Турмаліни

Двоколірний турмалін

Хімічний склад: SiO₂ — 30-44 %; B₂O₃ — 8-12 %; Al₂O₃ — 18-44 %; MgO — до 25 %; Na₂O — 1-6 %; H₂O — 1-4 %. Крім того, звичайно присутні FeO +Fe₂O₃ (до 38 %), CaO (до 4 %), K₂O, Li₂O, MnO, Cr₂O₃, а також F i Cl. За хімічним складом турмаліни поділяються на два ізоморфні ряди: 1) магнезіально-залізисті і 2) літієво-залізисто-марганцевисті.

Важливий мінерал бору. Хімічна формула:

• 1. За «Горной энциклопедией»: XY₃Z₆(Si₆O₁₈)[BO₃]₃ (OH, F)₁₊₃, де X — Na, Са; Y — Fe²⁺, Fe, Mn, Al, Li, Cr, V та ін.; Z — Al, Fe²⁺, Fe³⁺, Cr, Mg та ін. Група турмаліну включає дек. ізоморфних рядів, кінцеві члени яких мають свої власні назви, напр.: шерл (Y-Fe²⁺), дравіт (Y-Мg), ельбаїт (Y-Lі, AI).
• 2. За Є. Лазаренком: формула Na(Mg, Fe, Mn, Li, Al)₃Al₆(BO₃)₃(OH, F)₄[Si₆O₁₈].

Сингонія тригональна. Дитригонально-пірамідальний вид. Характерні подовжені стовпчасті, часто жердиноподібні або голчаті кристали; радіально-променисті, сплутано-волокнисті азбестовидні і мікрокристалічні масивні аґреґати. Густина 2,9-3,25. Тв. 7,0-7,5. Колір чорний, рожевий, бурий, зелений та ін. Блиск скляний. За кольором розрізняють різновиди Т.: рубеліт — червоний і рожевий; індиголіт — блакитний і синій; африцит — синьо-чорний; верделіт — зелений; ахроїт — безбарвний, прозорий; поліхромний (забарвлення зональне). Крихкий. Утворюється переважно при пневматолітових і гідротермальних процесах. Найчастіше зустрічається в пегматитових і кварцових жилах разом з кварцом, польовими шпатами, слюдами, каситеритом, топазом, флюоритом. Рідше магматичний (акцесорний у ґранітах), метаморфічний. Турмалін — це найбільш поширені боросилікати.

Сингонія тригональна, вид симетрії дитригонально-пірамідальний. Габітус. Кристали турмаліну звичайно мають стовпчастий габітус (витягнуті по потрійній осі) і велику кількість граней. На гранях призми відмічається чітка вертикальна штриховка. Головними формами на кристалах турмаліну є тригональні і гексагональні призми — {1010} i {1120}. Кристали зазвичай закінчуються комбінаціями тригональних і дитригональних пірамід; інколи вершина створена моноедром. Агрегати. Крім стовпчастих кристалів, відомі також тичкуваті, голчасті і променисті агрегати, а також зернисті суцільні скупчення турмаліну. Радіально-променисті агрегати одержали назву турмалінових сонць.

Колір дуже різноманітний і залежить від хімічного складу. Беззалізисті — рожеві, чорні, жовті і зелені; магнезіально-залізисті — чорні, бурі і темнозелені, фіолетовий, безбарвний, тощо. Часто різні частини одного кристалу мають різне забарвлення, яке змінюється як уздовж, так і поперек кристалу; такі кристали називаються «поліхромними». Широко поширені чорні турмаліни, які під мікроскопом виявляються зеленими, синіми або бурими. Блиск скляний. Спайність практично відсутня. Твердість 7-7,5. Питома вага 2,90-3,25.

Розрізняють:

• турмалін аквамариновий (турмалін зеленувато-блакитного й світло-блакитного кольору),
• турмалін африканський (торговельна назва жовто-зеленого, смарагдово-зеленого та блакитнувато-зеленого турмаліну з родовищ Африки),
• турмалін безбарвний (те саме, що ахроїт),
• турмалін благородний (прозорий турмалін без включень і дефектів, який застосовується для ювелірних виробів),
• турмалін бурий (те саме, що дравіт),
• турмалін ванадіїстий (різновид турмаліну шерлово-дравітового ряду з окр. Маріпоза, шт. Каліфорнія, США, який містить до 7,45 % V₂О₃ і 0,58 % V₂О₄),
• турмалін блакитний (турмалін зеленувато-блакитного й світло-блакитного кольору),
• турмалін дравітовий (зайва назва дравіту),
• турмалін залізистий (1. Шерл. 2. Бюргерит — турмалін, у складі якого переважає компонент: NaFe₃³⁺Al₆[F, O₃|Si₆O₁₈(BO₃)₃]),
• турмалін залізисто-магніїстий (загальна назва для проміжних членів ізоморфного ряду дравіту — шерліту),
• турмалін зелений (зелений прозорий різновид турмаліну),
• турмалін індиго-синій (те саме, що індиголіт),
• турмалін кавуновий (кристали турмаліну, в яких краї зеленого кольору, а середина — рожевого),
• турмалін кальціїсто-магніїстий (те саме, що увіт — CaMg₃(Al₅Mg)[(OH)_1-3|(BO₃)₃|Si₆O₁₈]),
• турмалін колорадський (турмалін безбарвний або рожевого, зеленого кольору з Колорадо), турмалін коричневий (те саме, що дравіт),
• турмалін кородований (кристали турмаліну з кородованими гранями і кутами),
• турмалін коштовний (різновид турмаліну, що застосовується для ювелірних виробів),
• турмалін літіїстий (ельбаїт),
• турмалін лужний (зайва назва турмаліну),
• турмалін магніїстий або магнезіальний (дравіт),
• турмалін малиновий (рубеліт),
• турмалін манґанистий (тсилаїзит — NaMn₃Al₆[(OH)_1-3|(BO₃)₃|Si₆O₁₈]),
• турмалін Меса Ґренд (коштовний різновид турмаліну з пегматитів Меса Ґренд, шт. Каліфорнія, США),
• турмалін Паля (коштовний різновид турмаліну з округу Паля, шт. Каліфорнія, США),
• турмалін південно-африканський (те саме, що турмалін трансваальський),
• турмалін синій (індиголіт), турмалін стовпчастий (кристали турмаліну стовпчастого обрису), турмалін титановий (різновид турмаліну, що містить до 4 % ТіО₂),
• турмалін трансваальський (турмалін зеленого кольору з провінції Трансвааль, ПАР),
• турмалін фіолетово-червоний (рубеліт),
• турмалін хромистий (різновид турмаліну темно-зеленого кольору, що містить 11—17 % Cr₂O₃; знахідки: Урал, РФ; шт. Орісса, Індія),
• турмалін чорний (шерл).

Походження ендогенне, високотемпературне, пегматитове, метаморфічне, гідротермально-метасоматичне. Переважно турмаліни виникають пневмалітовим і гідротермальним шляхом, а також в гранітних пегматитах і породах, що знаходяться з ними в контакті. Утворюють асоціацію з мінералами пегматитів — мікрокліном, альбітом, кварцом і мусковітом. У пегматитових і кварцових жилах турмалін найчастіше утворюється метасоматичним шляхом[1] і характеризуються підвищеною залізистістю. Інколи турмалін знаходиться в магматичних породах[2] як акцесорний мінерал. Мінерал стійкий до фізичного вивітрювання та переносу і перевідкладанню і тому накопичується в розсипах в асоціації з гематитом, корундом, цирконом, шпінелідами в кварцових відкладах.

Знахідки: Камполунго (Урі-Тессін, Швейцарія), о. Ельба (Італія), Шайтанка, Мурзинка, Сарапулка, Липовка (Урал, Росія). В Україні зустрічається на Волині та у Приазов'ї.

Родовища широко розповсюджені та чисельні. Найбільш відомі знаходяться на Шрі-Ланці, Мадагаскару, в Китайї, Мозамбіку (поліхромні і червоні турмаліни), Бразилії (штати Мінас-Жерайс, Баія), Бірмі, Анголі, Австралії, Індії, ПАР, Канаді (провінція Онтаріо), США (штаті Каліфорнія, Мен, Колорадо), Італії (о. Ельба), Швейцарії, Росії (Урал). На Уралі основні родовища турмаліну знаходяться в районі сіл — Липовка, Мурзінка, Шайтанка та інші. В Росії турмалін видобувається в Забайкаллі на Малханському родовищі, Шерлова гора, Борщовочний кряж та інших. Зустрічається також на Кольському півострові (рожевий і зелений турмаліни, шерл), в Карелії (шерл). В Україні залізистий турмалін — шерліт — широко розвинений на Волині та в Приазов'ї. Ювелірний турмалін відомий в Афганістані (Нурістан): в родовищах Дарає-Піч, Канокан, Джабо, Чормакс, Кантіва, Манданеша, Цоцум, Муалеві, Папру.

Більшість родовищ турмаліну пов'язані з кислими виверженими породами і поширені в багатьох гранітах і гранітоїдах, де утворюються в останній стадії застивання інтрузій. Характерні для різних гранітних пегматитів (шерл, індіголіт, поліхромні турмаліни). Зустрічаються в пневматоліто-гідротермальних родовищах, у польовошпатово-кварцових, турмаліново-кварцових жилах спільно з каситеритом, вольфрамітом, берилієм, топазом.

Турмалінові самоцвіти

Гарно забарвлені прозорі відміни використовуються як самоцвіти. В залежності від кольору і прозорості одні відміни турмаліну відносяться до дорогоцінного каміння, інші — до виробного. Найбільше цінуються прозорі відміни зеленого, синього і малиново-червоного кольору, а також поліхромні зелено-червоні. Каміння зеленого кольору називають власне турмаліном, або бразильським смарагдом. Для кристалів турмаліну характерний прояв піро- і п'єзоелектрики (вони електризуються при нагріванні, терті, тиску, причому один кінець кристала заряджається позитивно, інший — негативно). Крупні кристали турмаліну застосовують в радіотехніці. На кристалах турмаліну була відкрита поляризація світла.

• Ельбаїт
• Індиголіт
• Африцит
• Ахроїт
• Рубеліт
• Список мінералів
• Турмалінізація
• Сонце турмалінове

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Лазаренко Є. К., Винар О. М. Турмаліни // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
• Турмаліни // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
• Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2001—2004.

• Турмалін // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Хёрлбат Н., К. Клейн. Минералогия по системе Дэна. Пер. с англ. — М. Недра, 1982. — 728 с.

• Tourmaline classification Accessed September 12, 2005
• Mindat tourmaline group Accessed September 12, 2005
• ICA's tourmaline Page International Colored Stone Association on tourmaline
• Farlang historical tourmaline references USA localities, antique references,
• Webmineral elbaite page Crystallographic and mineral information on elbaite
• Turmalin-Blog Video and photos