Хорвати в Німеччині

Хорвати в Німеччині, або німецькі хорвати (нім. Kroaten in Deutschland, хорв. Hrvati u Njemačkoj) — жителі Німеччини, які мають повне або часткове хорватське походження. Утворюють шосту за чисельністю національну меншину у цій країні.[3] 2021 року в Німеччині проживали 426 485 осіб із хорватським громадянством. Державне управління Хорватії у справах хорватів за кордоном, посольство Хорватії в Берліні та хорватські католицькі місії підрахували, що в Німеччині налічується понад 350 000 хорватів та їхніх нащадків.[1]

Хорвати в Німеччині
Hrvati u Njemačkoj
Kroaten in Deutschland



Кількість 426.485 (2021) [1][2]
Ареал Мюнхен, Берлін, Штутгарт, Франкфурт, Гамбург, Дюссельдорф, Мангейм, Аугсбург, Нюрнберг
Близькі до: хорватів Австрії
Мова хорватська, німецька
Релігія переважно римо-католицизм

Чисельність
  • 2014: 270.558[3]
  • 2013: -
  • 2012: -
  • 2011: -
  • 2010: -
  • 2009: -
  • 2008: -
  • 2007: -
  • 2006: 227.510
  • 2005: 228.926
  • 2004: 229.172
  • 2003: 236.570
  • 2002: 230.987
  • 2001: 223.819
  • 1994: 176.251
  • 1993: 153.146

По землях

Станом на 2019 рік[4]

Кількість хорватів у землях Німеччини
#ЗемляОсіб
1.Баден-Вюртемберг122.835
2.Баварія126.090
3.Берлін14.430
4.Бранденбург671
5.Бремен2.167
6.Гамбург6.630
7.Гессен53.785
8.Мекленбург-Передня Померанія260
9.Нижня Саксонія9.429
10.Північний Рейн-Вестфалія48.043
11.Рейнланд-Пфальц8.668
12.Саар1.205
13.Саксонія714
14.Саксонія-Ангальт435
15.Шлезвіг-Гольштейн3.229
16.Тюрінгія189

Міста

У 2019 році

Кількість хорватів у великих містах
МістоОсіб
Мюнхен39 637
Франкфурт16 751
Штутгарт15 268
Берлін14 430
Гамбург6630
Нюрнберг5893
Мангейм4565
Аугсбург4,223
Дюссельдорф3720
Кельн3569
Карлсруе3383
Ессен2880
Оффенбах2420
Ганновер2300
Пфорцгайм2,193
Дортмунд2153
Дуйсбург2044
Вісбаден1967
Ульм1557
Гельзенкірхен1214

2011 року, за даними німецького перепису населення, серед німецьких міст найвищу частку хорватів мали Штутгарт і Пфорцгайм.[5]

Історія

До Першої світової війни у Німеччині було близько 60 000 робітників, переважно хорватів і словенців у промисловій області Північного Рейну-Вестфалії.[6] 1928 року між Королівством сербів, хорватів і словенців та Німеччиною було укладено двосторонню угоду щодо врегулювання рівноправного становища сезонних сільськогосподарських робітників, які працювали в Німеччині. На початку 1938 року 40 000 громадян Югославії, переважно шахтарів, проживало в Рурській області.

Наприкінці Другої світової війни хорвати потрапляли в Німеччину як політичні біженці з комуністичної Югославії. Це були помірковані або радикальні антикомуністи, включаючи і тих, які підтримували хорватських фашистів. Вони злилися з хорватськими трудовими мігрантами, завербованими для гірничих робіт упродовж війни (станом на 1944 рік буквально 7999 осіб). У результаті набралося близько 10 000 хорватських емігрантів, переважно католиків, через що німецькі дієцезії заснували перші католицькі парафії для хорватів (хорватські місії)[7]

Найбільша частина хорватських заробітчан з'явилася у Німеччині в 1960—1970-х роках (особливо з 1968, коли Німеччина підписала угоду з СФРЮ про залучення робочої сили (про допуск гастарбайтерів). Протягом Хорватської весни, під час якої, серед іншого, відбувалися протести проти політики, що заохочувала масовий відтік хорватів із їхньої вітчизни за кордон, численні хорватські вигнанці, яких політично переслідував югославський комуністичний режим, переїхали в Західну Німеччину. Друге покоління німецьких хорватів народилося в Німеччині в 1970-х роках або опинилося в цій країні у пізніші роки в рамках возз'єднання сімей.

Приблизно 15% хорватів прибули в Німеччину у проміжку з 1991 по 1995 рік — у буремні роки Хорватської та Боснійської воєн.

Згідно з дослідженням[8] УВКБ ООН та Міжнародної організації з міграції з 1996 року, частка хорватських переміщених осіб і біженців із Боснії та Герцеговини в Німеччину становила 14,84%, тобто близько 52 тис. із загальної кількості близько 350 000 (77,30% — босняки). Частина з них оселилася назавжди (одруження тощо), більшість повернулася на батьківщину або переїхала в треті країни після неможливості подальшого проживання. Тільки з 1996 по 1999 рік близько 6000 боснійсько-герцеговинських хорватів емігрували з Німеччини у США і приблизно 5600 — в Канаду і Австралію.

Див. також

Примітки
  1. Fer Projekt, Put Murvice 14, Zadar, Hrvatska, +385 98 212 96 00, www.fer-projekt.com. Hrvatsko iseljeništvo u Njemačkoj. Hrvatiizvanrh.hr. Процитовано 22 січня 2017. (хор.)
  2. Hanza Media (16 вересня 2016). Rekordan broj građana stranog porijekla u Njemačkoj, što se odnosi i na državljane RH -Jutarnji List. Jutarnji.hr. Процитовано 22 січня 2017. (хор.)
  3. Das Bundesamt in Zahlen 2014 (нім.)
  4. Federal Statistical Office Germany - GENESIS-Online. Genesis.destatis.de. Процитовано 22 січня 2017.
  5. Kartenseite: Kroaten in Deutschland - Landkreise. kartenseite.wordpress.com. 26 березня 2017. Процитовано 18 квітня 2017.
  6. "Migracije iz Jugoslavije u Nemačku", Izvorni naučni rad, http://www.doiserbia.nb.rs/img/doi/0025-8555/2005/0025-85550502121P.pdf
  7. Jenni Winterhagen: Transnationaler Katholizismus (= Studien zu Migration und Minderheiten. Band 28). LIT Verlag Münster, 2013, ISBN 978-3-643-12346-6, Kapitel 5 : Kroatische Einwanderung und Selbstorganisation, S. 81–125, (S. 81) (нім.)
  8. "Zur sozialen Struktur der bosnischen Kriegsflüchtlinge in der Bundesrepublik Deutschland", http://www.proasyl.de/lit/bosnien/text.pdf Архівовано 22. ožujka 2007. у Wayback Machine.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.