Європейська площа

Європе́йська пло́ща — площа в Шевченківському районі Києва, місцевість Старий Київ. Розташована між вулицями Хрещатик, Трьохсвятительською, Володимирським узвозом і вулицею Михайла Грушевського.

Європейська площа
Київ
Європейська площа
Європейська площа
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Розміщення між вулицями Хрещатик, Трьохсвятительською, Володимирським узвозом і вулицею Михайла Грушевського
Назва на честь готелю «Європа»
Колишні назви
Кінна площа
Театральна площа
Європейська площа
Царська площа
Площа ІІІ-го Інтернаціоналу[1]
Площа Адольфа Гітлера (проект)
Площа Сталіна
Площа Ленінського Комсомолу
Координати 50°27′08″ пн. ш. 30°31′39″ сх. д.
Транспорт
Найближчі станції метро  «Майдан Незалежності» (0,33 км),
 «Поштова площа» (0,85 км)
Автобуси A 24, 114, 62
Трамваї лінія існувала з 1892 по 1977 рік
Тролейбуси лінія існувала з 1937 по 2001 рік[2]
Найближчі залізничні станції Київ-Пасажирський (3,7 км)
Рух автомобільний
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Будівлі Готель «Дніпро»
Архітектурні пам'ятки «Український дім», Національна філармонія України, готель «Дніпро»
Пам'ятники Олександру ІІ (1911—1919),
Сталіну (1950-ті роки)
Заклади культури Київська філармонія, Український дім, Парламентська бібліотека
Парки Хрещатий парк, Володимирська гірка
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10512
У проєкті OpenStreetMap w46975848
На карті
На карті населеного пункту
Мапа
 Європейська площа у Вікісховищі

Історія

Місцевість, де розташована площа, в XVII столітті називалася Євсейковою долиною.

З XIX століття це місце відоме під назвою Кінна площа, оскільки тут влаштовувалися кінні ярмарки. Власне площа сформувалася тут на початку XIX століття при дорозі, що сполучала Поділ та Печерськ.

На місці, де нині стоїть палац мистецтв «Український дім», за проектом Андрія Меленського у 1801—1803 роках (за іншими даними — 1806 року) було споруджено будівлю першого Міського театру, після чого площу почали іменувати Театральною. Приблизно в той самий час прилеглі ділянки були нарізані під приватну забудову.

Також Андрієм Меленським було покращено транспортне сполучення між окремими частинами міста, зокрема між його економічним центром — Подолом і Печерськом з його фортецею та Києво-Печерською лаврою. З цією метою через верхню частину Хрещатика (сучасну Європейську площу) було прокладено широку трасу від Поштової площі, яка відповідала напрямку нинішніх Володимирського узвозу, вулиці Михайла Грушевського. Інша вулиця, Хрещатицька, вела у бік сіл в заплаві річки Либідь.

В середині XIX століття площа мала досить привабливий вигляд. У її центрі в 1840-х роках було споруджено фонтан, прозваний у народі «Іваном» на честь цивільного губернатора Києва Івана Фундуклея, який ініціював його побудову. Над площею на пагорбі з північного боку вже височів Олександрівський костел.

У 1851 році будівлю театру розібрали як аварійну, а замість театру за проектом архітектора Олександра Беретті було збудовано готель «Європа». З побудовою готелю площа також змінила назву на Європейську.

Але це напівофіційне ім'я проіснувало недовго: у 1869 році площа дістала назву Царська (Царя визволителя) (рос. Царская [Царя освободителя])[3], на честь російського імператора Олександра ІІ. На площі планувалося спорудити каплицю в пам'ять про врятування імператора Олександра ІІ, на якого 1866 року було вчинено невдалий замах.

До кінця XIX століття на площі з'явлися дві значні будівлі — Купецьке зібрання (побудовано 1882 року за проектом архітектора Володимира Ніколаєва, зараз на місці цієї будівлі Національна філармонія України) та будинок Слав'янського. Будинок Слав'янського споруджено на межі XIX–XX століть. у модному тоді псевдоруському стилі. Його будівництво ініціював співак і хормейстер Д. О. Агренєв. Поруч було збудовано дерев'яний павільйончик, навколо якого пролягало кільце трамвайного маршруту. Європейська площа знаменита також тим, що саме тут у 1892 році вперше в Російській імперії почався регулярний рух електричного трамвая. Ця історична трамвайна лінія проіснувала тут 85 років. У 1977 році вона була розібрана. 1910 року біля Європейської площі, на початку вулиці Михайла Грушевського збудовано нове приміщення Міської бібліотеки. Наступного року в ознаменування 50-річчя скасування кріпацтва на Європейській площі, праворуч від Купецького зібрання, встановлено пам'ятник імператору пам'ятник Олександру ІІ зі скульптурними групами по боках роботи італійського зодчого Етторе Ксіменеса, знесений більшовиками вже через 8 років, у 1919 році. Фонтан «Іван» було перенесено та замінено іншим, з клумбою навколо нього. В перші роки радянської влади будинок Купецького зібрання перетворено на «Пролетарський будинок мистецтв».

У березні 1919 року більшовики надали площі назву площа III Інтернаціоналу[4][5], на честь Комуністичного інтернаціоналу. Під час вибухів та пожежі на Хрещатику наприкінці вересня 1941 року «Слов'янський дім» знищено. На його місці в 1960-х роках споруджено готель «Дніпро».

Під час окупації Києва німцями у другій світовій війні у 1941—1943 роках площу планувалося перейменувати на честь Адольфа Гітлера[6].

Свого сучасного вигляду площа набула після війни. В 1944 році[7] вона набула назву площа Сталіна, на честь Йосипа Сталіна. Невдовзі на місці зруйнованого пам'ятника Олександру II було споруджено тимчасовий пам'ятник Сталіну, демонтований наприкінці 1950-х років, після XX з'їзду КПРС.

У 1961 році отримала назву перейменована площа Ленінського Комсомолу[8], на честь Комуністичного союзу молоді. Чергові зміни площа зазнала у 1970-х роках. Було зруйновано колишній готель «Європейський» та понівечено схил Володимирської гірки, щоб на цьому місці звести приміщення для музею В. І. Леніна. Тепер в цій споруді розміщується палац мистецтв «Український дім».

З 1996 року[9] площа має сучасну назву, на честь готелю «Європа». Тут проходили політичні демонстрації, протести, мітинги. Тепер вона є одним із культурно-історичних центрів міста. Тут розміщені: Український дім, де регулярно проходять різноманітні виставки, готель «Дніпро», Національна філармонія України, дитячий ляльковий театр, Національна парламентська бібліотека України, центральний офіс УНІАН і ін.

Значення і неповторність площі у всі часи багато в чому визначали мальовничі парки, розміщені на прилеглих схилах Дніпра. Перший із них, розміром у 20 гектарів, був закладений в 1741 році. Сім років пішло на те, щоб у ньому з'явилися алеї і пішохідні доріжки. З часом, за рахунок впорядкування схилів, парк розрісся до 50 гектарів. У 30-х роках XIX століття на пагорбах поблизу площі закладено парк.

Зображення

Панорама
Вечірня панорама площі

Примітки
  1. http://www.mashke.org/kievtram/history/schemes/1936-routes/
  2. Козлов К. П., Машкевич С. В. Київський тролейбус — Київ: Кий, 2009. — 608 с.(укр.)(англ.)
  3. Часть оффиціальная [ О наименованіи нѣкоторыхъ улицъ и площадей въ Кіевѣ ] // Кіевлянинъ. — 1869. — № 95. — 14 августа. — С. 1–2. (рос. дореф.) Архівовано з першоджерела 15 березня 2013.
  4. От Киевского Исполкома. Приказ коллегии городского хозяйства // Вісти / Известия. — 1919. — № 29. — 23 марта. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  5. Переименование улиц // Известия / Вісти. — 1920. — № 13. — 4 января. — С. 4. (рос.) Архівовано з першоджерела 3 серпня 2014.
  6. Себта Т. Топонімічні перейменування в окупованому Києві // Київ і кияни. Матеріали щорічної науково-практичної конференції (Музей історії міста Києва). — К.: Кий, 2010. — Вип. 10. — С. 195—213.
  7. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.
  8. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 4 листопада 1961 року № 2145 «Про перейменування площі ім. Сталіна в м. Києві» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 41, арк. 64. Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.
  9. Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12 березня 1996 року № 336 «Про перейменування вулиці Карла Маркса та площі Ленінського комсомолу у м. Києві». Архівовано з першоджерела 3 липня 2013.

Джерела
  • Сталіна пл. // Вулиці Києва. Довідник / упоряд. О. І. Марчук та ін. — К. : Державне видавництво технічної літератури, 1958. — С. 285.
  • Ленинского Комсомола площадь // Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1982. — С. 316–317. (рос.)
  • Київ: історико-біографічний енциклопедичний довідник / Г. Ю. Івакін та ін.; відп. ред. Ю. О. Храмов; Інститут гуманітарних досліджень Української академії наук. — К.: Фенікс, 2007. — 1120 с.: іл. — ISBN 978-966-651-405-2.
  • Київ. Історична енциклопедія. З найдавніших часів до 1917 року. Комп'ютерне видання на компакт-диску
  • Київ. Історична енциклопедія. 1917—2000 рр. Комп'ютерне видання на компакт-диску
  • Хроніка старого Києва. Вип. 1. / В. Галайба. — К. : Бібліотека українця, 2003. — 176 с.: іл. — ISBN 966-7419-55-X.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.