Уряд Польщі

Рада міністрів Польщі (пол. Rada Ministrów w Polsce) — вищий орган виконавчої влади Польщі[1].

Уряд Польщі
Дата створення / заснування 1996
Держава  Польща
Адміністративна одиниця Варшава
Місце розташування Chancellery of Polandd
Юрисдикція Польща
Розташування штаб-квартири Chancellery of Polandd
Офіційний сайт
 Уряд Польщі у Вікісховищі
Польща
Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Польщі
Категорія • Інші країни

Діяльність

Відповідно до Конституції Польщі від 2 квітня 1997 року Рада міністрів складається з прем'єр-міністра і міністрів. Прем'єр-міністр і заступник голови Ради міністрів (віце-прем'єр) також можуть виконувати функції міністра чи голови комітету (ст. 147)[2]. Організація та режим роботи Ради міністрів регулюються законом «Про Раду міністрів» від 8 серпня 1996[3].

Відповідно до Конституції Рада міністрів визначає основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики Республіки Польща (стаття 146, п. 1 Конституції) в обсязі й на умовах, зазначених у Конституції та національному законодавстві, зокрема:

  • забезпечує виконання законів, видає нормативні акти;
  • координує та контролює роботу державних органів;
  • захищає інтереси скарбниці, готує проект державного бюджету;
  • контролює виконання державного бюджету;
  • стверджує закриття рахунків держави та доповідає про виконання бюджету;
  • забезпечує державну безпеку країни та громадський порядок;
  • забезпечує зовнішню безпеку держави;
  • здійснює загальне керівництво у сфері відносин з іншими країнами та міжнародними організаціями, укладення міжнародних угод, що потребують ратифікації, а також інших міжнародних угод;
  • здійснює загальний контроль у галузі забезпечення оборони країни та щорічно визначає кількість громадян для призову на дійсну військову службу;
  • веде інші питання, не віднесені до компетенції інших органів державного та місцевого самоврядування (стаття 146 п. 2 Конституції).

Члени Ради міністрів несуть солідарну відповідальність перед Сеймом за роботу уряду, вони також можуть нести індивідуальну відповідальність за виконання завдань, покладених на них прем'єр-міністром, чи тих, що належать до компетенції своїх міністерств. Порушення закону та злочини, пов'язані з діяльністю міністрів, розглядаються в спеціальному державному суді, який призначається Сеймом.

Рада Міністрів має свої представництва в кожному з 16 воєводств країни.

Нарівні з корпусом державних службовців канцелярія прем'єр-міністра (пол. Kancelaria Prezesa Rady Ministrów) усі міністерства мають політичних радників — команди консультантів, які працюють у кожному міністерстві та розробляють основні принципи політики.

Урядовий центр законопроектування

Створений у 2000 році Урядовий центр законопроектування (пол. Rządowe Centrum Legislacji), виконує функцію єдиного центру законопроектування у Польщі. Для відбору працівників (у центрі працюють понад 100 юристів-нормопроектувальників) встановлені спеціальні вимоги: законопроектувальником може стати лише особа, яка працює в органах влади і пройшла спеціальну річну підготовку.

У межах законопідготовчої діяльності профільне міністерство розробляє концепцію майбутнього закону та з метою позитивного сприйняття депутатами законодавчої ініціативи уряду скеровує її до парламенту. Отримавши схвальний відгук на концепцію. Урядовий центр законопроектування починає роботу над створенням проекту акта. Левова частка законопроектів надходить до Парламенту від уряду.

Голова уряду

Кабінет міністрів

Склад чинного уряду подано станом на 10 січня 2018 року[1].

14
  • Порозуміння
2
  • Об'єднана Польща (SP)
2
5
Логотип Міністерство Міністр Фото Час на посаді Партія Вебсайт
 Міністерство внутрішніх справ та управління
(Ministerstwo Spraw Wewnętrznych i Administracji)		 Маріуш Блащак
(Mariusz Blaszczak)		 11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS
Йоахім Брудзинський
(Joachim Brudziński)		 9 січня 2018 — PiS
 Міністерство екології
(Ministerstwo Środowiska)		 Ян Шишко
(Jan Szyszko)		 11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS
Генрік Ковальчик
(Henryk Kowalczyk)		 9 січня 2018 — PiS
 Міністерство енергетики
(Ministerstwo Energii)		 Кшиштоф Тхожевський
(Krzysztof Tchorzewski)		 11 грудня 2017 — PiS
Міністерство закордонних справ
(Ministerstwo Spraw Zagranicznych)		 Вітольд Ващиковський
(Witold Waszczykowski)		 11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS
Яцек Чапутович
(Jacek Czaputowicz)		 9 січня 2018 — незалежний
 Міністерство інвестицій і розвитку
(Ministerstwo Inwestycji i Rozwoju)		 Єжи Квічинський
(Jerzy Kwieciński)		 9 січня 2018 — незалежний [ ]
 Міністерство інфраструктури та будівництва
(Ministerstwo Infrastruktury i Rozwoju)		 Анджей Адамчук
(Andrzej Adamczyk)		 11 грудня 2017 — PiS
Міністерство культури та національної спадщини
(Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego)		 Пйотр Глинський
(Piotr Glinski)		 11 грудня 2017 — PiS
Міністерство морської економіки та внутрішніх водних шляхів сполучення
(Ministerstwo Gospodarki Morskiej)		 Марек Гробарчик
(Marek Grobarczyk)		 11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS
Міністерство науки і вищої освіти
(Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego)		 Ярослав Говін
(Jaroslaw Gowin)		 11 грудня 2017 — Porozumienie
Міністерство оборони
(Ministerstwo Obrony Narodowej)		 Антоній Мацеревич
(Antoni Macierewicz)		 11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS
Маріуш Блащак
(Mariusz Blaszczak)		 9 січня 2018 — PiS
 Міністерство освіти
(Ministerstwo Edukacji Narodowej)		 Анна Залевська
(Anna Zalewska)		 11 грудня 2017 — PiS
Міністерство охорони здоров'я
(Ministerstwo Zdrowia)		 Константин Радзивіл
(Konstanty Radziwill)		 11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS
Лукаш Шимоновський
(Łukasz Szumowski)		 9 січня 2018 — незалежний
 Міністерство підприємництва і технологій
(Ministerstwo Przedsiębiorczości i Technologii)		 Ядвіга Емілевич
(Jadwiga Emilewicz)		 9 січня 2018 — Porozumienie [ ]
 Міністерство цифровізації
(Ministerstwo Cyfryzacji)		 Анна Стрежинська
(Anna Strezynska)		 11 грудня 2017 — незалежна
Міністерство розвитку
(Ministerstwo Rozwoju)		 Матеуш Моравецький
(Mateusz Morawiecki)		 11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS
Міністерство спорту і туризму
(Ministerstwo Sportu i Turystyki)		 Вітольд Банька
(Witold Banka)		 11 грудня 2017 — PiS
Міністерство сільського господарства і розвитку сел
(Ministerstwo Rolnictwa i Rozwoju Wsi)		 Кшиштоф Юргель
(Krzysztof Jurgiel)		 11 грудня 2017 — PiS
Міністерство сім'ї, праці та соціальної політики
(Ministerstwo Rodziny, Pracy i Polityki Społecznej)		 Еліжбета Рафальська
(Elzbieta Rafalska)		 11 грудня 2017 — PiS
Міністерство фінансів
(Ministerstwo Finansów)		 Матеуш Моравецький
(Mateusz Morawiecki)		 11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS
Тереза Червінська
(Teresa Czerwińska)		 9 січня 2018 — незалежна
 Міністерство юстиції
(Ministerstwo Sprawiedliwości)		 Збігнєв Зьобро
(Zbigniew Ziobro)		 11 грудня 2017 — SP
Міністр без портфеля
(Minister bez teki)		 Маріуш Камінський
(Mariusz Kamiński)		 11 грудня 2017 — PiS
Міністр без портфеля
(Minister bez teki)		 Еліжбета Вітекова
(Elżbieta Witeková)		 11 грудня 2017 18 грудня 2017 PiS
Голова Офісу прем'єр-міністра
(Kancelaria Prezesa Rady Ministrów)		 Беата Кемпа
(Beata Kempa)		 11 грудня 2017 — SP

Історія

Уряд Тадеуша Мазовецького (1989—1990)

Уряд Яна Кшиштофа Белецького (1991—1991)

Уряд Яна Ольшевського (1991—1992)

Перший уряд Вальдемара Павляка (1992—1992)

Уряд Ганни Сухоцької (1992—1993)

Другий уряд Вальдемара Павляка (1993—1995)

Уряд Юзефа Олекси (1995—1996)

Уряд Влодзімежа Цімошевича (1996—1997)

Уряд Єжи Бузека (1997—2001)

Уряд Лешека Міллера (2001—2004)

Перший уряд Марека Бельки (2004—2004)

Другий уряд Марека Бельки (2004—2005)

Уряд Казимежа Марцинкевича (2005—2006)

Уряд Ярослава Качинського (2006—2007)

Перший уряд Дональда Туска (2007—2011)

Другий уряд Дональда Туска (2011—2014)

9 жовтня 2011 відбулися чергові парламентські вибори. 8 листопада у Варшаві пройшло перше засідання парламенту Польщі нового скликання. Чинний прем'єр Дональд Туск згідно з конституцією подав у відставку на першому засіданні Сейму. У той же день президент Броніслав Коморовський в президентському палаці прийняв відставку прем'єра і членів його кабінету, після чого офіційно доручив Туску, як лідерові партії «Громадянська платформа», яка перемогла на парламентських виборах, місію з формування нового уряду Польщі. 18 листопада Президент Польщі привів до присяги новий уряд країни Дональда Туска і вручив укази про призначення членів уряду. Другий уряд Дональда Туска був коаліційним, до нього увійшли представники партії «Громадянська платформа» і Польської селянської партії (лідер — Вальдемар Павляк), а також шість безпартійних міністрів.

Уряд Єви Копач (2014—2015)

Уряд Беати Шидло (2015—2017)

Після парламентських виборів 13 листопада 2015 року президент Анджей Дуда призначив представницю парламентської політичної партії Право і справедливість (PiS) Беату Шидло прем'єр-міністром країни, доручивши їй сформувати новий склад уряду[4]. Згідно з Конституцією Польщі, новий уряд повинен отримати вотум довіри з боку Сейму. 16 листопада 2015 року новий уряд було приведено до присяги.

Уряд Матеуша Моравецького (2017—)

Див. також

Примітки
  1. (англ.) Poland // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 лютого. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  2. Конституція Республіки Польща. Канцелярія Сейму. 2 квітня 1997 року. Процитовано 4 квітня 2014 року.
  3. Dz.U. 2012 poz. 392 (пол.). Internetowy System Aktów Prawnych. Процитовано 5 квітня 2014 року.
  4. Саможнев А. Беата Шидло официально назначена на пост премьер-министра Польши // Российская Газета. — М., 2015. — 13 листопада.

Література
  • Державний лад країн світу : довідник / В. М. Шаповал. — К. : Український центр правничих студій, 1999. — 318 с. — ISBN 966-7630-00-5.
  • Конституційне право зарубіжних країн : підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів і факультетів / В. М. Шаповал. — вид. 4-те. — К. : Вища школа, 2001. — 262 с. — ISBN 966-505-126-1.

Польською
  • Lech Garlicki. Polskie prawo konstytucyjne. Zarys wykładu. — Warszawa, 2005. — С. 289—318. — ISBN 83-7206-122-X.
  • Bogusław Banaszak. Egzekutywa w Polsce — stan obecny i uwagi de lege fundamentali ferenda // Przegląd Sejmowy. — Warszawa, 2006. — № 3. — С. 9–27.
  • Paweł Sarnecki. Prawo konstytucyjne RP. —  : Warszawa, 2005. — С. 293—340. — ISBN 83-7387-568-9.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.