Фінал Ліги чемпіонів УЄФА 2020

«Да Луж» є домашнім стадіоном «Бенфіки».

Оновлений стадіон відкрито 25 жовтня 2003 року (товариська гра між командами «Бенфікою» та «Насьйональ» з Уругваю). Він збудований австралійською компанією HOK Sport Venue Event на місці зведеного у 1954 і демонтованого у 2002 році однойменного стадіону, який у певний час вміщував до 120 000 глядачів.

Стадіон розташований поблизу станцій Лісабонського метрополітену «Колежіу-Мілітар/Луж» та «Алту-душ-Моіньюш».

У 1992 році приймав фінал Кубку володарів кубків УЄФА, у якому німецька команда «Вердер» святкувала перемогу над «Монако» з рахунком 2:0[8].

Під час Чемпіонату Європи з футболу 2004 стадіон приймав п'ять матчів за участі збірних команд Франції, Англії, Росії, Португалії, Хорватії та Греції. Саме стадіон «Луж» став ареною фінального матчу між збірними командами Греції та Португалії, в якому греки вибороли «золото» чемпіонату[9].

Послом фінального матчу Ліги чемпіонів УЄФА 2019—2020 став відомий турецький футболіст Хаміт Алтинтоп,[10] який в складі мюнхенської «Баварії» став фіналістом Ліги чемпіонів УЄФА 2009—2010, а також переможцем Кубка Інтертото 2003 та 2004 у складі «Шальке 04».

Команда	Попередні виступи (жирним шрифтом виділені перемоги)
Парі Сен-Жермен	дебют
Баварія	10 (1974, 1975, 1976, 1982, 1987, 1999, 2001, 2010, 2012, 2013)

Італієць Даніеле Орсато головний арбітр фінального матчу.

Для «Парі Сен-Жермен» це буде першим фіналом у Кубку/Лізі чемпіонів, парижани стали п'ятим фіналістом від Франції та 41-м загалом клубом, що грає в фіналі. цей матч сьомий за участтю французьких команд і перший після «Монако» у фіналі 2004 року. «Марсель» — єдиний французький клуб, який виграв ці змагання в 1993 році.[11] Це третій фінал для парижан у змаганнях під егідою УЄФА. Вперше у фіналі Кубка володарів кубків «Парі Сен-Жермен» зіграв у 1996 проти віденського «Рапіду» здобувши перемогу 1–0, наступного року у фіналі КВК вони поступились з рахунком 0–1 іспанський «Барселоні».[12] ПСЖ у суперкубку УЄФА 1996 за сумою двох матчів поступились італійському «Ювентусу» 2–9.[13] Парижани цього сезону виграли всі чотири національні турніри: Лігу 1, Кубок Франції[14], Кубок французької ліги та Суперкубок Франції.[15][16]

У вісімнадцяти матчах з німецькими клубами ПСЖ отримав одинадцять перемог, дві нічиї та п'ять поразок. У поточному турнірі парижани за сумою двох матчів переграли дортмундську «Боруссію», а в півфіналі РБ Лейпциг.[17]

Для «Баварії» це буде вже одинадцятий фінал і вони зрівнялись за цим показником з італійським «Міланом» та поступаються мадридському «Реалу». Останнім був переможний фінал проти земляків «Боруссії» (Дортмунд) у 2013 році. Загалом мюнхенці виграли п'ять фіналів, ще чотири перемоги здобули в 1974, 1975, 1976 та 2001 і п'ять разів поступились у 1982, 1987, 1999, 2010 та 2012. Загалом це буде тринадцятий фінал турніру УЄФА для «Баварії» у Кубку володарів кубків 1967 вони здолали «Рейнджерс» 1–0, а у Кубку УЄФА 1996 за сумою двох матчів переграли французький «Бордо» 5–1.[18] Мюнхенці також можуть вдруге в історії здобути всі трофеї турнірів в яких брали участь, вперше це сталось у сезоні 2012–13 коли баварці стали чемпіонами та володарями Кубка.[19][20] Баварці здобувши перемогу в півфіналі встановили рекорд за кількістю перемог поспіль — 10. І вони є другими після «Мілану» за кільікстю перемог в груповому раунді (італійці в 1993 також перемогли в усіх шести іграх).[21] «Баварія» забила 42-а голи в десяти іграх поступаючись «Барселоні», яка забила 45 м'ячів в 16 матчах сезону 1999—2000. Проте мюнхенці встановили рекорд середньої результативності 4,2 голи за гру.[22]

Роберт Левандовський ств автором 15 голів у дев'яти матчах поступаючись Кріштіану Роналду (17 голів у 2013–14 та 16 у 2015–16). Ганс-Дітер Флік став 15-м в історії Кубка/Ліги чемпіонів хто вийшов у фінал, як гравець (1987 проти «Порту») та головний тренер.[23]

Цей матч для баварців стане 34-м у протистоянні з французькими клубами. У 19-и іграх перемогу здобули німці, п'ять матчів завершили внічию та ще в 10-и зазнали поразки. У поточному турнірі мюнхенці перемогли у півфіналі «Ліон» 3–0.

Ці команди зустрічались між собою вісім разів п'ять перемог за ПСЖ та три в активі мюнхенців. Востаннє клуби зустрічались на груповому етапі Ліги чемпіонів 2017–18, парижани вдома здобули перемогу 3–0, а баварці взяли реванш на своєму полі 3–1.[24]

Це другий фінальний матч у Кубку/Лізі чемпіонів між французькими та німецькими командами, першим був фінал 1976 між «Баварією» та «Сент-Етьєном». Загалом це четвертий фінал в європейських змаганнях між командами Франції та Німеччини у Кубку володарів кубків 1992 грали «Вердер» проти «Монако» у Кубку УЄФА 1996 «Баварія» грала проти «Бордо». У всіх трьох випадках перемогли німецькі команди. Обидва клуби виграли свої національні чемпіонати.[25][26] Також головними тренерами клубів є німці це вдруге в історії після фіналу 2013 року, коли Юрген Клопп очолював «Боруссію» (Дортмунд), а Юпп Гайнкес «Баварію» (Мюнхен).[23]

примітка: У всіх результатах, поданих нижче, голи фіналістів подаються першими (H: вдома; A: вгостях; N: нейтральне).

Парі Сен-Жермен				Раунд	Баварія
Суперник	Результат			Груповий етап	Суперник	Результат
Реал Мадрид	3–0 (H)			Матч 1	Црвена Звезда	3–0 (H)
Галатасарай	1–0 (A)			Матч 2	Тоттенгем Готспур	7–2 (A)
Брюгге	5–0 (A)			Матч 3	Олімпіакос (Пірей)	3–2 (A)
Брюгге	1–0 (H)			Матч 4	Олімпіакос (Пірей)	2–0 (H)
Реал Мадрид	2–2 (A)			Матч 5	Црвена Звезда	6–0 (A)
Галатасарай	5–0 (H)			Матч 6	Тоттенгем Готспур	3–1 (H)
Група А: 1-е місце Команда І В Н П ЗМ ПМ РМ О Парі Сен-Жермен 6 5 1 0 17 2 +15 16 Реал Мадрид 6 3 2 1 14 8 +6 11 Брюгге 6 0 3 3 4 12 −8 3 Галатасарай 6 0 2 4 1 14 −13 2				Підсумкова таблиця	Група B: 1-е місце Команда І В Н П ЗМ ПМ РМ О Баварія 6 6 0 0 24 5 +19 18 Тоттенгем Готспур 6 3 1 2 18 14 +4 10 Олімпіакос (Пірей) 6 1 1 4 8 14 −6 4 Црвена Звезда 6 1 0 5 3 20 −17 3
Суперник	Рез.	1–й матч	2–й матч	Плей-оф	Суперник	Рез.	1–й матч	2–й матч
Боруссія (Дортмунд)	3–2	1–2 (A)	2–0 (H)	1/8 фіналу	Челсі	7–1	3–0 (A)	4–1 (H)
Аталанта	2–1 (N)			1/4 фіналу	Барселона	8–2 (N)
РБ Лейпциг	3–0 (N)			1/2 фіналу	Ліон	3–0 (N)

• Офіційний сайт турніру (англ.)