Успенка (Олександрійський район)

Успе́нка (у минулому — Тахтієвка, Плахтієвка, Бутівський шанець, Зимунь, Земунь) — село в Україні, в Онуфріївській селищній громаді Олександрійського району Кіровоградської області. Колишній центр Успенської сільської ради. Населення становить 947 особи.

село Успенка
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Кіровоградська область
Район/міськрада Олександрійський район
Громада Онуфріївська селищна громада
Рада Онуфріївська селищна рада
Облікова картка Успенка 
Основні дані
Населення 947
Поштовий індекс 28120
Телефонний код +380 5238
Географічні дані
Географічні координати 48°55′42″ пн. ш. 33°39′09″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 75 м
Водойми р. Дніпро
Місцева влада
Карта
Успенка
Успенка
Мапа

 Успенка у Вікісховищі

Історія

Є припущення, що поселення існувало ще до Хмельниччини, під назвою слобода Бонча, яка згадується в актах з 1645 року (Бонча — шляхетський герб осадника-засновника лівобережних Поток Валеріана Бонецького).

Село Успенка (Плахтіївка, Земун) засноване у 1696 році переселенцями з Волині. Початково мало назву Плахтіївка, яка скоріше за все походить від назви села, звідки переселялися. До 1752 року перебувало у складі Келебердянської сотні Полтавського полку. З утворенням Нової Сербії перейменовано на Земун (на той час передмістя Белграда, зараз частина цього міста). Інші назви села того часу: «Бутівський шанець», «Зимунь», «Земунь». В селі розміщувалася 5 рота новосербського Пандурського полку. Після розформування Нової Сербії у 1764 році назву Плахтіївка було повернено. Але у 1826 в селі відбулося повстання проти введення військового поселення і всіх жителів було переселено в Бессарабію, де нині є село Плахтіївка Саратського району Одеської області. У 1830 році село було знову заселене, але відтоді отримало назву Успенка, що походить від назви Успенської церкви, збудованої в селі у 1744 році[1].

Пізніше — центр Успінської волості Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії.

За даними на 1859 рік в південному селі мешкала 1361 особа (754 чоловіки та 607 жінок), налічувалось 224 двори, православна церква[2].

Станом на 1886 рік в селі проживало 1830 осіб, налічувалось 350 дворів, православна церква, школа, етапне приміщення, 4 лавки та відбувався щорічний ярмарок[3].

За даними на 1908 рік[4] в селі мешкало 3777 осіб (1884 чоловіки та 1893 жінки), налічувалось 615 дворових господарств.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 188 жителів села[5].

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1418 осіб, з яких 589 чоловіків та 829 жінок.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкали 1334 особи.[7]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

МоваВідсоток
українська 94,06 %
російська 4,74 %
вірменська 0,98 %
молдовська 0,23 %

Релігія

Свято-Успенський храм Української Православної Церкви (УПЦ) на честь Успіння Пресвятої Богородиці

Постаті

Похований Шевченко Дмитро Іванович (1990—2014) — старший солдат Збройних сил України

Примітки
  1. Постриган В. Динаміка заснування та еволюція назв населених пунктів Онуфріївського району Кіровоградської області // Між Бугом і Дніпром: науково-краєзнавчий вісник Центральної України. Випуск IV — Кіровоград: Центрально-Українське видавництво, 2015 — С. 323-324.
  2. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с. (рос. дореф.)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. Списокъ населенныхъ мѣстъ Верхнеднепровскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911 (рос. дореф.)
  5. Успенка. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.