Умова Оре

У теорії кілець умовою Оре називається деяка властивість елементів некомутативного кільця при якій для кільця можна побудувати кільця часток із властивостями схожими до комутативного випадку.

Мотивація

У комутативній алгебрі, локалізація кільця є одним із найважливіших засобів дослідження. При локалізації елементи деякої множини кільця стають оборотними і можуть розглядатися як знаменники. Щоб така конструкція мала зміст необхідно лише щоб множина була мультиплікативною, містила 1 і не містила 0.

При спробі узагальнити цю конструкцію на випадок некомутативних кілець виникає кілька проблем. Хоча можна ввести абстрактні кільця в яких елементи будуть оборотними і які задовольняють деяку універсальну властивість аналогічну до комутативного випадку, але ці кільця загалом мають погані властивості і їх не просто задати. Навіть у випадку кілець без дільників нуля, наприклад, існують кільця які не можна вкласти у тіло, тобто у цьому випадку немає загальної конструкції аналогічної до поля часток.

Більш конкретно, якщо намагатися подібно до комутативного випадку формально розглядати вирази виду as−1, то виникають проблеми із інтерпретацією добутку (as−1)(bt−1). Щоб можна було отримати змістовну конструкцію такого виду потрібно переписати добуток s−1b як b1s1−1. Якщо це можливо, то помноживши зліва на s і справа на s1, отримаємо еквівалентну умову bs1 = sb1. Відповідно для довільних добутків потрібно для всіх b і s існування b1 і s1 із s1 ≠ 0 і для яких as1 = sa1.

Норвезький математик Ойстен Оре у 1931 році ввів саме цей критерій і показав, що при цьому можна ввести кільця часток із хорошими математичними властивостями [1]. Надалі ідеї Оре були узагальнені Кейзо Асано [2] і іншими.

Означення

Нехай є довільним некомутативним кільцем. Нехай є множиною регулярних елементів (тобто елементів, що не є лівими чи правими дільниками нуля). Ця множина є мультиплікативною, не містить 0 і містить 1 (якщо R є кільцем з одиницею). У випадку кілець без дільників нуля .

Кільце задовольняє праву умову Оре, якщо для всіх елементів існують елементи для яких або еквівалентно:

.

Кільце у якому виконується права умова Оре називається правим кільцем Оре.

У випадку кілець без дільників нуля задовольняє праву умова Оре, якщо для всіх елементів виконується умова:

,

тобто і мають деяке спільне кратне справа окрім 0.

Еквівалентно можна ввести означення лівої умови Оре і лівого кільця Оре.

Кільця і тіла часток

Класи еквівалентності

Якщо кільце задовольняє праву умову Оре, то можна сформувати кільце правих часток подібно до того, як утворюється кільце часток для комутативного кільця. Елементами кільця часток будуть вирази виду

де .

Дві «частки» і вважаються рівними якщо існують елементи для яких і . (Формально, вводиться відношення еквівалентності на множині , і позначає клас еквівалентності .)

Арифметичні операції

Для введених «часток» можна ввести операції додавання і множення. А саме для і згідно умови Оре існують регулярні елементи для яких Тоді додавання задається як

Також для і згідно умови Оре існують для яких і множення можна ввести як

Введені операції додавання і віднімання є коректними, тобто не залежать від представників класів еквівалентності часток і від елементів і із умов Оре.

Усі частки із операціями додавання і множення утворюють кільце, яке позначається або і називається класичним правим кільцем часток.

Усі елементи утворюють одну частку (належать одному класу еквівалентності). Цей клас є одиницею у кільці .

Аналогічно можна ввести означення лівого кільця чи тіла часток. Варто зауважити, що кільце може задовольняти праву умову Оре і не задовольняти ліву і навпаки. Проте, якщо кільце є одночасно лівим і правим кільцем Оре (або просто кільцем Оре), тоді відповідні ліві і праві кільця часток є ізоморфними.

Канонічне вкладення у кільце часток

Для будь-якого елементи належать одному класу і визначається ін'єктивний гомоморфізм що є вкладенням у .

Кільця правих часток і ін'єктивний гомоморфізм кілець , задовольняють умови:

  • Для всіх , є оборотним елементом.
  • Кожен елемент можна записати як для деяких .

Теорема Оре

Теорема Оре: Для кільця існує вкладення у кільце з одиницею , що задовольняє дві вказані умови, якщо і тільки якщо є правим кільцем Оре.

Тіло часток

Якщо є кільцем без дільників нуля, то його кільце правих часток буде тілом і ця конструкція узагальнює поле часток для комутативних областей цілісності.

До того ж виконується універсальна властивість

Якщо є гомоморфізмом кілець для якого для всіх є оборотним елементом у тоді однозначно продовжується до гомоморфізму

Властивості і приклади

  • Кожне (ліве чи праве) кільце Нетер без дільників нуля задовольняє (ліву/праву) умову Оре.
  • Кільце без дільників нуля є (правим/лівим) кільцем Оре якщо і тільки якщо воно є рівномірним (лівим/правим) модулем над собою, тобто перетин двох ненульових підмодулів завжди буде ненульовим підмодулем.
  • Кільце цілих кватерніонів є кільцем Оре і його тілом часток є тіло раціональних кватерніонів.
  • Довільне комутативне кільце є кільцем Оре і звичайна локалізація є кільцем часток.
  • Нехай поле, кільце многочленів від змінної і — кільце раціональних функцій над від змінної . Тоді кільце
є правим кільцем Оре із кільцем правих часток
.
Проте це кільце не є лівим кільцем Оре оскільки
тобто ліва умова Оре порушується.

Узагальнення

Означення кільця (правих) часток можна модифікувати для більш загальних множин (замість «класичної» множини регулярних елементів кільця ). В загальному випадку проте гомоморфізм може не бути ін'єктивним. Натомість виконується умова:

ker .

Кільце (правих) часток щодо множини можна побудувати якщо і тільки якщо задовольняє властивості:

  • Для всіх існують елементи , для яких , (узагальнення умови Оре для .)
  • Якщо для існує елемент для якого , то існує також із властивістю .

Примітки

  1. Øystein Ore: Linear equations in non-commutative fields. In: Annals of Mathematics. 32, 1931, ISSN 0003-486X, S. 463–477.
  2. Keizo Asano: Über die Quotientenbildung von Schiefringen. In: Journal of the Mathematical Society of Japan. Vol. 1, No. 2, 1949, ISSN 0025-5645, S. 73–78, DOI:10.2969/jmsj/00120073.

Див. також

Література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.