Флуцитозин

Флуцитозин — синтетичний протигрибковий препарат, що є похідним піримідину, для перорального та парентерального застосування.

Флуцитозин
Систематизована назва за IUPAC
4-amino-5-fluoro-1,2-dihydropyrimidin-2-one
Класифікація
ATC-код J02AX01
PubChem 3366
CAS 2022-85-7
DrugBank
Хімічна структура
Формула C4H4FN3O 
Мол. маса 129,093 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 100%
Метаболізм Печінка,незначний
Період напіввиведення 3-6 год.
Екскреція Нирки 90%
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата АНКОТИЛ,
«Легасі Фармасьютікалз Світселенд ГмбХ»,Швейцарія
UA/3267/01/01
19.01.2011-19/01/2016

Фармакологічні властивості

Флуцитозин — синтетичний протигрибковий препарат, що є похідним піримідину, широкого спектра дії. Препарат має як фунгістатичну, так і фунгіцидну дію, що залежить від концентрації препарату в крові. Механізм дії препарату полягає у конкурентному інгібуванні включення в РНК патогенних мікроорганізмів урацилу, і внаслідок цього — порушення синтезу білка, порушення синтезу ДНК внаслідок пригнічення ферменту тимідилатсинтетази.[1][2] До флуцитозину чутливі грибки родів Candida spp., Aspergillus spp., Fonsecaea spp., Torulopsis glabrata, Gansenula spp., Cryptococcus neoformans.

Фармакокінетика

Флуцитозин швидко розподіляється в організмі як після перорального застосування, так і після внутрішньовенного введення, біодоступність препарату складає при пероральному застосуванні 80 %[3], при внутрішньовенному введенні 100 %. Препарат створює високі концентрації в усіх тканинах та рідинах організму. Флуцитозин добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр.[4][3] Препарат проникає через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Флуцитозин метаболізується в печінці в незначній кількості, виділяється з організму переважно в незміненому вигляді з сечею. Період напіввиведення препарату становить 3—6 годин, у недоношених дітей 6—7 годин, при нирковій недостатності цей час може збільшуватись.

Показання до застосування

Флуцитозин застосовується при системних інфекціях, спричинених патогенними грибками: генералізованому кандидозі, криптококозі, хромобластомікозі, інфекціях, спричинених Torulopsis glabrata та Gansenula spp., часто у поєднанні із амфотерицином В або імідазолами.[1][2]

Побічна дія

Флуцитозин є відносно токсичним препаратом для макроорганізму у зв'язку із повільним проникненням антибіотику в клітини збудників мікозів. Окрім цього, частина бактерій кишкової мікрофлори при тривалому застосуванні препарату набувають здатність виробляти фермент, який сприяє перетворенню флуцитозину у 5-фторурацил, що значно підвищує токсичність препарату для організму та підвищує ймовірність побічних ефектів.[1] При застосуванні флуцитозину часто спостерігаються наступні побічні ефекти:

Протипокази

Флуцитозин протипоказаний при підвищеній чутливості до препарату, при вагітності та годуванні грудьми, одночасному застосування з противірусними нуклеозидними препаратами.

Форми випуску

Флуцитозин випускається у вигляді флаконів для ін'єкцій по 250 мл 1 % розчину та таблеток по 0,5 г.[6]

Примітки

Література

  • Фармацевтична хімія : [арх. 11 березня 2021] : підручник / ред. П. О. Безуглий. — Вінниця : Нова Книга, 2008. — 560 с. — ISBN 978-966-382-113-9. (С.?)
  • Фармакологія: підручник (ВНЗ І—ІІІ р. а.) / І. В. Нековаль, Т. В. Казанюк. — 7-е вид., переробл. і допов. — «Медицина», 2016 — 552 с. ISBN 978-617-505-507-6 (С.?)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.