Улакли

Улакли́ (урум. Улахлы) село в Україні, у Великоновосілківський район Донецької області. Орган місцевого самоврядування Багатирська сільська рада.

село Улакли
Герб Улакли
Країна  Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Волноваський район
Громада Великоновосілківська селищна громада
Код КАТОТТГ UA14040010200028227
Облікова картка Улакли 
Основні дані
Засноване 1779
Населення 746 (01.01.2014)
Площа 2.048 км²
Густота населення 364.3 осіб/км²
Поштовий індекс 85542
Телефонний код +380 6243
Географічні дані
Географічні координати 47°59′27″ пн. ш. 37°05′31″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
111 м
Водойми р. Сухі Яли, Вовча
Відстань до
обласного центру
67,1 км
Відстань до
районного центру
31,5 км
Найближча залізнична станція Роя
Відстань до
залізничної станції
17 км
Місцева влада
Адреса ради 85542, с. Костянтинопіль, вул. Мічуріна, 24
Сільський голова Куропятник Олександр Миколайович
Карта
Улакли
Улакли
Мапа

 Улакли у Вікісховищі

Загальні відомості

Відстань до райцентру становить близько 31 км і проходить переважно автошляхом Т 0518. Розташоване за 17 км від залізничної станції Роя. Населення — 867 особи. Через село проходить автошлях Н15 сполученням Донецьк Запоріжжя.

Землі села межують із територією с. Зеленівка та Дачне Мар'їнського району Донецької області.

Історія

Улакли засноване 1779 року грецькими переселенцями з однойменного поселення в Криму. І нині представники грецької громади становлять більшість мешканців села.

За даними на 1859 рік у казенному селі Улакли (Джемрек) Маріупольського грецького округу Олександрівського повіту Катеринославської губернії мешкало 975 осіб (488 чоловічої статі та 487 — жіночої), налічувалось 152 дворових господарств, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у грецькій колонії Улакли (Джемрек) Богатирської волості Маріупольського повіту Катеринославської губернії мешкало 1170 осіб, налічувалось 195 дворових господарств, існували православна церква, школа, лавка й цегельний завод[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1680 осіб (868 чоловічої статі та 812 — жіночої), з яких 1653 — православної віри[3].

У 1908 році в грецькому поселенні мешкало 1968 осіб (1034 чоловічої статі та 934 — жіночої), налічувалось 315 дворових господарства[4].

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 867 осіб, із них 2,08 % зазначили рідною мову українську, 71,86 % російську, 10,03 % грецьку, 0,46 % молдовську та 0,12 % білоруську мову[5].

Відомі люди

Галерея

Примітки

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 2419) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-63)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Маріупольскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 9-4)
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Донецька область
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.