — | — | 18 | 9 | — | — | 11 | 38 | — |
хутір Гречаницький | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 4 | 4 | — |
хутір судді полкового Лебединського | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 2 | 2 | — |
хутір ранговий коменданта переяславського | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | — | 1 | — |
хутір колезького асесора Гриневича | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
хутір Голосіївський | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
хутір судді полкового Дарагана | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
хутір бунчукового товариша Маркевича | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 4 | 4 | — |
хутір Чаплінський | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
хутір судді полкового Ісаєвича | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 3 | 3 | — |
хутір Кафедрального Переяславського монастиря | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
хутір судді полкового Дарагана | — | — | — | — | — | — | — | — | — | 1 | 1 | — |
Всього у сотні Трахтемирівській | 6 | 6 | 6 | 5 | — | 125 | 95 | — | 12 | 353 | 585 | 1431 |
Див. також
Примітки
- За описом Київського намісництва на 1781 р.
- Описи Київського намісництва 70—80 років XVIII ст.: Описово-статистичні джерела/ АН УРСР. Археогр. комісія та ін. — К.: Наукова думка, 1989. — 392 с. — ISBN 5-12-000656-6. — С. 101—102
Література
- Заруба В.М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648-1782 рр. — Дніпропетровськ, 2007. — С. 210-211.
- Кривошея В.В. Українська козацька старшина. Ч 1. Реєстр урядників гетьманської адміністрації. — Вид. 2-ге, доповнене, уточнене і виправлене. — Київ : Стилос, 2005. — С. 149-150.
- Генеральний опис Лівобережної України 1765-1769. Покажчик населених пунктів. — Київ, 1959. — С. 64-65.