Тюльпан Альберта

Тюльпа́н Альбе́рта[1] (Tulipa albertii, каз. Альберт қызғалдағы) багаторічна рослина роду тюльпан родини лілійних.

?
Тюльпан Альберта

Тюльпан Альберта на поштовій марці Казахстану 1997 року
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Відділ: Вищі рослини (Streptophyta)
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Клас: Однодольні (Liliopsida)
Порядок: Лілієцвіті (Liliales)
Родина: Лілійні (Liliaceae)
Підродина: Lilioideae
Триба: Tulipeae
Рід: Тюльпан (Tulipa)
Підрід: Tulipa
Вид: Тюльпан Альберта
Tulipa albertii
Regel, 1877
Синоніми
Tulipa vvedenskyi Botschantz.
Посилання
Віківиди: Tulipa albertii
IPNI: 542813-1
NCBI: 2173068

Історія

З 1876 по 1855 рр.. Альберт Регель працював лікарем в місті Кульджа і збирав рослини за завданням Петербурзького ботанічного саду. За зразком, знайденим ним, у 1877 році його батько Едуард Регель описав цей вид і назвав його на честь сина.

Опис

Цибулина яйцеподібна, до 3-4 см в діаметрі, з кожистими темно-бурними, продовженими лусками. Стебло сизе, з легким бордовим відтінком, міцне, присадкувате, разом з квітконіжкою до 20 см заввишки. Листя (3-4) сизі, майже блакитні, по краю хвилясті, поступово догори дедалі менші, нижній — еліптичний, верхній ланцетовий. Квітка одиночна, келихоподібна, без запаху, до 7 см заввишки; зовнішні листочки оцвітини загострені, внутрішні увігнуті, із закругленою або слабо виїмчастою верхівкою. Відрізняється великим поліморфізмом забарвлення — від чисто жовтого, помаранчевого і строкатого — до червоного і малиново-червоного. Дно квітки часто чорне зсередини. У жовтоквіткових форм звичайні червоні смуги по спинці і трикутні плями на внутрішній стороні листочків оцвітини. Тичинки 2,9 см заввишки. Під час розцвітання квітки вище зав'язі і в 2-3 рази коротше оцвітини. Пильовики темно-фіолетові або жовті. Плід коробочка, до 6 см завдовжки і 2,5 см завширшки, число нормально розвинених насінин до 240. Плодоніжка зазвичай яскраво забарвлена антоціаном в рожевий або коричневий колір, але завжди темніше коробочки. Насіння 0,6x0,5 см, неправильно округло трикутне, яскраво коричневе з темно-зеленою плямою в витягнутому верхньому кутку. Розмноження насіннєве, дуже рідко вегетативне. Цвіте з початку квітня до кінця першої декади травня, плодоносить у травні — червні.

Екологія

Росте в передгір'ях і невисоких сухих горах, на щебнистих і кам'янистих схилах з прорідженою рослинністю. У природних популяціях зустрічаються спонтанні гібриди з тюльпаном Грейга (Tulipa greigii).

Поширення

Тюльпан Альберта ендемічна рослина Середньої Азії. Ареал охоплює Прибалхашшя (Таргил, Куянкуз), Тянь-Шань (Каратау, Чу-Ілійські гори). Країни поширення: Казахстан, Киргизстан, Таджикистан.

Охоронні заходи

Вид перебував у Червоній книзі СРСР. Наразі занесений до Червоної книги Казахстану.[2]

Культивування

Вперше введений в культуру в Санкт-Петербурзі Е. Регелєм в 1877 році. Вирощується в ботанічних садах Бішкека, Ташкента, Москви, Києва, Донецька, Харкова, Мінська, Тарту.

Використання

Декоративна рослина. Перспективний для ландшафтних посадок і альпінаріїв. У селекції практично не використовується.

Див. також

Примітки

  1. Гриценко С. П., Балалаєва О. Ю. Латинська мова для студентів-агробіологів. Навчальний посібник. — К. : Центр навчальної літератури, 2006. — 384 с. — ISBN 966-364-263-7.
  2. Tulipa alberti Regel. Плантариум. Процитовано 18.11.2017. (рос.)

Література

  • Труды Императорского С.-Петербургского ботанического сада. — С.-Петербург, 1877. — Т. 5. — С. 264. (рос.)
  • Бочанцева З. Тюльпаны. Морфология, цитология и биология. — Ташкент : Изд-во АН Узбекской ССР, 1962. — 408 с. (рос.)
  • Головкин Б. Н., Китаева Л. А., Немченко Э. П. Декоративные растения СССР. — Москва : Мысль, 1986. — С. 49. (рос.)
  • Введенский А. И. Род 272. Тюльпан — Tulipa. // Флора СССР : в 30 т / В. Л. Комаров. — М.—Л. : Изд-во АН СССР, 1935. — Т. IV. — С. 320—464. (рос.)
  • Введенский А. И., Ковалевская С. С. Род Tulipa L. // Определитель растений Средней Азии. — Ташкент : ФАН, 1971. — Т. 2. — С. С. 94–109. (рос.)

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.