Трубчевськ

Місто розташоване на обох берегах річки Десна, лівій притоці Дніпра, при цьому більша частина знаходиться на правому березі, а мікрорайон "Бородьо́нка" (навколо залізничної станції) — на лівому березі, за 5 км на південь.

Вдале розташування Трубчевська на високому березі річки Десни, на значному торговельному шляху, що з’єднувався Десною з Новгородом-Сіверським, Черніговом та Києвом, призвело до того, що ще з часів Володимира Великого тут було створено значний торговельний центр, у якому, окрім сіверян, жили й переселені сюди Володимиром радимичі. Сама назва Трубчевська свідчить про зв'язок його імені з річковим торговельним шляхом, адже «трубою» в часи Київської Русі називалася протока, або річкове русло. Тодішній Трубчевськ знаходився у 10 кілометрах південніше від сучасного, на місці злиття Десни із протокою Бистриком, що тягнеться аж на 28 км. Місце, де стояв стародавній Трубчевськ і дотепер люди називають Трубою[1].

Місто є одним з найстаріших в Росії. Вперше згадується в 975 році як Трубеч, пізніше — Трубецьк, Трубчеськ, Трубезьк. Тоді воно знаходилось за 10 км нижче за течією Десни, біля сучасного села Кветунь. На сучасному місці — з XII століття, коли став центром Трубчевського удільного князівства. В 1240 році місто захопили татари, в 1356 році — литовці на чолі з Ольгердом. Князь передав його своєму сину Дмитру Ольгердовичу, родоначальнику династії Трубецьких. В 1500 році Трубчевськ захоплений Московським князівством, в 1609 році — поляками (в 1618 році відійшов до Речі Посполитої за Деулінським перемир'ям). В 1644 році місто було дароване Російській державі польським королем Владиславом IV. В XVII—XIX століттях Трубчевськ розвивався як торгово-промислове місто.

В місті працюють АТ «Нерусса», овочесушильний, сироробний та хлібний заводи, трикотажна фабрика, лісгосп, підприємство з виробництва промислових волокон.

Місто є кінцевою точкою залізничної гілки з Суземки.

В місті діють політехнічний технікум, аграрний та педагогічний коледжі, 2 школи, гімназія та професійний ліцей.

У місті пам’ятка суспільної мурованої архітектури Кам'яниця.

• Коваленко В. П. Трубчевськ (Трубецьк) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 166. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Ігор Роздобудько. Трубчевське князівство. // Стародубщина. Нарис українського життя краю.

• Міський портал
• Про місто^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• Історія герба
• Галерея та супутниковий знімок