Христіан Еренфрід фон Вайгель

Христіан Еренфрід фон Вайгель
нім. Christian Ehrenfried von Weigel
Народився	24 травня 1748[1][2]; Штральзунд, Німеччина[1]
Помер	8 серпня 1831[1][2] (83 роки); Грайфсвальд[1]
Поховання	Старий цвинтар у Грайфсвальді
Місце проживання	Священна Римська імперія
Країна	Королівство Пруссія
Діяльність	хімік, птеридолог, фармаколог, ботанік, викладач університету, міколог
Alma mater	Геттінгенський університет
Галузь	ботаніка, мікологія, хімія, медицина
Заклад	Грайфсвальдський університет
Науковий керівник	Йоган Хрістіан Еркслебен[3]
Аспіранти, докторанти	Карл Асмунд Рудольфі[4]
Членство	Леопольдина і Шведська королівська академія наук
Нагороди
	Христіан Еренфрід фон Вайгель у Вікісховищі

Христіан Еренфрід фон Вайгель (нім. Christian Ehrenfried von Weigel[6][7][8] або нім. Christian Ehrenfried Weigel[6][7][9], 2 травня 1748 — 8 серпня 1831) — німецький[7][9][10] ботанік[7], професор ботаніки[7][8][10], міколог[6], хімік[7], професор хімії[7][8], а також лікар[7] та доктор медицини[9][8].

Біографія

Христіан Еренфрід фон Вайгель народився у місті Штральзунд 2 травня 1748 року[8].

Вайгель був директором ботанічного саду Грайфсвальда[9]. Христіан Еренфрід фон Вайгель був членом Шведської королівської академії наук[9].

Він вів листування з видатним шведським вченим Карлом Ліннеєм[9]. Його листування з Карлом Ліннеєм тривала з 17 травня 1768 року до 28 лютого 1774 року[9].

У 1775 році він був професором хімії та ботаніки в Університеті Грайфсвальда[8].

Христіан Еренфрід фон Вайгель помер у місті Грайфсвальд 8 серпня 1831 року[8].

Христіан Еренфрід фон Вайгель спеціалізувався на папоротеподібних, насіннєвих рослинах та на мікології[6].

Observationes chemicae et mineralogicae II Partes (Gottingiae 1771 et Gryphiae 1773)[8].
Vom Nutzen der Chemie (1774)[8].
Der Einfluß chemischer Kenntnisse in der Oeconomie (1778)[8].
Grundriß der reinen und angewandten Chemie (2 Bde. 1777)[8].
De calore animale (1778)[8].
Beiträge zur Geschichte der Luftarten (als Nachtrag zur Uebersetzung der Schriften von Lavoisier, 1784)[8].
Anleitung zur allgemeinen Scheidekunst (1788—1794)[8].
Magazin für Freunde der Natur-Lehre (Berlin 1794—1797)[8].
Versuch einer Geschichte des Blaserohrs und seiner Anwendung (Crelle’s Beiträge IV, 1790, V, 1791)[8].

Рід рослин вайґелія названо на його честь[10].

Carl Oppenheimer: Weigel, Christian Ehrenfried von. In: Allgemeine Deutsche Biographie (ADB). Band 41, Duncker & Humblot, Leipzig 1896, S. 464.
Hans Reddemann: v. Weigel, Christian Ehrenfried. In: Der Alte Friedhof. Greifswald 2004, ISBN 3-00-014790-X, S. 58.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.