Триметоприм

Триметопри́м — синтетичний антибіотик, що є похідним діамінопірімідину, який застосовується перорально та парентерально. Триметоприм застосовується у клінічній практиці з 1962 року, і вперше він почав застосовуватися у Фінляндії для профілактики захворювань сечових шляхів.[1]

Триметоприм
Систематична назва (IUPAC)
5-(3,4,5-Trimethoxybenzyl)pyrimidine-2,4-diamine
Ідентифікатори
Номер CAS 738-70-5
Код ATC J01EA01
PubChem 5578
DrugBank DB00440
Хімічні дані
ФормулаC14H18N4O3 
Мол. маса290,32 г/моль
SMILES eMolecules & PubChem
Фармакокінетичні дані
Біодоступність90-100%
Метаболізмгепатичний
Період напіврозпаду9-13 год.
Виділеннянирковий,фекалії
Терапевтичні застереження
Кат. вагітності

B3(AU) C(США)

Лег. статус

Prescription Only (S4) (AU) POM (UK) ℞-only (US)

Використання перорально, в/в

Фармакологічні властивості

Триметоприм — синтетичний антибактеріальний препарат, що по хімічній будові є похідним діамінопірімідину, що застосовується перорально та парентерально. Триметоприм має бактеріостатичну дію. По механізму дії препарат відноситься до інгібіторів дигідрофолатредуктази. Триметоприм інгібує метаболізм бактерій та найпростіших, порушуючи синтез фолієвої кислоти шляхом блокування ферменту дифолатредуктази. До препарату чутливими є наступні збудники: стафілококи, стрептококи, клебсієли, Escherichia coli, сальмонели, нейсерії, Proteus spp., лістерії, Enterobacter spp., Bacillus spp., Citrobacter spp., Serratia spp., Haemophilus spp., Morganella morganii, Nocardia spp., а також деякі найпростіші — токсоплазми, пневмоцисти. Нечутливими до препарату є Enterococcus spp., Pseudomonas spp. та більшість анаеробних бактерій.

Фармакодинаміка

Триметоприм швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту, максимальна концентрація в крові препарату досягається протягом 1—2 годин. Біодоступність триметоприму при пероральному застосуванні становить 90—100 %, при внутрішньовенному застосуванні становить 100 %. Препарат добре зв'язується з білками плазми (на 45 %). Препарат створює високі концентрації у більшості тканин та рідин організму, особливо в печінці, нирках та рідинах організму. Триметоприм добре проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Триметоприм частково метаболізується в печінці з утворенням активних метаболітів. Період напіввиведення препарату складає 9-13 годин. Виводиться триметоприм з організму переважно нирками в незміненому вигляді, частково нирками у вигляді активних метаболітів, частково з калом та жовчю. При нирковій недостатності період напіввиведення препарату може зростати до 50 годин, у новонароджених цей час складає 19 годин.

Показання до застосування

Триметоприм як самостійний препарат застосовують для лікування інфекцій сечовидільних шляхів. У комбінації з сульфаметоксазолом або іншими сульфаніламідними препаратами триметоприм застосовують для лікування при гострому отиті, пневмоцистній пневмонії, токсоплазмозі, нокардіозі, діареї мандрівників. Препарат може застосовуватися у комбінації з дапсоном для лікування пневмоцистної пневмонії.

Побічна дія

При застосуванні триметоприму самостійно побічні ефекти препарату є не дуже частими. Спостерігають частіше такі: висипання на шкірі, синдром Стівенса-Джонсона, діарея, нудоту, блювання, погіршення апетиту, біль у животі, нефропатію, головний біль, асептичний менінгіт, метгемоглобінемія, агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія, анемія. При застосуванні триметоприму сумісно з сульфаметоксазолом або іншими сульфаніламідами побічні явища спостерігають значно частіше[2], можливо виникнення наступних побічних ефектів:

У хворих на СНІД частота побічних реакцій, особливо гарячки, висипань на шкірі, лейкопенії і збільшення активності амінотрансфераз, значно підвищується.

Протипоказання

Триметоприм протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, мегалобластній анемії, дітям раннього віку, при тяжкій печінковій та нирковій недостатності, вагітності та годуванні грудьми, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Форми випуску

Триметоприм випускається у вигляді таблеток по 0,1 г. У комбінації з сульфаметоксазолом або іншими сульфаніламідами випускається у співвідношенні 5 частин сульфаметоксазолу та 1 частина триметоприму. у вигляді ампул по 5 мл. (400/80 мг); таблеток по 100/20, 200/40, 400/80 та 800/160; та сиропу для застосування всередину по 0,24 мг/5 мл.

Застосування у ветеринарії

Триметоприм застосовується у ветеринарній практиці для лікування телят, ягнят, козенят, свиней та свійської птиці (курей-бройлерів) при захворюваннях травної системи та сечовивідних шляхів (у поєднанні з сульфадіазином)[3]; для лікування інфекцій сечовивідних шляхів або з профілактичною метою самостійно[4] та для лікування інфекцій дихальної системи, травної системи, сечостатевої системи, маститу, септицемії, післяродових інфекцій, інфекцій вушних раковин, очей та ротових ран у великої рогатої худоби, коней та собак (у поєнанні з сульфадіазином)[5]; для лікування шлунково-кишкових інфекцій у телят, кіз, свиней, овець, свійської птиці у поєднанні з колістином.[6]

Примітки
  1. Huovinen, P (1 червня 2001). Resistance to trimethoprim-sulfamethoxazole.. Clinical Infectious Diseases 32 (11): 1608–14. PMID 11340533. doi:10.1086/320532. (англ.)
  2. http://www.antibiotic.ru/books/mach/mac0114.shtml (рос.)
  3. http://premiks.com.ua/produkciya/liki/89-intertrim-480-oral.html
  4. http://www.zoovet.ru/slovo.php?slovoid=5862 (рос.)
  5. http://too-vet-farm.satu.kz/p791184-inektsiya-sulfadoksina-trimetoprima.html Архівовано 14 липня 2014 у Wayback Machine. (рос.)
  6. http://medicalplanet.su/834.html (рос.)

Література
  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.354)
  • Фармакологія: підручник / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 4-е вид., виправл. — К.: ВСВ «Медицина», 2011.— 520 с. ISBN 978-617-505-147-4 (С.?)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.