Томас Мюллер

Вихованець академії мюнхенської «Баварії», в якій займався з 11 років. З 2007 року два сезони захищав кольори «Баварія II» у Регіоналлізі.

За головну команду мюнхенського клубу у Бундеслізі Томас дебютував 15 серпня 2008 року в матчі проти «Гамбурга», вийшовши на 80-й хвилині замість Мирослава Клозе.

Через рік Томасу вдалося оформити свій перший дубль у бундеслізі в матчі з дортмундською «Боруссією», а через три дні повторив свій результат вже в Лізі чемпіонів, забивши м'ячі у ворота «Маккабі» з Хайфи. Вже у своєму першому повноцінному сезоні в Бундеслізі (2009/10) зміг закріпитися в основі «Баварії», незважаючи навіть на повернення на поле таких конкурентів як Франк Рібері і Ар'єн Роббен. Після зимової паузи Томас взяв участь у всіх матчах «Баварії».

Став основним гравцем атакувальної ланки «Баварії» на багато років. За свої перші десять сезонів виступів за команду (2008—2018) взяв участь у 440 матчах в усіх тунірах, включаючи 286 ігор Бундесліги, в яких 175 разів відзначався забитими голами (104 м'ячі у Бундеслізі).

Грав за юнацькі і молодіжні збірні Німеччини різних вікових категорій.

У березні 2010 року 20-річний гравець дебютував в іграх національної збірної Німеччини. А вже за декілька місяців, маючи в активі лише два офіційні матчі у складі національної команди, не лише був включений до її заявки на Чемпіонат світу 2010 року в ПАР, але й відразу ж був включений до стартового складу на першу гру турніру проти збірної Австралії, що завершилася перемогою бундестіма 4:0 і в якій Мюллер відзначився своїм дебютним голом за «бундестім». Після такого старту залишався гравцем стартового складу своєї збірної в усіх подальших матчах турніру, який для німців завершився перемогою у грі за третє місце. Всього на цьому чемпіонаті світу він, як і троє інших гравців, забив 5 голів, але був визнаний найкращим бомбардиром чемпіонату за додатковими показниками[1].

На Євро-2012 вже їхав як головна надія збірної Німеччини у нападі. Однак, взявши участь в усіх п'яти матчах німців на турнірі, Мюллер не зміг жодного разу засмутити воротарів команд-суперниць. Для його команди турнір завершився поразкою у півфіналі від Італії.

Але вже за два роки, на Чемпіонаті світу 2014 у Бразилії у першому ж для німців матчі групового етапу підтвердив свої бомбардирські амбіції, забивши три м'ячі у ворота збірної Португалії та ставши таким чином автором першого хет-трика на турнірі. В останній грі групового етапу проти збірної США забив свій четвертий гол на турнірі, який виявився у тій грі єдиним і, відповідно, переможним для німців. На 11-й хвилині півфінального матчу проти Бразилії відкрив рахунок зустрічі, поклавши початок розгрому господарів турніру з остаточним рахунком 7:1. Згодом повністю відіграв й фінальну гру проти аргентинців, в якій відзначитися не зміг, а його команда здобула четвертий у своїй історії титул чемпіонів світу. Загалом, як й на попередньому мундіалі, забив п'ять голів, проте цього разу цього виявилося недостатньо для здобуття «Золотого бутса», оскільки колумбієць Хамес Родрігес зумів відзначитися шість разів по ходу турніру.

На чемпіонаті Європи 2016 року, як і чотирма роками раніше, був основним гравцем команди протягом усієї турнірної дистанції, проте так й не зумів відкрити рахунок свої голам у фінальних частинах континентальної першості. Німці ж знову не змогли подолати стадію півфіналів, цього разу поступившись збірній Франції.

4 червня 2018 року був включений до заявки національної команди для участі у своїй третій світовій першості — тогорічному чемпіонаті світу в Росії.